115,124,126,133,136,140,142,143, 351, 357, 363, 433
Порівняльно-історичний метод 24,44,59,67,81,144—145,362—365,366,433
Породжувальна граматика 23—24,105,107,110, 383, 433
Потенційна сема 387, 425, 433
Походження мови 141
Прагматика 164—165,175, 260, 433
Прагматичний синтаксис 253, 260, 434
Прагматична функція 178, 434
Празька лінгвістична школа 83, 92—96
Прамова 53, 54, 66,125, 362, 363, 365, 430, 434
Праформи 54, 55, 363, 365, 417, 434
Предикат 12, 434
Предикативи 247, 425, 434
Предикативність 250, 256, 434
Пресупозиція 161, 259, 434
450
Предметний покажчик
Привативні опозиції фонем 229, 230, 434
Прийом відносної хронології 364, 434
Прийом внутрішньої реконструкції 364, 434
Прийом зовнішньої реконструкції 364, 434
Прийом «слів і речей» 360, 434
Прийом субституції 374
Прийом тематичних груп 360, 434
Прийоми внутрішньої інтерпретації 360, 361, 434
Прийоми зовнішньої інтерпретації 360, 434
Прийоми міжрівневої інтерпретації 361,434
Прикладне мовознавство 9,18—20,133,434
Принцип конгеніальності 161,434
Приховані категорії 242, 435
Прогрес у розвитку мов 90,144, 351—354
Проміжні рівні мови 215—216, 279—296
Пропозиція 258, 435
Пропорційні опозиції фонем 229, 435
Прості універсали 371, 435
Прототип 150—151, 435
Профіль 154
Психолінгвістика 15, 63,115,133,161, 357,435
Психолінгвістичні методи 391—394, 435
Психологічний напрям 15, 51, 55—63, 298, 435
Пунктуація 18
Рема висловлення 260,435
Репрезентативна функція 178, 299, 435
Референт 170,175, 435
Референтна функція 299, 300, 435
Речення 68,134,179, 205, 250—261, 435
Речення і висловлення 205, 251—252
Речення і судження 24,188, 250, 360
Рівні мови 214—218, 435
Сандхі 23
Санкт-Петербурзька фонологічна школа 232
Сегментний рівень фонології 222
Сема 385—388,426, 436
Семантика 175,436
Семантична структура слова 269—273
Семантичний диференціал 393—394, 436
Семантичний множник 385, 436
Семіологія 169, 436
Семіотика 16,169, 436
Середня вибіркова частота 16
Сигматика 175
Сигніфікативна функція фонем 223,436
Силабема 222, 436
Силабоморфема 245, 436
Сильна позиція фонем 226—227, 436
Символічна функція 117, 304—313
Символічні мови 116
Синергетична теорія мови 166
Синкретизм 177, 436
Синоніми 177, 267—268, 436
Синонімія 177, 267, 269, 295
Синтагматика 215, 224, 226, 273—275, 339, 361, 436
Синтагматична методика 361
Предметний покажчик
451
Синтагматична омонімія 259
Синтагматичний синтаксис 249, 436
Синтагматичні відношення 212—213, 273—275, 436
Синтаксема 250, 436
Синтаксис 29, 243, 248—250, 436
Синтаксис речення 249
Синтаксис частин мови 248—249
Синтаксична типологія мов 370, 436
Синтаксичний рівень 215, 216, 248—250, 279, 285, 290
Синтаксичні категорії 241, 242
Синтактика 175, 436
Синтез 359
Синтетичні мови 116, 244, 369, 437
Синхронічне мовознавство 8, 87—88, 89,115, 437
Синхронічний словотвір 284, 437
Синхронія 48, 81, 87—88, 89, 90, 93—94,146,156, 207, 334. 366, 437
Сирконстанти 255, 258, 437
Система мови 62, 81, 83, 86, 89, 94,135,143,144, 207—213, 214, 218—
- 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна
- 2. Історія мовознавства
- 1 Пролегомени (грец. Ргоіедотепа, від ргоІе§о «кажу заздалегідь») — вступні пояснення, преамбула, попередні відомості про предмет, поняття; передмова.
- 1) Членування тексту на мінімальні для певного рівня одиниці (фони, морфи), встановлення їх дистрибуції і визначення на цій основі структурних одиниць мови (фонем, морфем) з алофонів і аломорфів;
- 2) Встановлення дистрибуції структурних одиниць і об'єднання їх у дистрибутивні класи;
- 3) Побудова моделей мови на певному рівні її структури;
- 4) Побудова загальної моделі структури мови, яка б відображала взаємодію всіх рівнів.
- 1. Чим зумовлена поява структуралізму?
- 1) Дисципліни, які вивчають минуле мови (історіо-логія);
- 2) Дисципліни, які вивчають теперішній стан мови;
- 3) Дисципліни, які вивчають майбутнє мови (прогностика).
- 1. Охарактеризуйте загальну ситуацію в сучасному мовознавстві.
- 1) Наявність спільної семантичної ознаки (збірність, речовинність, статальність, зворотність та ін.);
- 266 Теорія мови
- 4 Білизна чбіленький . Білесенький .Білість , біляк
- 1) Ідіоматичність, тобто зрушення у значенні компонентів {пекти раків «червоніти від сорому, ніяковіти»);
- 1 Мені? Було б за ким шкодувати!
- 2 То що з того? 3ні.
- 4 Ніколи.
- 5 Була дурна.
- 3) Та сама форма трапляється в різних позиціях, як було показано вище на прикладі англ. [іи:]. У такому разі ця форма представляє різні класи елементів.
- 9_ (270-245)2 [ (220-245)2 245 245
- 115,124,126,133,136,140,142,143, 351, 357, 363, 433
- 219, 344, 437
- 359 Іранські 123 Індоєвропейські 14, 42, 43, 44, 52,
- 226, 236, 274, 277, 312, 364, 366
- 339, 342, 343, 344, 366 Хамітські 71
- 141—143, 145, 275, 291, 293,
- 158, 197, 199, 200, 201, 202,
- 375, 399, 404, 411 Петерсон м. М. 68 Петличний і. 3. 233 Пещак м. М. 21, 411 Пєшковський о. М. 68,126,255,302 Пилинський м. М. 333, 411 Пименов а. В. 310, 411 Пізані в. 76, 203 Піндар 29
- 200, 201, 222, 233. 234. 280,
- 03057, М. Київ, вул. Довженка, 3.