Тема 15. Неогумбольдтіанство – течія мовознавства.

Європейське неогумбольдтіанство. Американське неогумбольдтіанство.

Тема. 16. Діалектологія та лінгвістична географія.

Діалектологія та лінгвістична географія.

Тема 17. Мовознавство в СРСР.

Мовознавство 20-40-х років XX ст.. Мовознавство 50-80-х років XX ст. Умови виникнення марризму. Нове вчення про мову. Чотирьохелементний аналіз. Мова і класи. Мова як надбудова. Дискусія 1950 року та її наслідки. Розвиток мовознавчої науки в СРСР. Українські мовознавці в Україні і за кордоном. Ю.Шевельов. Українське мовознавство 20-80 років XX ст.

Тема 18. Компаративістика у XX столітті.

Розшифровка хеттської мови. Ларингальна гіпотеза. Є.Курилович. Глоттальна теорія Т.Гамкрелідзе і В.В. Іванова.

Тема 19. Мовознавство у кінці XX ст.

Генеративна лінгвістика. Н.Хомський. Психолінгвістика. Ч.Остуд, методи психолінгвістики та її розвиток в СРСР. О.О.Леонтьев.

Тема 20. Мовознавство на сучасному етапі.

Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Основні поняття когнітивної лінгвістики. Ономасіологічний опис мовних явищ. Когнітивна лінгвістика в Україні. Функціональна лінгвістика. Лінгвістика тексту. А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму. Комунікативна лінгвістика. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс. Прагматика. Текстологія. Інтерпретація тексту. Школа українських фахівців в галузі прагматики.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

МОДУЛЬНІ РОБОТИ

Модульна робота № 1

В А Р І А Н Т 1.

1. Європейське мовознавство ХVІІ-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

2.В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови, на її розвиток та суспільний характер.

3.Запишіть текст фонетичною і фонематичною транскрипціями.

Розкішними червоними гніздами одцвітає заяча капуста, жаринами горить у безлистих кущах рясний свербиус; білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, пробиваючи сумовиті повіви прив’ялих трав і квітів.

4. Розподілити фразеологізми за класифікацією В.В.Виноградова. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Узяти бика за роги, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, білими нитками шито, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.

В А Р І А Н Т 2.

1. Мовознавча думка у стародавньому Китаї.

2. Засновники компаративістики - Якоб Грімм та Расмус Раск. Характеристика 2-х законів Раска-Грімма.

3. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Вкажіть тип синонімічного ряду.

Вороний кінь, безжалісна людина, вогкий вітер, швидко одужувати, непохитний кордон, ступати нечутно, безупинний рух.

4. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Дайте характеристику асиміляції:

усядься, через поле, кузня, під джерелом, Великдень, відсіля, п’ятдесят, анекдот, молодший, ось берег.

В А Р І А Н Т 3.

1.Давнє арабське мовознавство. Лексикографічна праця «Диван турецьких мов» Махмуда аль Кашгарі.

2. Розвиток лексикографії та граматики у ХV– ХVП ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

3. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Морочити голову, тримати камінь за пазухою, відкривати Америку, перемивати кісточки, повісити носа, порушити справу, піднести гарбуза, поставити на ноги, хоч куди.

4. Введіть у речення слова-омоніми та багатозначні слова. Визначте, які з них є словами-омонімами, а які – багатозначними словами.

Роман, голова, півники, клеїти, година, за дачу, шлях, лист.

В А Р І А Н Т 4.

1.Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі «Про народну мову».

2. Психологізм у порівняльно-історичному мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

3. Запишіть речення фонетичною та фонематичною транскрипціями:

Край прогнутого вечорового неба, врізаючись у зорову імлу, і досі трудиться старий нагорблений вітряк; в обрисах його є упертість заповзятої роботящої людини, і життя його теж схоже на життя людини.

4. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Смаленого вовка не бачив, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, нести хрест, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.

В А Р І А Н Т 5.

1. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

2.Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати

асиміляцію.

Піщаний, невістчин, розквіт, анекдот, весняний, хвилюється, коритце, віддзеркалити, шістнадцятий, блюдце.

4. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях.

Товста крига, багато мандрувати, ясний день, стародавній звичай, вороний кінь, збагнути прочитане, замело дороги, яскраве сонце, рухатись помалу, квітучий лан, заможний господар, хвойний бір, вірна відповідь, надавати звання.

В А Р І А Н Т 6.

1.Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ ст. «Російська граматика» М.Ломоносова.

2.Біологічний напрям у мовознавстві. Генеалогічна і типологічна класифікації Августа Шлейхера.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати

асиміляцію.

Розсіваються, волочба, заквітчати, юність, дігтяр.

4. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістичний різновиди.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, закінчив училище, вушко голки, варити сталь, їсти сливу, п’ять голів рогатої худоби, любить каву, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, Київ переміг.

Модульна робота № 2

В А Р І А Н Т І

1. Погляди Ф. де Соссюра про внутрішню і зовнішню лінгвістику, про мову як систему.

2. Харківська лінгвістична школа як одна із вітчизняних мовознавчих шкіл. Вчення О.О.Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму.

3.Виконайте морфемний аналіз поданих слів:

Привчили, землеустрій, від’їхати, по-англійському, сузір’я, вволю, приземлення, зайнятий, постинати, бігом, найдавніший, щиросердно, привіт, задумались, відійти, працюватимеш, дружба, побажання, безвідносний, тричі.

В А Р І А Н Т ІІ

1. Дескриптивна лінгвістика. Наукові погляди Л.Блумфільда.

2. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра: про природу мовного знака, вчення про синхронію та діахронію.

3. Виконайте словотворчий аналіз поданих слів.

Альпіністка, антикомунізм, багатосерійний, багатобічність, баритональний, безвір’я, вертихвістка, дегазувати, демократизувати, запорізький, дніпропетровський, літературознавець, лікпом, УНР, МЗС, фінвідділ, вищезгаданий, нижчепідписаний, лісосмуга.

В А Р І А Н Т ІІІ

1. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

2. Загальна характеристика молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Мчав її Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ, пролітали селами, де хати потопали у виноградниках, де садки спливали каскадами груш, яблук та абрикос, а розкішні виноградники виметували буйне листате пагіння аж на вулицю.

В А Р І А Н Т ІV

1.Погляди В.Гумбольдта на форму і зміст мови, на відношення мови до мовлення. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта: загальна характеристика.

2. Позитиви та вади молодограматизму. Погляди Германа Пауля про реконструкцію мов і про психолого-фізіологічну основу мови.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Щоб радувати, просвітлювати душевний світ глядача й читача, треба нести просвітленість у своєму серці, треба правду життя підносити до рівня серця, а серце нести високо.

В А Р І А Н Т V

1. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа „Слів і речей”.

2. Американський структуралізм, основні напрями. Погляди структуралістів на системну будову мови і мовлення.

3. Виконайте синтаксичний аналіз речення.

І від того, що вони ніколи не говорили про це вголос, але твердо знали, що інакше бути не може, що кожен зробить те, що має зробити друг-побратим, Арсенові стало на душі легко і радісно.

Модульна робота № 3

Підсумкове тестове завдання з курсу «Загальне мовознавство»

1. Хто є теоретиком натуралізму?

A) О. Потебня

Б) A. Шлейхер

B) X. Штейнталь

Г) В. фон Гумбольдт

2. Назвіть найвидатнішого мовознавця Стародавньої Індії:

A) Вараручі Катьяна

Б) Патанджолі

B) Панніні

Г) Бхатріхарі

3. Зі скількох збірок складаються «Веди»?

A) 12

Б) З

B) 7

Г) 4

4. Хто з давньоримських мовознавців вперше звертається до звуконаслідувальної теорії мови?

А) М. Т. Варрон

Б) Е. Стилон

В) Прісціане

Г) Г. Ю. Цезар

5. Який чинник зумовив труднощі в створенні граматики арабської мови?

