II. Короткий зміст навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теорія мови

Тема 1.1. Вступ. Мета і завдання курсу “Загальне мовознавство”. Місце курсу в системі лінгвістичних дисциплін. Основні розділи курсу. Зв’язок мовознавства з іншими науками: філософією, історією, психологією, літературознавством, етнологією.

Тема 1.2. Природа мови. Біологічний, психологічний і соціальний компоненти. Мова як соціалізуючий фактор. Соціальні функції мови. Мова і мовлення. Соціальність комунікативного акту. Егоцентричне мовлення. Функції мови в контексті комунікативного акту, соціуму, конкретної мови Форми існування мови. Літературна мова. Формування літературної мови. Становлення української, російської, англійської, французької, німець­кої літературних мов. Поняття соціального статусу мови. Функціональна типологія мов. Мови регіональні, міжнародні, ООН. Штучні мови: від Г.Лейбніца до комп’ютерних мов в епоху Інтернету.

Тема 1.3. Мова і мислення. Співвідношення понять мислення та свідомість. Короткий історичний огляд проблеми: давньогрецький середньовічний універсум – структуралістський знак – сучасна палітра. Когнітивні функції мови: гносеологічна – інформативна – кумулятивна. Організація мовної пам'яті. Характер та напрямки взаємодетермінації мова – мислення: в процесах філогенезу – онтогенезу – комунікації (сприйняття / породження мови). Мисленнєві процеси в ході розгортання мовного потоку. Теорія Н.Хомського, дослідження Л. Співака. Сліди мисленнєвих процесів у мовному потоці. Інтонація як поштовховий компонент думки.

Тема 1.4. Мовна картина світу. Поняття мовної картини світу, його зв'язки з поняттями наукова та наївна картина світу. Комплексний характер індивідуальної картини світу. Основні напрямки менталінгвістики. Мова і етнос. Суть і витоки етнолінгвістики. Ідеї В.Гумбольдта щодо національного духу мови. Теорія Л. Вайсгербера про мовний екран між людиною і світом. Гіпотеза Сепіра-Уорфа. Ідеї Т. Гобса як ключ для розв'язання антиномії. Мова як носій ментальності і світогляду. Можливості трансляції культур в літературному перекладі. Поняття лакуни і способів ії заповнення.

Тема 1.5. Мова як історична категорія. Поняття мовної статики і динаміки. Структурні та функціональні зміни. Чинники розвитку мови: зовнішні і внутрішні. Вплив суспільства на розвиток мови. Зв’язок історії мови з історією народу. Диференціація та інтеграція – основні процеси. Взаємодія мов. Білінгвізм. Мертві мови. Основні тенденції мовного існування людства. Інтралінгвістичні чинники мовних змін. Дія мовних антиномій. Мовні закони і тенденції.

Тема 1.6. Знакова теорія мови. Поняття знака. Структура знака. Знакові системи. Семіологія як наука. Специфіка мовних знаків. Види мовних знаків. Поняття універсальності знака і його співвідношення з мовною одиницею. Питання універсальності мови. Паралінгвістика і допоміжні мови. Перестороги щодо середньовічного механіцизму.

Тема 1.7. Мова як система. Включення мови в коло системних явищ в період структуралізму. Поняття системи і структури. Специфіка мовної структури. Типи відношень між мовними одиницями: парадигматичні, синтаксичні та ієрархічні. Поняття ярусу. Основні та проміжні яруси, фонетичний, семантичний, граматичний рівні мови. Ієрархія мовної будови. Проблема міжрівневих зв'язків. Системні та асистемні елементи. Адекватність системної теорії мови.

Тема 1.8. Сучасні напрямки мовознавства. Когнітивна теорія мови. Мовлення як різновид когнітивної діяльнос­ті і дзеркало мовної діяльності. Дослідження свідомості за мовними даними. Ідеї У.Чейфа. Пізнання мови за допомогою концептуального аналізу. Когнітивні граматики Дж.Лакоффа, Ч.Філмора, Р.Лангаккера. Ментальні моделі статичні і операційні. Переваги і хиби. Застосуван­ня моделей. Комунікативна теорія мови. Схема мовної комунікації Р.Якобсона. Комунікативні максими Г.Грайса. Види комунікації. Поняття комунікативного акту. Типологія Серля-Остіна. Його структура. Типи комунікативних актів. Функціональна теорія мови. Поняття функції. Зародження функціоналіз­му. Празький функціоналізм. Семантична категорія як джерело Ленінград­ського функціоналізму. Теорія функціонально-семантичних полів. Застосування набутків у лінгводидактиці. Взаємодія аргументу і функції як можливість інтерпретації мовного розвитку.

Змістовий модуль 2. Методи мовознавства

Тема 2.1. Методи лінгвістичних досліджень. Поняття про метод. Логічні принципи дослідження. Роль світоглядних засад у дослідженні. Відносність понять метод-прийом. Лінгвістика в типології наукових знань, її емпіричний і теоретичний, гуманітарний і природничий характер. Залежність методу від лінгвістичного аспекту.

Види знань: факт-гіпотеза-закон. Способи добування знань; перевірка їх істинності: верифікація і фальсифікація. Загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, експеримент, моделювання - і їх застосування у мовознавстві.

