1.1. Поняття про класифікацію

Термін «класифікація» складається з двох латинських слів: classis, що дослівно означає «розряд», «клас» і facere — «робити», «формувати».

150

Класифікація — це загальнонаукове поняття, що означає таку форму систематизації знання, коли вся область об'єктів, які вивчаються, подана як система класів, або груп, за якими ці об'єкти (на основі їх подібності) розподілені за певними властивостями. За допомогою класифікації необхідно виріши­ти два основних завдання: подати у надійному та зручному для розпізнавання вигляді всю цю область та містити у собі макси­мально повну інформацію про її об'єкти. Класифікація перед­бачає групування певних предметів, понять, явищ на основі за­гальної для них ознаки.

Ознака, за якою здійснюють групування, поділ об'єктів класифікування, називається основою поділу. У формальній логіці під класифікацією розуміють систему (схему) підпоряд­кування понять (назв класів), кожне з яких займає у ній точно визначене місце. Основне завдання класифікації — системати­зувати певну галузь знань або діяльності для полегшення орієнтування в ній.

Класифікація безпосередньо пов'язана з двома логічними операціями: із поділом обсягу поняття та з упорядкуванням об'єктів за класами. Існує цілий ряд правил поділу:

• класифікацію потрібно здійснювати лише за однією осно­вою поділу. Наприклад, видатний хімік Д. Менделєєв за осно­ву класифікації хімічних елементів узяв їх атомну вагу;

• класи, що утворились у результаті поділу, повинні ви­ключати один одного, тобто не повторюватися;

• поділ на підкласи має бути рівномірним та безперервним.

Класифікації широко застосовують у науковій та прак­тичній діяльності. Вони полегшують процес вивчення пред­метів і явищ навколишнього світу, дають змогу знайти законо­мірності, які визначають їх розвиток і зміну.

Класифікації поділяють на природні та штучні, залежно від того, що є основою поділу. Якщо ознака, яка служить осно­вою поділу, є суттєва, то це буде природна класифікація, а як­що не зовсім суттєва, це — штучна класифікація. Наприклад, класифікація елементів Д. Менделєєва є природною, оскільки її основою є суттєва ознака — атомна вага хімічних елементів. У декоративному садівництві є класифікація квітів за кольо­ром пелюсток. Колір — це не дуже суттєва ознака для будови квітки, але ця ознака є суттєвою для декоративного садівницт­ва. Протиставляти природні та штучні класифікації не треба. Природна класифікація, на відміну від штучної, базуючись на повноті розуміння змісту класифікованого об'єкта, є не просто описово-визначальною, а ще й пояснює причини спільності властивостей класифікаційних груп та характеру взаємовідно­син між ними.

Важливе значення класифікація має у документознавчій діяльності, у бібліотечно-бібліографічній теорії та практиці, у науково-інформаційній діяльності, видавничій справі та книжковій торгівлі. У цих галузях науки й практичної діяль­ності об'єктами класифікування є документи та їх різновиди.

Класифікація документів є специфічним видом людської діяльності. Об'єкт, на який спрямована діяльність людини, на­зивають предметом діяльності. Отже, предметами класифіка­ції документів можуть бути:

• невпорядкована множинність первинних документів;

• невпорядкована множинність бібліографічних записів;

• невпорядкована множинність слів, термінів, словосполу­чень, які становлять зміст документа.

Кожну одиницю невпорядкованої множинності називають її елементом. Результатом класифікаційної діяльності є ство­рення впорядкованої множинності елементів, що об'єднані за­гальною ознакою, тобто створення класу елементів. Мета кла­сифікаційної діяльності полягає у скороченні часу на пошук необхідного елемента або класу елементів у великому масиві елементів документів.

Отже, розглянувши загальне поняття про класифікацію, дамо визначення терміна «класифікація документів» — це спосіб аналітико-синтетичної переробки документів, сут­ність якого полягає в їх групуванні за певними загальними для них ознаками з метою оптимального їх пошуку.