1.2. Рівень самостійності та оригінальності наукових робіт студентів

Важливою особливістю будь-якої наукової роботи студентів є їх свідоме ставлення до виконання завдань, які перед ними об’єктивно постають у контексті проведення наукового дослідження та написання наукової роботи. Свідомість у зазначеному вище сенсі означає і реалізується у кількох виявах.

1.Максимальне стимулювання студентів до самостійного формулювання тем.

2. Прагнення до вмотивованості у певний спосіб, а не випадковості чи стихійності у виборі студентом теми наукової праці із того списку, який підготовлений і затверджений кафедрою. Ця вмотивованість означає і передбачає:

• логічне продовження теми (чи тем), над якою студент працював (пишучи попередні наукові роботи чи працюючи над певною тематикою реферативно) протягом попередніх років;

• зв’язок обраної теми із усім комплексом проблем, над яким працює чи планує працювати студент;

• оперативне інтелектуальне реагування на складні та суперечливі проблеми сучасності, які ще не знайшли належного наукового осмислення;

• зв’язок обраної теми із дослідницькою проблематикою кафедри чи конкретного викладача, з яким студент співпрацює чи збирається співпрацювати.

3. Ініціювання та свідоме самостійне провадження студентом усіх етапів підготовки наукової роботи, узгоджуючи та консультуючись з викладачем щодо методики та технічних моментів реалізації роботи. Викладач має бути не співавтором студентської наукової праці, який є дотичним до започаткування та зреалізування кожного елементу цієї роботи, а лише консультантом та порадником.