4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
З боку влади головне призначення ЗМІ – включити до влади маси, аби вони визнавали діяльність певних політиків легітимною
Знаки політики це:
вербальні – слова, вирази, великі тексти
невербальні – прапори, емблеми, портрети, пам’ятники, будівлі, символічні дії, сакральні місця, головні убори, мантії.
Вихідні поняття для політики – влада, політик, нація. Ці слова і вживаються у політичному мовленні. Також часто використовують свобода, рівність, патріотизм.
Одиниці ідеології називають ідеологемами, це абстрактні слова. З ними можливі різноманітні спекуляції, як приклад ототожнення слів держава, Батьківщина, місце проживання.
Окремі вирази стають ідеологемами, тобто наповнюються новим змістом: помаранчеві, ці руки нічого не крали.
Широко використовуються у політичному дискурсі і метафори: брат, розлучення
Основні функції метафор:
Сконденсувати інформацію, відкинути другорядне
Розставити сигнали про найголовніше і тим ідеологічно спрямувати інформацію
Активізувати увагу і полегшити сприйняття
Спростити виклад, зробивши інформацію доступною
Створити спільну базу знань суспільства
Переконати, підвівши до висновків найкоротшим шляхом
Основу будь-якого дискурсу складають міфи, і політичного також. Політика – це така сфера, де важко мати власну думку, тому люди дотримуються тієї ж думки, що і всі, тобто тієї ж думки, що і ЗМІ. До таких міфів можна віднести вислови моя країна найкраща.
В політичному дискурсі широке розповсюдження знайшли і стереотипи – стійкі образи соціального колективу, звернені до окремого представника групи.
Ритуальність політичного дискурсу – політик постає як борець із силами хаосу: Кравчув врятував країну від коми. У мові ЗМІ нерідко окрем політики зображуються як герої/антигерої.
Змі проводять історичні аналогії, нерідко виступають як зброя у закиданні брудом, наклеюють ярлики, осміюють політиків.
- 3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- 4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- 5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- 6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- 7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- 8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- 9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- 5. Процес написання журналістського твору
- 6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- 7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- Основи зображальної журналістики
- 3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- Основи телевізійної журналістики
- 3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- 5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- 6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- 7. Передача, програма, канал
- 1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- 2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- 1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- 2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- 3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- Етичні нори комерційної реклами
- Етичні норми політичної реклами
- 3. Поняття іміджу та його складові.
- 5. Основні етапи розвитку пр у світі
- 7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- 1. Подготовка
- 3. Реализация
- 4. Оценка эффективности
- 4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- 7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- 5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- 6. Основні завдання журналістського менеджменту
- 5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- 7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- 6. Законодавство України про діяльність змі.
- 3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- 4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- 7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- 2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- Прибутки
- Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- 4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- 2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- 3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- 4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- 6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- 5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- 7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- 8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- 10. Розвиток супутникового телебачення
- 1. Етапи розвитку видавничої справи
- 2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- Особенности редактирования произведений различных жанров
- Редактирование эпических произведений
- 5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- 2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- 5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- 2. Жанрові різновиди замітки
- 3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- 4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- 5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- 6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- 4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- 1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- 2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- Виникнення теоретичної соціології як науки
- Друга половина 20 ст
- Теорія пропаганди г. Лассуела
- Теорія соціальних систем у. Шрамма
- Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- 5. Комунікативна дія та її форми
- 8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- 9. Складові інформативності тексту
- 11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- 12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.