Розділ 1 деякі загальні питання теорії військового перекладу Особливості військового перекладу

Переклад як один з видів мовної діяльності представляє собою процес адекватної і повноцінної передачі думок, висловлених на одній мові, засобами іншої мови. Адекватний і повноцінний переклад обумовлює правильну, точну і повну передачу особливостей і змісту оригіналу і його мовної форми з урахуванням всіх особливостей структури, стилю, лексики та граматики, в поєднанні з бездоганною правильністю мови, на яку робиться переклад.

З точки зору функціональної та комунікативної спрямованості прийнято розрізняти три види перекладу: художній, суспільно-політичний і спеціальний.

Військовий переклад є одним з видів спеціального перекладу з яскраво вираженою військовою комунікативною функцією. Відмінною рисою військового перекладу є велика кількість термінів і точний, чіткий виклад матеріалу при відносній відсутності образно-емоційних засобів вираження.

Практична діяльність військового перекладача-референта, що вимагає спеціальної підготовки, навичок і умінь, винятково різноманітна. Вона охоплює всі види та способи перекладу: від письмового перекладу статутів і документів до усного перекладу при радіообміні, не виключаючи і двосторонній переклад при розмові на військові теми, синхронний переклад, роботу з військовою кореспонденцією, антотативний та реферативний переклад військових, військово-технічних і військово-політичних текстів. Тому вимоги, що пред'являються до військового перекладача-референта зумовлені специфікою його роботи, надзвичайно високі. Вони включають:

1. Високу морально-політичну свідомість і витримку, глибоке розуміння свого патріотичного обов'язку і інтернаціональних завдань нашого народу, пильність і непримиренність до ворога і його ідеології, безмежну відданість Батьківщині.

2. Високу професійну підготовку в самому широкому сенсі цього слова, включаючи глибокі оперативно-тактичні та військово-технічні знання, для безпосередньої участі перекладача-референта в забезпеченні практично всіх сторін бойової діяльності і життя військ, достатню психологічну підготовку для успішної роботи в умовах вогневого впливу, хорошу фізичну підготовку, а також наявність практичних навичок роботи на технічних засобах зв'язку, особливо в умовах перешкод і в складній обстановці.

3. Глибоке знання рідної та іноземної мов і вміння правильно, грамотно і швидко перекладати необхідну інформацію.

4. Міцне знання і чітке розуміння сенсу та змісту української та іноземної військової (оперативно-тактичної, командно-штабної і військово-технічної) термінології, військової справи та особливостей організації армій відповідних іноземних держав, їх стратегій, оперативного мистецтва і тактики, озброєння та бойової техніки.

5. Бездоганне володіння в повному обсязі навичками всіх видів письмового та усного перекладу, яке повинно забезпечувати вільне переключення з однієї мови на іншу на основі вмілого використання знань, отриманих в області лексики, фразеології, граматики та стилістики обох мов.