1.2 Термінологія як система
Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові –термінологію і терміносистему.
Термінологія – 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.
Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей, називають терміносистемами, або термінологічними системами.
Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру.
Стандартизація термінології - це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія обов'язкова для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.
Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.
Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни поділяються на три групи:
1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності, теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).
Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).
Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: авантитул, аграф, бокових, вакат, правка, ретуш.
- Передмова
- Тема 1 українська термінологія у професійному спілкуванні
- 1.1 Термін та його ознаки
- 1.2 Термінологія як система
- 1.3 Способи творення термінів та їх структурні моделі
- 1.4 Практичні завдання
- Тема 2 науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- 2.1 Особливості наукового стилю.
- 2.2 Оформлення результатів наукової діяльності. План
- Питальний план
- Номінативний план (складний)
- Тезовий план
- 2.3 Практичні завдання
- Тема 3 тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
- 3.1 Тези
- 3.2 Конспект
- 3.3 Практичні завдання
- Тема 4 основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання посилань
- 4.1 Посилання
- 4.2 Список використаних джерел
- 1. Однотомні видання
- II. Багатотомні видання
- III. Неопубліковані джерела. Дисертації. Автореферати
- IV. Складова документа. Розділ або інша складова з книги
- 4.3 Бібліографування
- 4.4 Практичні завдання
- 5.1 Анотування
- 5.2 Реферування
- 5.3 Автореферат
- 5.4 Практичні завдання
- Тема 6 стаття як самостійний науковий твір
- 6.1 Стаття
- 6.2 Функції наукових статей
- 6.3 Практичні завдання
- Тема 7 оформлювання курсової, дипломної робіт, рецензії, відгука
- 7.1 Курсова робота
- 7.2 Дипломна робота
- 7.3 Рецензія
- 7.4 Відгук
- 7.3 Практичні завдання
- Тема 8 переклад наукових текстів
- 8.1 Види перекладу
- 8.3 Практичні завдання
- Література Основна
- Додаткова
- Словники