Правопис не з дієсловом

З усіма фрормами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не робити, не сказавши, не зробитиму.

Але разом не пишеться:

• у дієсловах неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непритомніти, непокоїти, нетерпеливитися, нехтувати, які без не не вживаються;

• у дієсловах нездужжати (в значенні хворіти), непокоїтися (турбуватися), неславити (ганьбити); проте ці слова не треба плутати з дієсловами не здужати (не могти, не подолати), не покоїтися (не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), з якими не пишеться окремо.

Разом не пишеться в префіксі недо-, який вказує на неповноту, половинчатість дії: недочувати (погано чути), недоїдати (погано їсти) та ін.

Від цих дієслів треба відрізняти дієслова з префіксом до-, перед якими вжито заперечну частку не-: не дочути (не дослухати), не дотягнутися (не дістати).

З дієприкметником не може писатися як окремо, так і разом.

Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов'язково пишеться окремо: не чуваний (коли?) ніколи, не знаний (де?) тут.

Якщо при дієприкметнику немає пояснюючого слова, то не можна писати і разом, і окремо, як із прикметником: шлях нелегкий і шлях не легкий, поле незасіяне і поле не засіяне.

Треба розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити слово нема), у якому не пишеться разом, і дієсловом не має (він не має), з яким частка не пишеться окремо.

ВИГУКИ

Вигуки, які передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: киць-киць, мяу-мяу, ай-ай-ай, ку-ку.

Але вигуки але, лелечко, цитьте, овва, цабе, агов, кукаріку та ін., які не передають повторюваних звуків, пишуться окремо.

У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, от тобі й на, оце так і под. усі складові частини пишуться окремо, а у вигуках їй-богу, їй-бо, їй-право- через дефіс.

Пунктуація (від лат. punktuatio- punktum, що означає крапка) - це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.