18. Проблема людини в філософії хх ст..

Основні положення фрейдизму в основі якого лежав гуманістичний психоаналіз. Основні положення:

• людина відчужена від суспільства і навіть сама від себе;

• людина людиною не народжується. Вона стає нею в процесі соціалізації;

• наша свобода є несвободою (ми приречені на рух вперед, назад воротя немає);

• людина може бути відносно вільною в тому випадку, коли вона реалізує 3 види свободи: економічну, інтелектуальну, моральну.

Економічна свобода – це право людини вибирати вид трудової діяльності; інтелектуальна – право прийняття рішень відповідно до своїх знань, виховання, смаків тощо; моральна – право до зміни (або збереження) своїх поглядів, уподобань, кумирів.

Екзистенціалізм. Основною категорією екзистенціалізму є категорія існування, що ототожнюється з суб'єктивними переживаннями людини, оголошується первинною щодо буття, а буття суспільства вторинним. Екзистенція ірраціональна в людському Я, людина є конкретною і неповторною особистістю. Екзистенціалізм протиставляє людині суспіль-ство як щось чуже, вороже, абсурдне, що руйнує внутрішній світ індивіда, його свободу.

Жити як усі – значить втрачати свою індивідуальність, свободу. Екзистенціалісти не визнають ніяких загаль-них принципів моралі, вони вважають, що кожна людина сама вирішує, що слід вважати моральним чи аморальним.

Экзистенциалисты поставили вопрос о смысле жизни, о судьбе чел, о выборе и личной ответственности.

Исходный пункт философии Экзистенциализма - изолированный, одинокий индивид, все интересы которого сосредоточены на нем же самом, на его собственном ненадежном и бренном существовании. Экзистенциальные проблемы - это такие проблемы, которые возникают из самого факта существования человека. Для Экзистенциалиста имеет значение только его собственное существование и его движение к небытию.

Чел - это постоянная возможность, замысел, проект. Свобода противопоставляется необходимости. Такая свобода, противопоставляется необходимости и отрешенная от общества, - есть пустой формальный принцип. Говорить о том, что будет после моей смерти бессмысленно.

Філософія життя Він намагався довести, що всі людські біди мають космічний хар-р, і тому ніякі сусп.-політ. перетворення нічого не змінять Основа життя , за концепцією Ніцше, -  це воля. конкретної, визначеної волі – волі до влади..Людське щастя Ніцше вбачає в почутті зростаючої сили, влади, вмінні переборювати всі перешкоди.Вчення Ніцше про надлюдину грунтується на таких положеннях : 1) цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнем “волі до влади”;2) існує природна нерівність людей (“аристократичні” та “сіра маса”) 3) сильна людина, природжений аристократ, є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами (Мораль та християнство – мораль рабов)