Переднєслово

До сьогодні у навчальних планах філологічних факультетів не було курсу, який би ставив перед собою завдання навчити студентів лінгвістичної роботи з текстом, хоча у мовознавстві вже чітко виділилися "Лінгвістика тексту", "Лінгвістичний аналіз тексту", "Мова художньої літератури", "Стилістика", "Стилістика художнього мовлення", "Лінгвостилістика", "Інтерпретація тексту" тощо. Однак, як свідчить практика, такий курс потрібний майбутнім учителям, які повинні навчити учнів працювати з текстом на уроках мови. Адже будь-який текст - це єдність форми і змісту, де елементом форми виступає мова.

Випускник філологічного факультету повинен уміти проводити лінгвістичний аналіз тексту, що сприятиме розумінню твору, задуму автора, дозволить виявити особливості мовленнєвої практики письменника. Курс лінгвістичного аналізу тексту допоможе завершити теоретичні знання і закріпити практичні навички з лінгвістичних дисциплін.

Найдавніша праця українського автора, яка стосується лінгвістичного аналізу тексту, це "Начерк стилістики, поетики і реторики з додатком про красу мови і будову вірша" Костянтина Костяківського, видана 1917 року у Вінніпезі. Безпосереднє відношення до цього мають давні українські поетики, які досліджував Григорій Сивокінь. Його праця під такою ж назвою вийшла у Харкові 1960 року.

У 1960-х роках нашого століття текст стає в центрі уваги таких відомих дослідників, як В.В.Виноградов, В.Г.Винокур, Л.В. Щерба, Є.Курилович. Учені зверталися переважно до художнього тексту (В.Виноградов "0 языке художественной литературы'''.— М., 1959; В. Винокур "Понятие поэтического языка".- М., 1959; "О языке художественной драматургии" (М.,1977), Е. Курилович "Поэтический язык с лингвистической точки зрения"// Очерки по лингвистике. - М., 1962; Ю. Лотман "Язык поэтического текста",-Л., 1972; В. Одинцов "О языке художественной прозы", - М., 1973л Е. Холодов "Язык драмы",- М..1978); Л Щерба "Опыт лингвистического толкования стихов" // Избр. раб. по русск. яз.--М., 1957, В. Краснянский "Стилистика художественной речи

3

/повествовательная речь/".-М., 1972 тощо). З'являються подібні розвідки і за кордоном (L. Dolezel. "Поэтика. Poetyka. Poetics".-Warsczawa, 1961; Hartmann P. "Texte als linguistisches Objekt". -Munchen., 1971, Danes F. ''Zur lingustisches Analise derTextstruktur" // Folia Linguistika, 1970. - 4 тощо)

Крім загальнотекстових проблем, науковці торкаються деяких аспектів тексту творів окремих письменників ( М.Бахтин. "Проблемы поэтики Достоевского". - М.,1963, , В. Левин "Евгений Онегин" и русский литературный язык"// Изв. АН СССР, ОЛЯ.- 1969.- Т. ХХУШ.- Вып. 3) тощо.

Особливо детально досліджували у 60-70-і роки мову письменників¹: I. Вишенського (Ю.Карпенко. М.Онишкевич, І.Ощипко, С.Пінчук). Марка Вовчка (Д.Ганич, Н.Оксимець, Г.Поштаренко, І. Проценко, Н.Титаренко тощо), Л. Глібова (В.Мариниченко), П. Грабовського (Ю.Редько, Ф.Смагленко, Н.Яценко), Є. Гребінки (А.Деркач), П. Гулака-Артемовського (А.Деркач), А. Духновича (Г.Шелюто), Г. Квітки-Основ'яненка (Т.Величко, З.Веселовська, О. Скорик),

О. Кобилянської (Д. Коваль, М. Леонова М. Маріуца), 3. Копистенського ( Т. Молодід), І. Котляревського (К. Баценко, В. Ващенко, В. Галкін, П. Дудик, П. Калениченко, Л. Кулинська,

М.Павлюк, П. Плющ, Є. Присовський, М. Северін),

М . Коцюбинського (І. Білодід, М. Богдан. О. Гончар, Д. Гринчишин, К. Дорошенко, С. Єрмакова, Л, Іванов, Н. Калиниченко,

О. Корчик, Д. Кроть, М. Ладухін. В. Масальський, I. Ощипко, Л. Паламарчук, О. Пивоваров, М. Пилинський, П. Рева, О. Скоропада), І. Манжури (П. Лещенко), Ж Мартовича (А. Григорук, В. Лесин), Панаса Мирного (І. Грицютенко, Н. Крижанівська, М. Матрохін, Н. Тоцька), І Нечуя-Левицъкого (Д. Білецький, М. Богдан,

І. Грицютенко, Ф. Жилко, Л. Кулинська, М. Леонова), С Руданського (В. Герасименко), А. Свидницького ( М. Хращевський), Г. Сковороди (Д. Багалій, П. Бузук, Г. Гнатюк, Є. Кудрицький, П. Моргун), М. Старицького (В. Коптілов), В. Стефаника (Б. Кобилянський, М. Тофан), А Тесленка (В. Коряк, С. Криворучко, А. Сизько), І.Тобілевича ( Карпенка-Карого) (Д. Баранник, П. Плющ,