logo search
Адресатні переривання в англійській мові

2.2 Реалізація адресатних переривань та прагматичні типи

Основними прагматичними типами з прямим комунікативним змістом, що беруть участь в реалізації адресатних переривань, є такі: 1) директиви (інюнктиви і реквестиви): 2) констативи; 3) квеситиви; 4) менасиви; 5) вокативи. Найбільша кількість перериваючих реплік представлена директивами інюнктизного і реквестивного видів, які відрізняються від інших мовленнєвих актів особливими функціональними характеристиками.

Директиви інюнктивного виду виражені; 1) у формі імперативів -- грубих наказів, вимог зупинити мовленнєву дію чи будь-яку дію взагалі: stop; stop talking; wait; wait a moment; cut it out; cut off; come off it; quit it; be quiet; forget it; shut up; dry up; lay off it; Zip up; sod off; stow it; skip it; pipe down; calm yourself та ін.; 2) у формі заперечних наказових конструкцій: dont; dont talk; dont pull that; dont dare + інфінітив та ін.; 3) у формі вигукових імперативів, які виражають заклик замовчати, заспокоїтись чи припинити будь-яку дію, включаючи мовлення: nix; tch; sh (sh-sh-sh; shssh); shush; shoo, shoo; hush; now-now; nuff та ін.; 4) у формі скорочених емотивних конструкцій: not a word; no further; silence; thats enough та ін.

Форми інюнктива можуть поєднуватись між собою у перериваючій репліці:

Edmund: (Starts to blurt out the appeal he now feels is quite hopeless) Listen, Mama-- Mary: (Interrupting quickly) Now, now! Dont talk. Lean back and rest [28; 67]

вигуковий імператив та заперечна імперативна конструкція.

Директиви реквестивного виду представлені формою "мякого" [18; 97] некатегоричного імператива, який має найменший ступінь категоричності спонукального акту. Наказовий характер висловлювання може зніматись включенням лексем please, pray, або з допомогою специфічних граматичних форм реквестива: форми спонукального речення та форми питального речення, яке починається з will you, cant you або супроводжується приєднаною питальною конструкцією:

"[...] Im really tired of this, Grantham. Ive - "Youre getting paid, arent you? Do it for one more week, okay?" [29; 56].

Вживання тієї чи іншої форми директива обумовлене соціально-рольовим статусом партнерів. Так, "помякшення" імперативності, а разом з тим і зняття напруженості, яка виникла з результаті переривання, здійснюється або при одинаковому статусі комунікантів, або у випадках, коли перевиваючий адресат за своїм статусом є (або з даній ситуації стає) нижче адресанта. Наприклад у розмові дочки з матірю, в якій дочка (Віві) намагається завершити безглузду, на її думку, розмову:

Mrs. Warren: Take care. I shall do something Ill be sorry for after, and you too. Vivie (putting aside her books with cool decision). Well, let us drop the subject untill you are better able to face it [40; 212].

Слід зазначити, що, хоча ілокутивна ціль інюнктива і реквестива однакова -- примусити мовця припинити мовленнєву (а в деяких випадках і немовленнєву) дію, то їх ілокутивна сила різна. Реквестиви передбачають прохання чи навіть благання, тоді як інюнктиви -- наказ або настійну вимогу припинити мовлення.

Найвищий перлокутивний ефект спостерігається в змішаних мовленнєвих актах, які збільшують спонукальну силу перериваючого висловлювання.

Непрямі мовленнєві акти, що реалізують адресатні переривання, представлені, головним чином, директивами інюнктивного і реквестивного видів і менасивами. Вживання адресатом непрямих форм спонукання в перериваючій репліці спричинює більш високий перлокутивний ефект порівняно з прямими спонукальними формами.

Залежно від ступеня категоричності директиви, в яких реалізуються адресатні переривання, можуть відрізнятись ефективністю/неефективністю перлокутивного акту, проявом якої є збіг або розбіжність ілокуції з перлокуцією. Розглянемо приклад:

Edmund: (Trying to caеср her eyes) Mama! Please listen! /.../ You can still stop. Youve got the_will power! Well all help you. Ill do anything! Wont you, Mama? Mary: (Stammers pleadingly) Please dont -- talk about things you dont understand! Edmund: (Dully) All right, I give up. 1 knew it was no use [38; 67].

В даній ситуації проявом успішного перлокутивного акту є збір ілокутивної сили директива, який імплікує прохання припинити розмову (намір матері уникнути розмови з сином про її пристрасть до наркотиків), з перлокутивним актом (син адекватно "розшифровує" зміст репліки і припиняє про це розмову).

Зазначимо, що в конфліктних високо емоційних ситуаціях перериваюча репліка адресата часом переходить в безпосередні агресивні дії у відношенні до мовця. Наприклад:

"You know why she dont want to marry me? I bet you dont. Its because she is in-" "Shut up! Shut up, you drunken fool!" Dorothy began to beat his face with both hands. Her face was red, her voice shriil. "If уou say that again Ill kill you!" [33; 295].