Тема 2.2. Спеціальні лінгвістичні методи. Описовий метод. Його цілі і можливості. Складники методу. Таксономічний метод. Види класифікацій. Порівняльно-історичний метод. Внутрішня і зовнішня реконструкція. Відносна і абсолютна хронологія. Принципи етимологічного аналізу. Прийоми дискурсивного аналізу. Методи структурної лінгвістики: компонентний і дистрибутивний аналіз. Метод трансформації. Моделювання у когнітивізмі, типи фреймів. Методи і прийоми польових досліджень мовлення. Лінгвістичні і психологічні експерименти. Статистичні методики. Аналіз і синтез у теоретичних лінгвістичних розвідках.

базові терміни курсу

Загальне і приватне мовознавство, теоретичне / прикладне. Предмет, об’єкт мовознавства. Інтралінгвістика, Екстралінгвістика, Компаративістика. Соціальна, фізіологічна, психічна детермінація мови

Функції мови: пізнавальна, національно-культурна, акумулятивна, мисленнєва, комунікативна, інтелектуально-інформативна (номінативна, дейктична, релятивна), прагматична (спонукальна, емоційна, оцінна, експресивна, імпресивна, естетична, фатична); консолідаційна, диференційна, інтеграційна.

Норма узуальна, стильова, літературна. Мовна ситуація. Одномовна – багатомовна, екзоглосна – ендоглосна, збалансована – незбалансована, однополюсна – багатополюсна, рівноважна – нерівноважна.

Мовна політика: внутрішня – зовнішня, проспективна – ретроспективна, міжнародна. Офіційна мова. Державна мова. “Велика традиція” (типу А. В. С). Статус мови.

Форми мови: літературна, розмовно-літературна, діалект, просторіччя, жаргон, розмовно-поб., наукові, офіційні, сакральна, масових комунікацій, художньої творчості, поетична, метамова.

Функціональні типи мов: національні, міжнаціонально-наукові, релігійні, міжнародні, світові; стандартизовані, місцеві, класичні, креольські, лінгва-франка, штучні; дитячі, кастові, ритуальні, таємні арго, жіночі.

Мова. Мовлення. Мовленнєва діяльність. Комунікативний / ілокутивний / мовленнєвий акт. Мовна система. Текст, дискурс.

Мислення. Свідомість. Поняття. Судження. Умовивід. Образне, практичне, абстрактне мислення.

Когнітивні функції: денотативна, референтна, сигніфікативна. Мовна картина світу. Концептуальна картина світу, Індивідуальна картина світу. Мовне коло Гумбольдта. Гіпотеза Сепіра – Уорфа, вербалістська концепція мислення.

Мовна пам’ять довготермінова / короткотермінова. Менталінгвістика. Когнітивна лінгвістика. Психолінгвістика. Семіотика.

Філогенез. Онтогенез. Homo sapiens – homo loquens.

Інтеграція і диференціація мов. Теорія “червоного мармуру”, невидимої руки, педоморфозису.

Гіпотези походження мови: звуконаслідувальна, вигукова, соціальної угоди, трудова.

Генеалогічна класифікація мов. Мови сім’ї, групи, підгрупи. Прамова. Індоєвропейська прабатьківщина. Племінні мови. Національні мови. Міжнародні мови. Мертві мови. Міноритарні мови.

Знак. Семасіологія. Синтактика, семантики, прагматика. Позначуване / позначаюче.

Природні і штучні (умовні). Знаки – ознаки і знаки – інформатори. Сигнали, символи, мовні знаки, субститути. Унілателатеральна / білатеральна – трилатеральна концепція. Мотивованість / немотивованість, ситуативність / неситуативність, автономність / неавтономність, продуктивність / непродуктивність, однозначність / неоднозначність, системність / асистемність, стабільність / змінність.

Мовні знаки і напівзнаки. Узагальнююча, аналізуючи, категорізуюча, референтна функції словесного знака. Мовне значення. Концепт. Лексичне і граматичне значення. Логічне, предметне, поняттєве, емоційне, стилістичне. Денотативне - конототивне, пряме – переносне, мотивоване – немотивоване.

Система, структура. Елементи, зв’язки, функції. Відкритість – закритість, стабільність – динамізм, гомогенність – гетерогенність. Системні і асистемні елементи, варіанти. Мовні рівні. Фонема, графема, морфема, словоформа, парадигма, категорія; синтагма, речення. ЛСВ, сема, лексема. ЛСГ і ЛСП.

Матеріальні і семантичні зв’язки між елементами, функціональні і генетичні, двобічні і однобічні, однорівневі і багаторівневі, парадигмальні і синтагматичні, одновекторні і багатовекторні.

Функціональна лінгвістика. Значення і функція. ФСК. ФСП.

Когнітивна лінгвістика. Концепт. Фрейм. Мовна картина світу.

Комунікативна лінгвістика. Комунікація. Комунікаційна модель. Комунікативна ситуація. Комунікативний акт. Комунікативний жанр.

Метод. Лінгвістичний метод. Теоретичні і емпіричні методи. Аналіз і синтез. Індукція і дедукція. Аналогія. Спостереження. Порівняння. Експеримент. Модель. Інтерпретація. Описовий метод. Таксономія. Опозиція. Парадигматичний аналіз. Семантична валентність. Порівняльно-історичний, Структурні методи (БС, дистрибуція, трансформація), субституція, генеративний метод.

Контрактивна методика. Лакуни.

Фреймовий аналіз. Компонентний аналіз. Дискурсивний аналіз. Корпусний аналіз.