A) відсутність учених

Б) флективний характер арабської мови

B) складність мови

Г) протистояння лінгвістичних шкіл

6. Арабська граматика кваліфікує звуки в процесі:

А) аналізу співу, метрики й ритміки

Б) метрики

В) ритміки

Г) вимови

7. Як інтерпретували мову аналогісти Давньої Греції?

А)як систему чітких правил, що не мають винятків

Б) мова допускає відхилення від закономірностей

В) як систему, що складається з фонетичного, морфологічного та словотвірного рівнів Г) як розгалужену систему

8. Хто вперше ввів до української графіки літеру г?

A) Лаврентій Зизаній

Б) Мелетій Смотрицький

B) Леонід Булаховській

Г) Памва Беринга

9. Чим в арабському мовознавстві пояснювалося питання походження мови?

А) об'єднанням людей в плем'я

Б) біблійними міфами

В) потребою людей висловлювати свої думки

Г) політикою

10. Хто заклав основи порівняльно-історичного методу в науці про романські мови?

А) Фрідріх Діц

Б) Шарль Баллі

В) Фердинанд де Соссюр

Г) В. фон Гумбольдт

11. Лінгвістичні концепції В. фон Гумбольдта формувалися під впливом основних положень:

А) класичної німецької філософії

Б) античної філософії

В) римської філософії

Г) індійської філософії

12. В. фон Гумбольдт розглядає мову як:

A) щось застигле

Б) щось нерухоме

B) створене раз і назавжди

Г) «безперервний творчий процес»

13. Порівняльне мовознавство може бути лише:

А) історичним

Б) порівняльним

В) натуральним

Г) психологічним

14. Зміст мови - це (за В. фон Гумбольдтом):

А) звук

Б) міміка

В) наголос

Г) інтонація

15. Хто був засновником романської і італійської діалектології?

А) Г. Шухардт

Б) М. Вагнер

В) І. Асколі

Г) Ф. Бопп

16. Скільки структурних компонентів виділяв О. Потебня у слові?

A) 2

Б) 4

В) 3

Г) 5

17. Основоположником якої лінгвістичної школи був О. Потебня?

А) Харківської

Б) Московської

B) Київської

Г) Казанської

18. Як пояснює О. Потебня питання походження мови?

A) мова - це дух народу

Б) мова - індивідуальний витвір психіки людини

В) мова виникла після мислення та мовлення

Г) причина виникнення мови - її суспільна та колективна функції

19. Хто із зазначених учених належить до італійської неолінгвістики?

А) Дж. Бонфанте

Б) К. Фосслер

B) Р. Раск

Г) Ф. Бопп

20. Що є джерелом виникнення мови на думку неолінгвістичної школи?

А) історія мистецтва

Б) граматичні особливості

В) естетично одухотворенна творча індивідуальність

Г) філософія

1-Б 2 – В 3 – Г 4 – А 5 – Б 6 – А 7 – А 8 – Б 9 – В 10 – А 11 – А 12 - Г 13 – А 14 – А 15 – В 16 – В 17 – А 18 – Г 19 – А 20 - В

Самостійна робота студентів (СРС), її зміст і обсяг у годинах

Всього: 54 годин

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням таблиць,

складання графічних схем.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; оцінка за самостійну

роботу; підсумкова контрольна робота.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Шкала оцінювання:

90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВС);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій, ілюстративні

таблиці та схеми, картки із завданнями.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке - М: Флинта: Наука, 2005.- 416 с.

2. Алпатов В.М. История лингвистических учений. Учебное пособие. - М: Языки славянской культуры. 2005. - 367 с.

3. Бацевич Ф.С Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. - К.: «Академія». 2008. - 240 с.

4. Вдовиченко A.B. Расставание с «языком». Критическая ретроспектива лингвистического знания. – М., 2008. - 511с.

5.Гируцкий A.A. Общее языкознание. - Минск: Тетра Системс, 2003. - 304 с.

6.Гречко В.А. Теория языкознания - М: Высш. шк., 2003 - 375 с.

7.3убкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. - М: Изд-во РУДН, 2003. - 472 с.