В даному фрагменті категоричність директивного спонукання підсилюється також емоційним станом адресата (надзвичайна роздратованість) і підтверджується менасивом, що й обумовлює успішне рішення комунікативного завдання -- виключити будь-яку можливість для мовця продовжувати образи.

Ступінь категоричності директивного спонукання і повязана з ним ефективність перериваючої репліки підсилюються в змішаних мовленнєвих актах, які містять директив у поєднанні з іншими прагматичними типами: менасивом, вокативом, експресивом, констативом, квеситивом:

"Were killing him for a friend. Just to oblige a friend, bright boy." "Shut up," said Al from the kitchen. "You talk too goddam much" [35; 22]

— директив і констатив.

Виділені нами перериваючі констативи містять ствердження/заперечення, вислови згоди/незгоди, описи, повідомлення про негативні/позитивні властивості, якості, дії мовця; і граматично оформлені розповідними конструкціями:

"І noticed the baby was red," said Raymond, "but the nurse said--" "Oh, the red will go. It changes, you know" [41; 146].

Спонукальна дія перериваючого адресата в констативних конструкціях може мати як експліцитний, так і імпліцитний прояв у мовних формах. При цьому імпліцитне спонукання, як правило, виводиться за допомогою контексту або конкретної ситуації спілкування.

Констативи в перериваючих репліках адресата здебільшого поєднуються з іншими мовленнєвими актами. Це, очевидно, обумовлено невисоким комунікативним потенціалом констативів у порівнянні, наприклад, з директивами чи менасивами. Наведемо приклад поєднання констативу з директивом (як правило, наслідком подібних поєднань є підвищення ефективності перериваючої репліки):

The Nurse. Popsy, youre off your chump. She--The Buglar. Sweetie, in our firm I am the brains: you are the hand. Obey me instantly [40; 257].

Квестисиви в перериваючих репліках вживаються у своїй первинній функції -- для запиту інформації:

"Indeed, sir, well-l m sorry-Im sure-" "Has anything happened!" asked Nat Flatcher [25; 357].

Крім основної функції перериваючі квеситиви можуть виконувати функцію уточнення, тобто вимагати підтвердження чи більш вичерпного пояснення, або відображати такий вид комунікативної дії, як перепитування. Характерним для перериваючих реплік є також квеситив у функції припущення. Передбачаючи закінчення перерваної репліки, адресат подає його у формі розповідної конструкції з інтонаційним оформленням питання, як, наприклад, у такій ситуації:

"/.../ Weve done everything we can to get you settled and youre simply throwing yourself away on that Jewish boy. Ive no doubt theyre perfectly nice people, but this idea of -- of…" "Living in sin!" Monty smiled grimly, feeling elated by the nicotine [24; 244].

Ситуація спілкування, норми мовленнєвого етикету, як правило, впливають на лексико-граматичне оформлення перериваючих мовленнєвих актів. Для квеситивів у перериваючих репліках характерним є введення модальних дієслів, які номінують дозвіл. За допомогою них перериваючий адресат, з одного боку, знімає напругу, яка виникає при втручанні в чуже мовлення, а, з іншого беку, збільшує ілокутивну силу питального висловлювання, спрямовану на одержання потрібної інформації:

"My family? Yes, well-" he coughed, "Im a great family man, of course. Ive got two daughters, lovely girls, at school most of the time..." "May ! ask what their names are!" [24; 602].

Слід зазначити, що ілокутивна сила квеситивного мовленнєвого акту і повязані з нею функції перериваючої репліки також підсилюються в змішаних мевленнєвих актах, які містять квеситив і констатив; квеситив і директив; квеситив і вокатив:

"I speak of Frederick now," he said. "Your husband--" "Where did уou see him? He hasnt been near me for days and I expected him tonight. /.../" [41; 65].-- квеситив і констатив.

Прагматичний тип менасива, в якому реалізуються адресатні переривання, являє собою різного роду погрози, попередження, застереження; і граматично виражений підрядними реченнями умови та часу, або простими реченнями, які означають майбутню дію, наприклад:

The Clerk (rushing back and facing him). Who are you calling a pro-German? Augusts. Another word, and I charge you under the Act with discouraging me. Go [40; 169].

Ступінь категоричності менасива в конкретній мовленнєвій ситуації здебільшого залежить від включення в даний мовленнєвий акт інших типів мовленнєвих актів: перформативів, квеситивів, директивів, як, наприклад, у наступній ситуації, де менасивна конструкція містить в собі квеситив:

Lady Utterword (haughtily). And pray, Hector--Hector (suddenly catching her round the shoulders /.../). Ariadne: if you attempt to start on me, Ill choke you: do you hear! [40; 217]

Зазначимо, що включення інших типів мовленнєвих актів у менасивну конструкцію не тільки підвищує її ілокутивну силу, а й забезпечує високий перлокутивний ефект перериваючого висловлювання.

