8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
До 1702 р. в Росії видавалися рукописні листки «куранти» та «Вістові листи». Це були політичні новини, що переписувалися в 1-2 екземплярах і передавалися боярам.
Російська журналістика заявила про себе у 1702 р. з моменту створення «Відомостей» - першого російського друкованого видання. З одного боку, газета стала важливою віхою у творенні національної культури, сприяла демократизації мови, а з іншої – слугувала цілям пропаганди політики Петра І. У підготовці випусків приймали участь Петро Синявіч та Борис Волков. Газета мала невеликий формат, текст розміщувався в одну колонку. Були присутні декоративні елементи оформлення – рамки.
Газета мала переважно інформаційний характер, але при цьому відбір фактів був тенденційним – про невдачі Петра Першого під час Північної війни газета мовчала, зате повідомлення про перемоги подавалися так, щоб відразу кидатися в очі. У замітках «Відомостей» іноді яскраво проступає авторське відношення до фактів, з’являється тенденція майбутнього розділення жанрів на репортаж, звіт та інтерв’ю.
Таким чином, на початку свого існування єдиним видом періодики була газета.
Згодом, на зміну газеті приходять академічні журнали. З 1728 р. видається «Санкт -Петербургські відомості», першим редактором яких став Г. Ф. Міллер. Цей вид журналістики і першу чергу виконував науково-просвітницькі задачі і звертався до жанрів наукової та науково-популярної статті, нарису, рецензії. Тут друкується цикл політико-краєзнавчого характеру Г. Міллер, розповідаючи про результати своєї експедиції в Сибір. Статті Ломоносова, В. Татищева внесли значний вклад у розвиток вітчизняної та зарубіжної науки. Жанром рецензії розглядалися як наукові, так і літературні праці. Часом рецензії поступалися анотаціям. 2-4 сторінки відводилися під оголошення. Подібної політики дотримувалися і «Московські відомості».
У США перше намагання видати періодичне видання належить Семюелю Гріну і датується 1689 р. – «Представление государственніх дел Новой Англии» - містило політичні новини, але видавець помер.
Б. Харріс 25 жовтня 1990 р. почав видавати газету «Суспільні події». Виходила раз на місяць або частіше, виглядала як чотириполосний листок, нагадувала книжку, на останній сторінці читач міг сам записати новину. На останній шпальті друкувалася більш-менш свіжа інформація. Позначалися дати і дні тижня. Але газета була закрита вже після першого випуску.
«Бостонський вісник» - 1704 р., її заснував Джон Кемп бел, який раніше складав рукописні листки. Основне місце займали корабельні новини, перевага віддавалася закордонним новинам, які приходили зі значним запізненням. У ній же зявилося перше оголошення. У 1719 р. редактором стає У. Брукер – зявилися перші редакційні статті. Він намагався вказувати джерело інформації
1719 р. виникла Бостонська газета
У 1721р в Бостоні конкурували три газети «Бостонська газета», «Бостонський вісник» і «Новоанглійські Куранти»
Ново англійські куранти стали першим виданням, яке було вільним від контроля з боку держави, давала незалежний коментар, критикувала адміністрацію.
Структурні і жанрові особливості таблоїдної преси
Таблоїд – це малоформатна газета з надміром ілюстрацій і незначною кількістю текстів, що оприлюднює сенсацінйі повідомлення і розрахована на невибагливих читачів. Першою таблоїдною газетою дослідники вважають «Дейли Миррор».
Таблоїдна преса бере свій початок з пенні прес, зараз цим виразом позначають будь-яке розважальне, жовте видання.
1878 р – Жд. Пулітцер купив «Зе Ворлд», Херст «Нью-Йорк Джорнел» - 1883.
- 3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- 4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- 5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- 6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- 7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- 8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- 9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- 5. Процес написання журналістського твору
- 6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- 7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- Основи зображальної журналістики
- 3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- Основи телевізійної журналістики
- 3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- 5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- 6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- 7. Передача, програма, канал
- 1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- 2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- 1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- 2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- 3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- Етичні нори комерційної реклами
- Етичні норми політичної реклами
- 3. Поняття іміджу та його складові.
- 5. Основні етапи розвитку пр у світі
- 7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- 1. Подготовка
- 3. Реализация
- 4. Оценка эффективности
- 4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- 7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- 5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- 6. Основні завдання журналістського менеджменту
- 5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- 7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- 6. Законодавство України про діяльність змі.
- 3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- 4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- 7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- 2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- Прибутки
- Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- 4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- 2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- 3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- 4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- 6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- 5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- 7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- 8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- 10. Розвиток супутникового телебачення
- 1. Етапи розвитку видавничої справи
- 2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- Особенности редактирования произведений различных жанров
- Редактирование эпических произведений
- 5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- 2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- 5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- 2. Жанрові різновиди замітки
- 3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- 4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- 5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- 6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- 4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- 1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- 2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- Виникнення теоретичної соціології як науки
- Друга половина 20 ст
- Теорія пропаганди г. Лассуела
- Теорія соціальних систем у. Шрамма
- Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- 5. Комунікативна дія та її форми
- 8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- 9. Складові інформативності тексту
- 11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- 12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.