logo search
orp (1)

3.Структура навчальної діяльності

Структура навчальної діяльності (В. В. Давидов):

1) Потреба в навчальній діяльності.

У старшому дошкільному віці в процесі розвитку сюжетної гри у дітей формується пізнавальний інтерес, а в молодшому шкільному віці на його базі формується потреба у навчальній діяльності, тобто в засвоєнні теоретичних знань.

2) Мотиви навчальних дій.

Потреба в навчальній діяльності конкретізуется у школярів в різноманітті мотивів, що вимагають від них виконання навчальних дій. Мотиви навчальних дій спонукають школярів до оволодіння способами побудови теоретичних знань, спрямованими на розв'язання навчальних завдань.

3) Навчальна завдання.

Суть навчального завдання полягає в тому, що при її вирішенні вигляді дій школярі розкривають походження «клітинки» деякого цілісного об'єкта і використовують цю «клітинку» для уявного відтворення цього об'єкта. Тим самим, школярі здійснюють мікроцикл сходження від абстрактного до конкретного як шлях засвоєння теоретичних знань (під час вирішення завдання школярі спочатку опановують змістовним загальним способом, а потім використовують його при безпомилковому підході до кожної конкретної задачі).

4) Навчальні дії (від загального до конкретного): а) перетворення умов завдання з метою виявлення загального відношення досліджуваного об'єкта; б) моделювання виділеного відношення у предметній, графічній або буквеної формі; в) перетворення моделі відношення для вивчення властивостей в «чистому вигляді» ; г) побудова системи приватних завдань, що вирішуються загальним способом; д) контроль за виконанням попередніх дій; і) оцінка засвоєння загального способу як результату вирішення даної задачі.

5) Навчальні операції.

Кожна дія складається з певних операцій, набори яких змінюються в залежності від конкретних умов, що входять в ту чи іншу навчальну завдання (дія співвідноситься з метою завдання, а його операції - з умовами завдання).

Спочатку школярі не вміють самостійно ставити навчальні завдання і виконувати дії по їх рішенню. Тому до пори до часу в цьому їм допомагає вчитель, але поступово відповідні вміння набувають самі учні (формування самостійної навчальної діяльності, тобто уміння вчитися).

Структура навчальної діяльності (Д. Б. Ельконін):

1) Навчально-пізнавальні мотиви.

Дитина приходить до школи, маючи мотив у здійсненні суспільно значущою і суспільно оцінюваної діяльності. Цей мотив не співвідноситься зі змістом навчальної діяльності. У дитини необхідно формувати навчально-пізнавальні мотиви.

2) Навчальна завдання та складові їх операторний зміст навчальні операції (центральна ланка в структурі навчальної діяльності, яке обслуговують як би інші ланки).

Учбова задача - це не одне завдання, а ціла їх система. У результаті рішення системи завдань відкриваються і освоюються найбільш загальні способи рішення щодо широкого кола питань у цій науковій галузі. Важливим елементом структури навчальної діяльності є навчальні операції, що входять у спосіб дії і складові його операторний зміст.

3) Контроль за правильністю та повнотою виконання операцій, що входять до складу дій.

Найчастіше в шкільній практиці використовується контроль за результатом. Більш того, педагоги самі навчають дітей такому контролю. Наприклад, перевірка правильності арифметичного дії іншим дією: правильність складання - відніманням, поділу - множенням. Таким чином, перевіряється не правильність проведення окремих операцій та їх послідовність, а отриманий результат.

Виховуючи установку на отримання правильного результату можна сформувати неуважність.

Контроль за результатом має сенс у тому випадку, якщо він повертає до контролю щодо процесу, а це зустрічається тільки тоді, коли учень зробив помилку. Але і в цьому випадку доцільніше повернути учня до розгорнутому дії і операційний контроль.

4) Оцінка.

Функція оцінки у навчальній діяльності полягає в тому, щоб визначити, освоїв чи учень заданий спосіб дій і просунувся чи на сходинку вище саме в цьому відношенні. Таким чином, оцінка ставиться до виконання всієї навчальної задачі в цілому. Вона розкриває ступінь освоєності усієї дії в цілому і окремих вхідних у його склад операцій.

Формування навчальної діяльності - дуже складний і тривалий процес. Вона формується у спільній роботі з учителем. Учень, що приходить у школу, не має ще навчальною діяльністю. Все робить вчитель: він ставить навчальне завдання, він дає її повний операційно-предметний склад, зразки виконання кожної окремої операції та їх порядок, він контролює процес виконання кожної дії і операції, він ценівает, чи виконана навчальна завдання кожним учнем.

Формування навчальної діяльності є процес поступової передачі виконання окремих елементів цієї діяльності учневі для самостійного здійснення.

Починати потрібно з формування самоконтролю і самооцінки. Формування контролю йде від контролю за діями інших до контролю за власними діями, а формування оцінки стимулює взаємна перевірка робіт, колективне складання змісту контрольних робіт та ін Дослідження формування дій самоконтролю і самооцінки було вироблено Г. А. Цукерман, яка показала, що формування даних компонентів структури навчальної діяльності залежить від групової роботи учнів на уроці.

Висновки:

1) В освітньому процесі розрізняють дві взаємозалежні сторони: навчання та наука. Навчання - це цілеспрямована, послідовна передача (трансляція) суспільно-історичного, соціокультурного досвіду іншій людині (людям) у спеціально організованих умовах сім'ї, школи, вузу, спільноти. Вчення - це научіння людини в результаті цілеспрямованого, свідомого присвоєння їм переданого йому суспільно-історичного досвіду і формування на цій основі індивідуального досвіду.

2) Вчення можна визначити як навчальну діяльність. У поняття «навчальна діяльність входять не тільки процесуальність і результативність, а й структурну організацію та суб'єктність навчання (це поняття ширше ніж поняття« вчення »). Навчальна діяльність - це діяльність спрямована, що має своїм змістом оволодіння узагальненими способами дій у сфері наукових понять (Д. Б. Ельконін). Навчальна діяльність відповідно може розглядатися ватися як специфічний вид діяльності. Вона спрямована на самого учня як її суб'єкта - вдосконалення, розвиток, формування його як особистості завдяки усвідомленому, цілеспрямованому присвоєння їм соціокультурного досвіду в різних видах і формах суспільно корисної, пізнавальної, теоретичної та практичної діяльності. Діяльність учня направле-на на освоєння глибоких системних знань, відпрацювання узагальнених способів дій та їх адекватного і творчого застосування в різноманітних ситуаціях.

3) Структура навчальної діяльності (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов):

1. навчально-пізнавальні мотиви, сутність яких полягає в засвоєнні узагальнених способів дій у певній області досліджуваного предмета;

2. навчальне завдання, яка за своїм змістом є підлягає засвоєнню спосіб дії;

3. навчальні дії, які є дії, в результаті яких формуються уявлення або попередній образ засвоюваного дії і виробляється початкове відтворення зразка;

4. дії контролю (самоконтролю), яке полягає в сопоставлен-ванні відтвореного дії зі зразком через його образ;

5. дії оцінки (самооцінки) ступеня засвоєння тих змін, які відбулися в самому суб'єкті.

Формування навчальної діяльності є процес поступової передачі виконання окремих елементів цієї діяльності учневі для самостійного здійснення (дослідження щодо формування навчальної мотивації А. К. Маркової, розумових дій П. Я. Гальперіна, навчальної діяльності Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова і Г. А. Цукерман).