3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик.Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміннявести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно. З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:
^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;
^ аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;
^ керувати спілкуванням, регламентуючи його;
^ послуговуватися етикетними засобами для досягнення кому-
нікативної мети;
^ уміти проводити бесіду, співбесіду, дискусію, діалог, дебати,
перемовини тощо;
^ уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної стратегії;
^ уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;
^ уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати спростовувати, заперечувати, відхиляти, оцінювати;
^ уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти на-
вичками вербалізації;
^ уміти трансформувати усну інформацію в письмову і навпаки;
^ володіти основними жанрами ділового спілкування (службові листи, факсові повідомлення, контракт, телефонна розмова,ділова бесіда, перемови, нарада тощо);
^ бути бездоганно грамотним, реалізуючи як письмову, так і усну форми української літературної мови;
^ володіти технікою спілкування;
^ уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами;
^ уміти використовувати «слово» для коректування поведінки
співбесідника.
6.Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
Мовна культура шліфується і вдосконалюється у процесі спілкування, зокрема під час виконання професійних обов'язків. Вона виявляється у володінні професійною мовою, вмінні висловлюватися правильно, точно, логічно, майстерно послуговуватися комунікативно виправданими мовними засобами залежно від мети і ситуації спілкування.Усі ці критерії регламентує мовознавча наука - культура мови.До якої би сфери не відносилося поняття «культура мови», воно завжди репрезентує гри основні аспекти: ортологічний, комунікативний і етичний.Отже, культура мови - це галузь мовознавства, що кодифікує норми, стандарти репрезентації мовної системи. Вона не лише утверджує норми літературної мови, а й пропагує їх, забезпечуючи стабільність і рівновагу мови.Правильність мовлення - це базова вимога культури мови, її основа.
4. Професійна мовнокомунікативна компетенція.
Мова професійного спілкування (професійна мова) - це функціональний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як додаткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови.Мовна професійна компетенція - це сума систематизованих знань норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом. Мовленнєва професійна компетенція - це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування для передавання певної інформації. Ґрунтуючись на мовній компетенції, вона виявляється у сформованості умінь послуговування усною і писемною літературною мовою,багатством її виражальних засобів відповідно до літературних норм. Комунікативна професійно орієнтована компетенція - це «система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування»тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує професійні знання, вміння і навички спілкування.
- 1. Державна мова - мова професійного спілкування.
- 2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні. Державна мова в Україні.
- 3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- 5. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- 7. Комунікативні ознаки культури мови. Типологія мовних норм.
- 8. Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- 9. Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
- 10. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації.
- 11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.
- 13. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
- 14. Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- 18. Тендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.
- 19. Поняття ділового спілкування.Стилі та моделі ділового спілкування.
- 20.Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар'єри комунікації.
- 21. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію.
- 17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.
- 12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
- 15. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- 16. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- 22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення.
- 23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- 24. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Техніка і тактика аргументування. Психологічні прийоми впливу на партнера.
- 25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації.
- 27. Етикет телефонної розмови.
- 30. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму».
- 32. Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- 33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- 34. Оформлювання сторінки. Вимоги до тексту документа.
- 36. Довідково-інформаційні документи.
- 37. Етикет службового листування.
- 38. Наукова комунікація як складова фахової діяльності.
- 39. Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- 40. Історія і сучасні проблеми української термінології.
- 42. Термінологія обраного фаху.
- 43. Кодифікація і стандартизація термінів.
- 44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень.
- 46. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- 47. Анотування і реферування наукових текстів.
- Законодавчі та нормативні документи
- 49 Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- 50. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- 51. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, бакалаврської робіт. Рецензія, відгук.
- 52. Науковий етикет.