10. Теорія пізнання і етика е.Канта
Фундатором німецької класичної філософії був Кант. У центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівняно з попередніми представниками різних філософських систем, полягає в тому, що він здійснив перехід від метафізики субстанції до теорії суб'єкта. Головне, за Кантом, не вивчення речей самих по собі, а дослідження самої пізнавальної діяльності людини. Перш ніж пізнавати світ, вважає Кант, потрібно пізнати своє пізнання, встановити його межі і можливості. Це був великий поворот філософії до людини. Кант вважає, що людський розум пізнає не «речі в собі», а явища речей, результат їхньої дії на органи відчуттів людини. «Речі в собі» стають явищем завдяки апріорним формам споглядання (простір-час) та апріорним формам мислення (якість, кількість, причинність, реальність та ін.), тобто таким формам, які мають позадосвідне походження.
Наступна сходинка пізнання – це розум, який, за Кантом, завершує мислення і при цьому, не створюючи нічого нового, він заплутується у невирішених протиріччях – так званих «антиноміях» чистого розуму. Кант вважає, що таких антиномій чотири, але вирішити їх неможливо, оскільки кожну з тез, що складають антиномії, можна однаково логічно довести або спростувати. У своєму вченні про антиномії людського розуму Кант упритул підійшов до розробки діалектичної логіки, де протиріччя виступають як необхідна умова розвитку знання.
У філософії Канта поєднані матеріалізм (визнання об'єктивного існування «речей в собі») та ідеалізм (твердження про апріорні форми споглядання і розсудку) з агностицизмом (заперечення пізнання об'єктивної дійсності).
Це своєрідний компроміс між матеріалізмом та ідеалізмом. Дуже глибокі думки висловлює Кант і в інших сферах, зокрема в галузі етики. Він багато пише про людину як частину природи, про людину як кінцеву мету пізнання, а не як засіб для будь-яких цілей, тобто визнає самоцінність людини. Кант ставив питання про співвідношення понять людина і особистість. Відомий Кант і як творець вчення про надісторичну, незалежну від умов життя, загальну для всіх людей мораль. Він створив вчення про так званий категоричний імператив (закон, повеління), що існує в свідомості людей як Вічний ідеал поведінки. Наявність такого імперативу надає людині свободу і разом з тим в сукупності створює всезагальний моральний закон для суспільства.
Таким чином, основною рисою філософії Канта є її двоїстість, поєднання в одній системі різнорідних, протилежних філософських напрямків. Основна суперечність філософського вчення Канта – це невідповідність між визнанням ним існування речей, явищ природи поза свідомістю людини і запереченням їхнього пізнання (речі – об’єктивні, але непізнаванні).
- Світогляд та його історичні типи
- 2.Предмет філософії та основні її функції.
- 3.Основні філософські течії: матеріалізм, пантеїзм, дуалізм, деізм, ідеалізм.
- 4.Антична філософія.
- 5.Філософія Середньовіччя (V – XV ст.)
- 6. Гуманізм та натурфілософія доби Відродження.
- 8.Основні проблеми та характерні риси філософії французького Просвітництва
- 7.Особливості філософії нового часу. Проблема методу пізнання в філософії ф.Бекона і р.Декарта
- 9. Загальні особливості класичної німецької філософії
- 10. Теорія пізнання і етика е.Канта
- 11.Гегель: його філософська система ы метод
- 12. Антропологічний матеріалізм Фейербаха
- 13. Особливості і напрямки філософії хх століття
- 14. Марксистська філософія
- 15. Філософська думка України в 16-18 ст.
- 16.Філософія г.С. Сковороди
- 17. Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського, т. Шевченка
- 18. Проблема людини в філософії хх ст..
- 19. Проблематика позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму, структуралізму, герменавтики.
- 20.Сучасна релігійна філософія
- 21. Категорія «буття», основні форми буття
- 22. Категорія «матерії» в історично-філософському процесі
- 23. Структурність матерії та її рух
- 24.Простір час як форми існування світу
- 25. Діалектика та іі альтернативи
- 26.Закони та категорії діалектики
- 27. Проблема походження та сутності свідомості у філософії
- 28. Структура свідомості
- 29. Проблема єдності чуттєвого та раціонального пізнання.
- 30. Проблема критерііїв істини. Теорія істини