Довідник з мови

Морфологічний розбір сполучників

Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
Визначте розряд за значенням: сполучник сурядності (єднальний, протиставний чи розділовий) чи підрядності (причинний, часовий, умови, мет, допусту, порівняльний, міри і ступеня, наслідковий чи з'ясувальний).
Визнчте групу за походженням (непохідний чи похідний).
Визначте групу за будовою (простий, складний чи складений).
Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

ЧАСТКА

Частка- це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів (ніхто не жив би на землі, якби не було тут атмосфери).

На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ

Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.

РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Серед часток виділяються такі групи слів:

2.3.

модальні, або фразові

(вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно- експресивні);

словотворчі;
формотворчі;

ФРАЗОВІ, СЛОВОТВОРЧІ І ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ

За значенням і вживанням частки поділяються на фразові, словотворчі і формотворчі:

частки	приклади
фразові	так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж
словотворчі	би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же
формотворчі	хай, най-, б, би, нехай

ФРАЗОВІ ЧАСТКИ

Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двух функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).

Фразові частки поділяються на три типи часток:

частки, що надають смислових відтінків:
вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);
означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);
видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);
частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:
власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);
стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);
заперечні (ні, ані, не);
питальні (чи, хіба, що за, невже);
спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);
емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).

Содержание