8.Кириченко Г.С, Кириченко СВ., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства. - Ч.1: Мова, її будова та функції в суспільстві. - К.: ВД „Ін Юре". 2008. - 168 с; Ч. II: Основні етапи розвитку науки про мову. - К : ВД „Ін Юре", 2008. - 234 с.

9. Кобилянський Б.В. Короткий огляд історії мовознавства. - К., 1964.

10. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. - К.: Вища школа. 1985. - 216 с.

11.Кодухов В.И. Общее языкознание. - М.: Высш. шк., 2003. - 1974. - 303 с.

12. Кондратов H.A. История лингвистических учений. - Едиториал УРСС, 2006. - 224 с.

13.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К: «Академія». 2006. - 464 с.

14.Общее языкознание /Под общ. ред. А.Е.Супруна. - Мн. Выш. школа, 1983. - 456 с.

15. Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К .: Вища школа, 1988. - 328 с.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. пос. для студентів філолог, факультетів університетів і педінститутів. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

15. Хроленко А.Т., Бондалетов В.Д. Теория языка. - М.; Флинта: Наука, 2006. - 528 с.

16. Шулежкова С.И. История лингвистических учений. - М: Наука, 2007. - 408 с.

Додаткова література

1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

4. Березин Ф.М. История лингвистических учений - М.:Высшая школа, 1975. - 304 с.

5. Гируцкий А.А. Общее языкознание. – Минск, 2001.

6.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

7.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

9.Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

10. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К.. 1995.

11. История лингвистических учений. Древний мир. – Л., 1980.

12. История лингвистических учений. Позднее средневековье. – Л., 1991.

13. История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Л., 1986.

14. История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Л., 1981.

15.Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

16. Мельничук A.C. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. - 1970. - №1.- С. 19-32.

17. Общее языкознание. Хрестоматия. - Минск: Выш. шк., 1976.

18. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. Пер. с франц. под ред. А.А.Холодовича -М.: Прогресс, 1977. – 696 с.

19. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики - М.: Наука. - 1976. - 311с.

20. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания 2-е изд. - М.: Просвещение, 1975. -271с.

21. Grzegorczykowa R. Wstep do jezykoznawstwa. - Warszawa: WN PWN, 2008. -210 s.

22. Lachur Cz. Zarys jezykoznawstwa ogцlnego. - Opole: CO. 2004. - 320 s.

23. H.Lucznski E. Mackiewicz J. Jezyjkoznawstwo ogolne. - Gdansk. WUG. 2006. – 146 s.

Питання до іспиту з курсу „Загальне мовознавство”

для студентів-магістрантів історико-філологічного факультету

(спец.: українська мова та література)

1. Мова як об’єкт і предмет вивчення. Лінгвістичне розуміння поняття „мова”. Ідеальне і матеріальне в мові.

2. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Роль мови у процесі пізнання.

3. Семіотика і мовознавство. Своєрідність мови як знакової системи.

4. Характеристика мови як „системи систем”. Структурованість мовної системи. Щодо теорії ізоморфізму й ієрархії рівнів мови.

5. Мова як суспільно-історична норма. Мовний стан і його компоненти (моноглосія й диглосія).

6. Мова як історична категорія, проблеми мовної еволюції. Закони та чинники розвитку мови. Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов.

7. З нових досягнень методології лінгвістичного дослідження: лінгвостатистика, математичні методи у мовознавстві. Машинопереклад..

8. Інтерлінгвістика. Штучні мови міжнародного спілкування.

9. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства, передумови появи порівняльного підходу до мов. Періодизація історії порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов. Погляди братів Августа та Фрідріха Шлегелей. Праці А.Ф.Бернарді.

10. Франц Бопп як дослідник мов індоєвропейської сім’ї.

11. Расмус-Крістіан Раск і його розуміння компаративістики.

12. Якоб Грімм як засновник порівняльної граматики мов германської групи. Сутність “закону Раска-Грімма”.

13. Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.

14. Становлення теоретичного мовознавства. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта, її особливості.

15. Дальший розвиток порівняльно-історичного мовознавства ХІХ ст. Компаративістика в галузі романістики (погляди Ф.Діца, Г.-І.Асколі та ін.), германістики (погляди Й.-Н.Мадвіга, А.-Ф.Потта, А.Куна).

