Обробки народних пісень м. Леонтовича, к. Стеценка, п. Козицького, л. Верьовки.

Обробки народних пісень були жанром, який i донині займає важливе місце в українській музиці. Після перемоги Великого Жовтня в цій галузі продовжили свою роботу Я. Степовий, К. Стеценко, М. Леонтович.

Я. Степовий за короткі роки свого життя після революції здійснив обробки кількох десятків українських народних пісень, рiзноманiтних за жанрами й тематикою: рекрутських, побутових, ліричних, жартівливих, дитячих. Найцiкавiшi з них являють собою мініатюрні жанрові картинки, де використано нові на той час прийоми – речитатив-говірка, вокальний акомпанемент тощо. При відборі засобів виразності композитор надавав великого значення полiфонiчним прийомам, що допомагали повніше розкрити зміст пісні. Так, наприклад, обробку пісні «Чи чули ви, люди» побудовано на фугатному проведеннi початкового зерна теми.

М. Леонтович В розвитку жанру обробки народної пісні надзвичайно вагома роль належала М. Леонтовичу. Його хорові мініатюри – одна з вершин українського музичного професiоналiзму. В них композитор постає як новатор, що глибоко проник у саму суть народної пiснi, багатогранно й оригінально втілив її характерні риси. Для його творів типовий вільний розвиток, синтез народного багатоголосся з професіональною поліфонічною технікою. Важливе значення має у М. Леонтовича драматургiя тембрів. Внаслiдок тонкого вiдбору цих засобiв, при лаконiчному викладi йому в кожнiй пiснi, композитору вдається досягти дивовижної образної iндивiдуалiзацiї. Обробки М. Леонтовича «Дударик», «Пряля», «Мала мати одну дочку», «Козака несуть», «Iз-за гори сніжок летить», «Над рiчкою, бережком» – увiйшли до скарбницi україиського хорового мистецтва. Визначним художнiм вiдкриттям у творчому методi професiонального опрацювання народнопiсенної мелодiї став славетний «Щедрик». Виконаний вперше хором Київського унiверситету в 1916 р., вiн вже пiсля революції міцно увійшов до репертуару як професіональних так і самодіяльних хорових колективів.

В «Щедрикуу, як i в рядi iнших обробок, композитор вiдходить вiд традиційно-куплетної форми i створює маленьку хорову поему, структурнi межi якої визначаються фактурними змiнами, що вiдповiдають синтаксичному подiлу тексту (ластiвка, звертаючись до хазяїна-землероба, несе йому добрi вiстi). Прийоми наскрiзного розвитку основного мотиву-поспiвки стають фактором симфонiзацiї музичної форми. Подiбнi обробки являють собою справжні шедеври, взiрцi розгорнутої, наскрiзно куплетно-варіацiйної форми, близької до поеми.

• Содержание

  • Рекомендована література:
  • Питання для самоперевірки
  • 1. Тенденції розвитку та вплив суспільно-політичних процесів на розвиток музичної культури України в перші десятиріччя хх ст.
  • 2. Пісенна творчість 20-30-х рр.
  • Розвиток масової пісні у 30-ті рр.
  • 3. Хорова творчість 20-30-х рр.: обробка народних пісень, оригінальні хорові твори.
  • Обробки народних пісень м. Леонтовича, к. Стеценка, п. Козицького, л. Верьовки.
  • Оригінальні хорові твори с. Людкевича, л. Ревуцького, м. Леонтовича, к. Стеценка, п. Козицького.
  • Питання для самоперевірки
  • Лекція 2. Музична культура україни 40-50-х рр. Хх ст.
  • 1. Тенденції розвитку української музичної культури 40-х – 50-х рр.
  • 2. Пісенна творчість. Музичний фольклор повоєнних часів
  • 3. Хорова творчість, героїко-патріотичні воєнних років
  • 4. Вокально-симфонічна творчість українських композиторів.
  • 5. Симфонічна музика 40-х – 50-х рр.
  • 6. Українська опера: провідні тенденції, теми, жанри
  • Рекомендована література:
  • Архімович л., Каришева т., Шеффер т., Шреєр-Ткаченко о. Нариси з історії української музики: у 2-х ч.. – к., 1964.
  • Історія української дожовтневої музики. / За ред. О.Я. Шреєр-Ткаченко. – к., 1969.
  • Історія української радянської музики: Музична культура Радянської України. / л.Б Архімович, н.І. Грицюк та ін. – к.: Музична Україна, 1990. – 296 с.