Ілокутизна сила менасивів, в яких реалізуються адресатні переривання, може співпадати або не співпадати з перлокутивним актом. У разі, коли ілокуція співпадає з перлокуцією, вербальні погрози адресата по відношенню до мовця і до продукованого ним висловлювання можуть приймати форму безпосередніх дій:

Edmund: (With sudden nervous exasperation) Oh, for Gods sake, Papa. If youre starting that stuff again, Ill beat it. (He jumps up. /.../ He goes to the front parlor, saying disgustedly) God, Papa, I should think youd get sick of hearing yourself [38; 24].

Вокативи перериваючих реплік мають дві функціональні моделі. Перша модель вокатива функціонує у поєднанні з іншими мовленнєвими актами і, спонукаючи обєкт мобілізувати сприйняття, обумовлює більшу ефективність перериваючої репліки. Вокативи у змішаних мовленнєвих актах несуть високий комунікативний потенціал, який забезпечує успішність перлокутивного акту.

Наведемо приклад ситуації, в якій вокатив у перериваючій репліці поєднується з директивом:

"Suppose I do? What of it? What did she ever do to make me-" Nora said: "Nick, stop bulling the child" [33; 299].

Друга модель вокатива виділена нами як перериваючий вокатив. Номінуючи особу, на яку направлена ілокутивна сила висловлювання, перериваючий вокатив одночасно здійснює безпосередній обрив висловлювання. Наприклад:

"/.../ After the next crime--" "Poirot!" My friend looked at me dispassionately [25; 76].

Слід зазначити, щo спонукальна сила перериваючого висловлювання збільшується і набирає більш ефективного характеру в ситуаціях, де вокативні конструкції включають ряд сталих формул, типу: listen; look here; I say та інші. Ці мовні засоби у поєднанні із звертаннями не тільки спонукають обєкт мобілізувати слухове сприйняття, а й направляють увагу на прийом подальшої інформації:

Philip said softly: "Theres Blore." "Oh-do you really think--?" "Listen, my girl. You heard Biores story" [25; 278].

Аналіз функціонування прагматичних типів, в яких реалізуються адресатні переривання, показує, що крім своєї первинної функції, яка "орієнтована" на переривання мовленнєвого ходу, вони виконують і комунікативну функцію -- несуть інформацію перериваючого адресата. А в тих випадках, коли, як наслідок переривання, відбувається перерозподіл ролей мовця і адресата, вони виконують і метакомунікативну функцію, що можна проілюструвати наступним прикладом:

"Nоw listen, lady..." Peremptorily she cut him off. "I will net listen. Instead, you will listen to me" [32; 27].

В даній ситуації адресат перериває висловлювання мовця і вирішує захопити ініціативу ведення розмови. Таким чином, непряме спонукання Instead, you will listen to me виконує і комунікативну функцію (несе інформацію) і метакомунікативну (регулює механізм обміну комунікативними ролями).

Таким чином, адресатні переривання, будучи однією із лінгвістичних особливостей розмовної мови, реалізуються у наступних прагматичних типах, які функціонують в мовленні як прямі мовленнєві акти: директивах (інюнктивах, реквестивах), констативав, кзеситивах, менасивах, вокативах. Найвищий перлокутивний ефект характерний для змішаних мовленнєвих актів, які збільшують спонукальну силу перериваючого висловлювання. Первинною функцією мовленнєвих актів, в яких реалізуються адресатні переривання є функція переривання мовленнєвого ходу. Крім неї вони виконують комунікативну функцію - (містять інформацію перериваючого адресата) і метакомунікативну (регулюють механізм обміну комунікативними ролями). Лексико-граматичне оформлення перериваючих мовленнєвих актів обумовлюється соціально-рольовим статусом комунікантів, конкретною ситуацією спілкування, а також нормами і правилами мовленнєвого етикету.

Аналіз функціонування явища переривання є актуальним в контексті основного підходу до вивчення мови як системи складної і часто непослідовної. При такому підході обєктом дослідження є не мовна поведінка чи мовні норми самі по собі, а те, в якій мірі (і правила, згідно з якими) люди відхиляються від цих норм.

Лексико-граматичне оформлення перериваючих мовленнєвих актів має соціальну основу й обумовлене ситуаційними параметрами спілкування, а також загальною інтенцією адресата.

Лінгвістичний аналіз показує, що переривання -- це явище з масою протиріч, різноманітних відтінків,та нюансів, яке вимагає всебічного розгляду з боку лінгвістів, психологів, соціологів, педагогів, усіх спеціалістів, які займаються вивченням поведінки людини, її мовленнєвої діяльності в суспільстві.