49 Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
Реферування - процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень,фактів, доведень, результатів, висновків). Реферування має на меті скоротити фізичний обсяг первинного документа за збереження його основного смислового змісту, використовується у науковій, видавничій,інформаційній та бібліографічній діяльності.Реферат - це 1) вторинний документ, результат аналітичносинтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді стислого ви кладу наукової праці, вчення, змісту джерела із зазначенням характеру, ме тодики, результатів дослідження та збереженням його мовностилістичних особливостей; 2) вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка. Студентам усіх напрямів вищої освіти навички реферування до помагають опрацьовувати на якісному рівні та в значних обсягах науково-навчальну, науково-популярну, суто наукову літературу за спеціальністю. Реферативне читання наукових джерел за фахом є обов'язковим під час написання курсовий, бакалаврських, дипломних робіт.Основні функції реферату:• інформаційна - реферат подає інформацію про певний документ;• пошукова - реферат використовується в інформаційно пошукових й автоматизованих системах для пошуку конкретних тематичних документів та інформації.Реферати класифікують за кількома ознаками:1) належністю до певної галузі знань (реферати з суспільних, гуманітарних, природничих, технічних, точних та інших галузей науки);2) способом характеристики первинного документа (загальні реферати або реферати-конспекти, що послідовно передають у загальному вигляді зміст усього первинного документа; спеціалізовані або проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу читача на окремих темах або проблемах первинного документа);3) кількістю джерел реферування (монографічні - в основу покладений один первинний документ; реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф; оглядові або зведені, групові реферати, коли до роботи залучається кілька або ціла низка тематично споріднених реферованих праць);4) формою викладу (текстові, табличні, ілюстровані або змішані)',5) обсягом або глибиною розгортання теми (короткі, обсяг яких обмежений - не більше 850 знаків; розширені, обсяг яких не лімітується і може складати 10-15% від обсягу первинного документа, залежно від його значущості, новизни й доступності); 6) укладачем (автором) реферату (автореферати, написані самим автором дисертації, монографії чи іншого твору; неавторські, складені працівниками реферативної чи інформаційно-бібліографічної служби);7) рівнем формалізації реферування (наприклад, інтелектуальні реферати, складені людиною на підставі її інтуїтивного уявлення про значення інформації, що подається у первинному документі; або формалізовані реферати, складені на основі формалізованих методик - анкетні, аспектні реферати, реферати-екстракти (уривки) тощо).Об'єктами реферування можуть бути:^ наукові статті (теоретичні, експериментальні, методичні, описові та ін.); ^ розділи з монографій, збірників праць тощо; ^ патентні документи;^ депоновані рукописи.Реферат, як доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного огляду літературних та інших джерел, готується за одним або кількома джерелами, у ньому автор подає чужі та власні думки. Рекомендований обсяг реферату - 10-12 сторінок друкованого тексту (0,5 друкованого аркуша).
Як писати реферат
1. Визначити тему.
2. Дібрати літературу: а) документи, першоджерела; б) монографії, довідники, збірники; в) газетні та журнальні матеріали.
3. Ґрунтовно вивчити літературу, зробити виписки цитат, основних думок.
4. Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.
5. Продумати план реферату, можливе його розширення.
6. Систематизувати опрацьований матеріал.
7. Остаточно продумати та уточнити план реферату.
8. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.
9. Бібліографічний опис джерела списку літератури оформити
відповідно до вимог.
Структура реферату
1. Титульна сторінка (назва міністерства, якому підпорядкована установа; назва закладу; назва кафедри, на якій виконано роботу; назва дисципліни; тема реферату; назва виду документа (реферат); посада (студент) та номер групи, у якій навчається автор; прізвище, ім'я, по батькові автора; місто і рік написання).
2. План.
3. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.
4. Список використаної літератури.
Автореферат - короткий письмовий виклад наукового твору самим автором, найчастіше - автореферат дисертації. Призначення автореферату - ознайомити наукових працівників з методикою дослідження,
результатами й основними висновками дисертації.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
Кафедра культури української мови
Українська мова (за професійним спрямуванням)
Yandex.RTB R-A-252273-3- 1. Державна мова - мова професійного спілкування.
- 2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- 3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- 5. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- 7. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- 8. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- 9. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
- 10. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- 11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- 13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- 14. Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- 18. Тендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.
- 19. Поняття ділового спілкування.Стилі та моделі ділового спілкування.
- 20.Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар'єри комунікації.
- 21. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- 17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- 12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- 15. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- 16. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- 22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.
- 23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- 24. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.
- 25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- 27. Етикет телефонної розмови.
- 30. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- 32. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- 33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- 34. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- 36. Довідково-інформаційні документи.
- 37. Етикет службового листування.
- 38. Наукова комунікація як складова фахової діяльності.
- 39. Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- 40. Історія і сучасні проблеми української термінології.
- 42. Термінологія обраного фаху.
- 43. Кодифікація і стандартизація термінів.
- 44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- 46. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- 47. Анотування і реферування наукових текстів.
- Законодавчі та нормативні документи
- 49 Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- 50. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- 51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.
- 52. Науковий етикет.