2.1. Соціальні параметри комунікативного акту як один із факторів появи та функціонування адресних переривань

Вербальне спілкування тісно повязане зі структурою соціальної взаємодії комунікантів, яка визначає цю мовленнєву поведінку. Таким чином, і вербальне, і невербальне спілкування детермінується єдиними соціальними нормами.

Мовна структура і соціальна структура є неподільними та зєднаними між собою. Через мовленнєву діяльність здійснюється вплив соціальних факторів на мову. Цей факт відображений у самому понятті мовленнєвого акту, який є відображенням як мовної форми, так і соціальних норм. Соціальні норми можуть регулювати і мовленнєву поведінку в цілому, і окремі мовленнєві акти.

Як мовець, так і слухач вступають у комунікацію не як глобальні особистості, а в певному своєму аспекті, амплуа чи функції [ 18; 100]. Їх комунікативні та соціальні відношення в певній ситуації спілкування визначаються приналежністю до соціально-рольового статусу. Статусний аспект двохагентної мовленнєвої ситуації, детермінуючий мовленнєву поведінку людини, виявляється або у симетричності (рівні соціальні ролі та статуси комунікантів), або у несиметричності рольових і статусних характеристик інтерактантів. У поняття ролей входить: характеристика за статтю, віком, національністю, освітою, професійною посадою і т.п. Соціальний статус людини інтерпретується з позиції повязаного з ним матеріального достатку, а також з точки зору позицій в певному соціумі.

У несиметричних двохагентних ситуаціях спілкування, де соціальні та статусні ролі інтерактантів не рівні, звичайно спостерігається "комунікативна залежність" учасника комунікації з низькими соціальними та статусними ролями від свого партнера по комунікації, який займає більш високий соціальний статус [4; 58].

Це проявляється перш за все у мовленнєвій поведінці комунікантів: у відношенні до співрозмовника, переважанні певних комунікативних установок, форм спілкування, видів мовленнєвої діяльності, використанні певних мовних та парамовленнєвих засобів і т.п.

У процесі мовленнєвого спілкування існуючі відношення можуть привести до конфлікту рольових партнерів, коли поведінка одного з них не відповідає очікуванням іншого [5; 70]. У конфліктних ситуаціях такого роду спостерігаються неспівпадання соціальних та ситуативно-рольових статусів комунікантів, що призводить у кінцевому випадку до неспівпадання позиційних ролей комунікантів, їх ступеня соціальної дистанції спілкування.

А1: Well, I moved again ya know. You know Del Playa? Well I…

A2: (Shee) … et! You dont mean…

A1: Let me finish… no I didnt move back in with Cathy.[37; 202]

Соціальні ролі як форми суспільної поведінки людини, обумовлені її cтановищем у деякому соціумі чи у ситуації спілкування, можуть бути позитивними чи негативними [26; 170].

Негативні соціальні ролі можуть бути атрибутом ситуацій з адресними перериваннями.

“How dare you say so... and tell me that the fact is? Obey your order and hold your tongue!” [29; 82]

У наведеному прикладі негативна соціальна роль належить представнику правлячого класу, який усвідомлюючи свою соціальну перевагу, може дозволити собі перервати підлеглого у формі різкого категоричного наказу, вираженого у даному випадку імперативом.

Успішність мовленнєвого акту повязана з дотриманням ряду "жорстких" та "гнучких" правил, формування яких знаходиться у прямій залежності від дотримання нормативів соціальної поведінки.

Існуюча система норм та правил соціально-мовленнєвої поведінки передбачає наявність певних принципів спілкування. Нормальному мовленнєвому спілкуванню притаманна риса узгодженості, яка виражається у тому, що реакція слухача на мовленнєвий стимул мовця у звичайних умовах підкоряється Принципу Кооперації, Принципу Ввічливості та іншим принципам, тобто будується з дотриманням відповідних постулатів [7; 234].

Постулати мовленнєвого спілкування, які реалізують два базових принципи сформульовані під кутом зору саме слухача і представляють собою комунікативні обовязки мовця по відношенню до слухача. Тому будь-яке перевищення "межі неохайності" зі сторони мовця, відмова від дотримання постулатів, їх порушення і обхід різними способами викликають негативну реакцію слухача у вигляді перепитувань, пропозицій змінити тему, до самого переривання розмови взагалі.

Отже, аналіз дослідженого матеріалу показує, що поява та функціонування адресних переривань обумовлена, окрім вже названих факторів, соціальними параметрами комунікативного акту: нерівнозначністю соціальних та статусних ролей комунікантів, конфліктом рольових партнерів, порушенням комунікантами правил та принципів комунікативного співробітництва.