16. Компаративістика в мовах слов’янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О. Максимовича, Ф.І.Буслаєва, В.Ягича.

17. Генеалогічна класифікація мов на сучасному етапі розвитку мовознавства. Сутність ностратичної гіпотези.

18. Основні напрямки компаративістики ХІХ ст. Натуралізм. Лінгвістична концепція Августа Шлейхера (його генеалогічна класифікація) та її критика.

19. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

20. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

21. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

22. Формування молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії. Погляди Германа Пауля.

23. Погляди К.Бругмана і Б.Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

24. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа “Слів і речей”.

25. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Концепція сутності мови К.Фосслера, його „філософія наукової творчості”.

26. Загальна характеристика неолінгвістики як напряму опозиційного до молодограматизму. Основні положення неолінгвістів (М.Бартолі, Д.Бертоні та ін.).

27. Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка.

28. Розвиток вітчизняного мовознавства. Харківська школа. Вчення Олександра Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму. Граматична теорія О.Потебні (система граматичних категорій, морфемна структура, питання теорії синтаксису).

29. Московська лінгвістична школа – Пилип Фортунатов. Морфологічна класифікація П.Фортунатова.

30. Казанська (Петербурзька) лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

31. Представники Казанської лінгвістичної школи – Микола Крушевський та Василь Богородицький. Подальша розробка питань теорії фонетики і фонології.

32. Розвиток вітчизняної лінгвістики. Мовознавчі погляди Л.В.Щерби, В.В.Виноградова. Дві вітчизняні фонологічні школи.

33. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

34. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра: мова і мовлення, знаковий характер мови, про природу мовного знака, вчення про синхронію і діахронію тощо. Наукове новаторство ідей Ф. де Соссюра.

35. Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляди А.Мейє на мову як суспільне явище.

36. Структуральна лінгвістика. Історичні й методологічні основи структуралізму. Глосематична (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Луї Єльмслев про об’єкт дослідження лінгвістики, лінгвістичну термінологію, аналіз знаків.

37. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

38. Празька лінгвістична школа – основні напрями досліджень. М.С.Трубецькой як представник празького функціоналізму.

39. Лондонська структуральна школа, її представники. Погляди „Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо.

40. Погляди Е.Бенвеніста як представника європейської школи постмодерного мовознавства.

41. Генеративна лінгвістика. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й постструктуралізму в мовознавстві.

42. Етнолінгвістика. Американські етнолінгвісти Едвард Сепір та Бенджамен Лі Уорф щодо походження мови, зв’язку мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра – Уорфа”.

43. Концепції представників німецької етнолінгвістики. Погляди Л.Вайсгербера на мову як світогляд нації та щодо походження мови.

44. Мовознавство на сучасному етапі. Когнітивна лінгвістика. Визначення понять „ментальна репрезентація”, „концепт”, „фрейм” у когнітивістиці. Характеристика теорії категоризації.

45. Металінгвістика, загальна характеристика напрямів досліджень: логічного, психологічного, семіотичного і контенсивного.

46. Основні положення функціональної лінгвістики. Характеристика теорії функціонально-семантичного поля (О.В.Бондарко).

47. Контрастивна лінгвістика. Лінгвістика тексту. Вчення про дискурс, типи дискурсів. Текст і дискурс.

48. Основи комунікативної лінгвістики. Природа, компоненти і форми комунікації.

49. Ареальна лінгвістика. Лінгвогеографія. Характеристика „хвильової теорії” утворення й розповсюдження споріднених мов Й.Шмідта.

50. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов (класифікації Дж.Грінберга, Ф.Містелі, Е.Сепіра та ін.).

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К. Д. УШИНСЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

«____» ____________ 2011 р.

Програма навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Одеса - 2011

УДК: 833.414

ББК: 81.411.1 - 1

Загальне мовознавство. Програма навчального курсу. –

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського, 2011. - 35 с.

