logo
Вторая версия ответов на гос(1)

4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)

Інформаційне суспільство – це такий тип суспільства, у якому головну цінність становлять інформаційні технології та знання. Також на позначення цього типу суспільства використовують такі назви як постіндустріальне суспільство, суспільство послуг, суспільство знання.

Теорію інформаційного суспільства розробили теоретики західного світу Д. Белл, М. Порат, Й. Маруда, Т. Стоуньєр, Р. Кац, Г. Дорік, Ґ. Ванґ. Але головна роль у розробці теорії інформаційного суспільства належить Д. Беллу та його праці «Прийдешнє постіндустріальне суспільство» (1973). Так, Д. Белл стверджував, що «Постіндустріальне суспільство визначається як суспільство, у економіці якого пріоритет перейшов від пріоритетного виробництва товарів, до виробництва послуг, проведенню досліджень, організації системи освіти і підвищення рівня життя».

Постіндустріальне суспільство протистоїть до індустріальному й індустріальному за типом відношення людини до природи і виробництва. До індустріальне господарство є видобувним і базується на сільському господарстві, добуванні корисних копалин, рибальстві, заготівлі лісу, інших ресурсів, аж до природного газу і нафти. Індустріальне господарство має переважно виробничий характер, використовує вже добуту енергію і машинні технології для виготовлення товарів. Постіндустріальне суспільство складається переважно з обробних типів промисловості, головним його продуктом є новітні технології, які просувають суспільство вперед на шляху до прогресу, а обмін знаннями відбувається за допомогою телекомунікацій і комп’ютерів.

Саме Д. Белл є автором першої концепції інформаційного суспільства:

Ідею Д. Белла продовжували чимало учених. Серед них і З. Брезжинський. Він створив концепцію технотронного суспільства, її основні ідеї він виклав у книзі «Між двох сторіч. Роль Америки у технотронну еру».

Постіндустріальне суспільство, на думку З. Брезжинського, стає технотронним суспільством – суспільством, яке в культурному, психологічному, соціальному і економічному відношенні формується під впливом техніки, електроніки, яка досягла особливого розвитку в галузі комп’ютерної комунікації. Його основні ідеї можна звести до наступних:

Інший дослідник, І. Масуда, відмічає, що зміна поколінь комп’ютерної техніки проходить з частотою, що все збільшується і прискорюється.

Також він виділив наступн6і риси інформаційного суспільства:

Не обходять увагою питаня інформаційного суспільства і російські вчені. Так, Академік Російської АН М. М. Мойсеїв у своїй праці «Судьба цивилизации: путь разума» вказав на загрозу, яку несе інформацыйне суспыльство для людства, якщо інформацыі опиниться в руках невеликої групи людей, які переслідують свої, далеко не гуманны цілі. Перед людством стоїть завдання – впоратися з цією проблемою за допомогою Коллективного Розуму.Зараз відбувається новий етап еволюції, створення колективного мозку, у якому роль окремих нейронів відіграють індивідуальні уми, що зв’язані через комп’ютери у глобальну інформаційну мережу. Головне завдання Колективного Розуму – обєднати окремих осіб, професіональні колективи, етнічні групи, країни за допомогою колективного розуму в єдину загальнолюдську спільноту. Найважливішу роль у цьому має відіграти і відіграє журналістика.

Як бачимо в інформаційному суспільстві надзвичайно важливу роль відіграватиме журналістика.Завдяки їй суспільство переживає інформаційний потік взаємодії. Унаслідок взаємодії, налагоджене завдяки засобам комунікації, виникає масове суспільство. Масове суспільство – це суспільство скорочених відстаней – географічних, соціальних, естетичних, психологічних.

У наш час актуальною для людини є в першу чергу інформаційна віртуальна реальність, створена комунікаційними технологіями.

Тоффлер розглядав суспільний розвиток як «зміну стадій». Прибічники цієї теорії пов’язують становлення інформаційного суспільства з переважанням інформаційного сектору економіки. Капітал і праця поступаються місцем інформації і знанням в інформаційному суспільстві. Спочатку, на думку Тоффлера, була перша хвиля – яку він називає «сільськогосподарською цивілізацією». В усьому світі приходять в упадок цивілізації, в яких основою економіки, життя, культури, сімейної організації і політики. У всіх цих країнах існувало декілька окремих каст і класів – знать, духовенство, воїни, раби. Кругом влада була жорстоко авторитарною. Триста років тому плюс-мінус півстоліття відбувся взрив, який розвалив стару форму цивілізації – промислова революція. Наступним вибухом стала індустріальна революція. Але світ накрила нова хвиля. В багатьох аспектах економіки з’явилася нова техніка, нові технології. Все більша спеціалізація праці. Розширюються організаційні форми правління, зростають об’єми публікацій. Ці руйнації знаменують кінець індустріального суспільства.