Успадковані слова

За походженням слова у лексиці розділяються на успадковані з попередніх періодів розвитку мови, власне українські і запозичені з інших мов.

Серед успадкованих слів виділяють слова індоєвропейського, спільнослов'янського і спільносхіднослов'янського походження.

Слова, що прийшли в українську мову з індоєвропейського лексичного фонду, є найдавнішими.

Це назви явищ природи (вогонь, день, сонце), дій і процесів (сидіти, іти, пити), людей за їхніми родинними стосунками (батько, сестра, мати), органів тіла (око, ніс, серце), рослин (дуб, мак, береза), птахів і тварин (теля, заєць, видра), якостей і ознак (глухий, білий, темний).

Слова із спільнослов'янського лексичного фонду є в усіїх слов'янських мовах (великий, солодкий; ніготь, палець; дрімати, любити; чоловік, жінка; сковорода, чашка, ліжко).

Ці слова свого часу значно поповнили існуючі групи понять.

Слова із спільносхіднослов'янського лексичного фонду спільні для української, російської і білоруської мов (урожай, собака, відважний, сьогодні).