Розробник: Е.В.Боєва, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української та зарубіжної літератур

Рецензенти:

- доктор філологічних наук, професор кафедри української

мови Ковалевська Т.Ю.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;

• доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри

прикладної лінгвістики Бардіна Н.В.,

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.

Затверджено на засіданні кафедри української та зарубіжної літератур

Факультету української філології ПНПУ ім. К.Д.Ушинського

протокол від ___ ______ 2011 року № 1

Затверджено на засіданні вченої ради факультету української філології

ПНПУ ім. К.Д.Ушинського протокол від __ ______ 2011 року № 1

ББК: 81.411.1-1

© ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2011

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

"ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО"

(за вимогами ЕСТS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Предмет: ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Мета викладання дисципліни забезпечити студентів підсумковими знаннями з курсу «Загальне мовознавство», узагальнивши матеріали попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін із обов'язковим теоретичним обгрунтуванням, а також поглибити теоретичний і професійний рівень філолога; ознайомити з історією мовознавства, основними напрямами, ідеями та проблемами сучасного мовознавства; оволодіти сучасними методами наукового дослідження мови; згідно з програмою для студентів 5 курсу розширити загальнолінгвістичну підготовку філолога.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій:

знати: - термінологію загального мовознавства,

- головні методи лінгвістичного дослідження,

- основні віхи історії розвитку мовознавства,

- основні етапи історії розвитку світової лінгвістичної думки, усвідомлювати їх як результат тривалого розвитку науки про мову,

- розуміти історію мовознавства як поглиблення і розширення лінгвістичної теорії, вдосконалення прийомів і методики лінгвістичного аналізу від античних часів до наших днів, - досягнення вітчизняного мовознавства.

в м і т и : - вільно користуватися термінологією мовознавства,

- використовувати сучасні методи дослідження мови,

- орієнтуватися в різних лінгвістичних напрямах,

- студенти повинні написати і захистити реферат з однієї з запропонованих лінгвістичних тем, щоб закріпити свої навички наукового викладення лінгвістичних питань.

ПЕРЕДМОВА

Серед мовознавчих дисциплін, що вивчаються на філологічних факультетах педагогічних вузів України і забезпечують всебічну спеціальну підготовку вчителів для середніх загальноосвітніх шкіл, особливо важливе науково-дидактичне значення має курс “Загальне мовознавство”, в якому поєднані історію лінгвістичних учень із методологією і теорією та методами мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” має безпосередній зв’язок з курсом “Вступ до мовознавства”, що вивчається студентами філологічних факультетів на 1 курсі, але разом з тим вони істотно відрізняються один від одного як своїми завданнями, так і змістом та проблематикою. Якщо курс “Вступ до мовознавства” лише вводить студентів у науку про мову, її систему понять і термінів, створює ту теоретичну лінгвістичну основу, завдяки якій вони можуть вивчати спеціальні лінгвістичні дисципліни, то курс “Загальне мовознавство” спирається на всі попередні прослухані студентами мовознавчі курси і дає їм теоретичне узагальнення, ознайомлює студентів з основними етапами історичного розвитку світової лінгвістичної думки, з розвитком теоретичних лінгвістичних ідей і принципів та методів аналізу людської мови від античного світу до кінця ХІХ ст. На практичних заняттях з цієї дисципліни необхідно звернути увагу на освоєння і осмислення студентами понятійно-термінологічної системи на різних мовних рівнях, сприяти виробленню умінь і навичок різних видів мовного аналізу та оцінки мовних явищ, рівнів у їх структурно-системних зв’язках. Сучасне мовознавство є результатом багатовікового історичного невпинного розвитку і постійного вдосконалювання наукової лінгвістичної думки.

Курс “Загальне мовознавство” систематизує знання студентів з лінгвістичної історіографії, розширює і поглиблює загальнотеоретичну підготовку студентів, озброює ідеями і проблемами сучасного мовознавства та методикою досліджування мови. Крім цього, цей курс дає ґрунтовне знайомство з системою лінгвістичної термінології, яка фактично є інструментом пояснення та осмислення мовних явищ, логічним фундаментом мовної і мовленнєвої системи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ.