1.3 Абсолютне вживання перехідних дієслів з позицій семантичного синтаксису

Розвиток лінгвістики, зокрема, семантичного синтаксису дозволило абсолютно по-новому поглянути на багато проблем, у тому числі на абсолютне вживання перехідних дієслів.

Ю.Д. Апресян вважає, що: “необхідно розрізняти семантичне і синтаксичне управління. Всі слова з однаковим значенням мають одну і ту ж семантичну модель управління, незалежно від того, в якій формі вони вжиті і до якої частини мови відносяться” [2, C.78-80]. Так, слово “лікувати” вимагає по смислу максимум пять “актантов”: хто лікує (лікарка), кого лікує (пацієнт), від чого лікує (хвороба), чим лікує (ліки) і в чому лікує (лікарня). У тому випадку, коли цей смисл реалізується у дієслівній формі, досягається максимальна відповідність моделей семантичного і синтаксичного управління і синтаксично виявляється можливою реалізація всіх пяти “актантов” (місць предиката, валентностей, залежностей), ср.: Він лікував дитину від грипу пеніциліном в стаціонарі.

Для подальшого вивчення цього питання необхідно мати на увазі, що:

а) в принципі між семантичним і синтаксичним управлінням немає необхідного логічного звязку;

б) семантичне управління, так само як і синтаксичне, може бути сильним і слабким;

в) тому, як справедливо вважає І.А. Мельчук, можливі чотири семантіко-синтаксичні типи управління.

Перший тип - це сильне семантичне і сильне синтаксичне управління; ср, любити (хто, кого), давати (хто, що, кому), бити (хто, що, чим), веліти (хто, кому, що робити) і так далі.

Другий тип - це сильне семантичне і слабке або нульове синтаксичне управління. Як приклад можна привести будь-який випадок недієслівного вираження смислу, який за природою є дієслівним. Так, в дієслова експортувати є три досить сильних смислових і синтаксичних валентності: хто, що, кому/в що, ср. Росія експортує газ до Європи. Віддієслівний іменник експорт”, при тій же самій моделі семантичного управління, має декілька відмінну синтаксичну модель управління: синтаксично сильною є для нього лише друга валентність (експорт газу), а перша і третя валентності - слабкі (ср. російський експорт газу до Європи).

Третій семантіко-синтаксичній тип управління - це слабке або нульове семантичне і сильне синтаксичне управління. Прикладами можуть служити дієслова типа “голити” (кому-л. бороду), “вирізувати” (кому-л. пухлина), тримати (кому-л. руки), “завязувати” (кому-л. очі), “випробовувати” (мотор на міцність), “бити” (хто-л. по спині), “простріляти” (кому-л. кашкет), дивитися (кому-л. у очі), “трясти” (хто-л. за руку) і таке інше. Всі ці дієслова семантично двомісні, проте підпорядковують комплекс і синтаксично здатні, мабуть, до так званого подвійного управління, тобто можть реалізувати відразу три валентності.

Нарешті, четвертий семантико-синтаксичній тип управління - слабке семантичне і слабке синтаксичне управління - можна ілюструвати прикладами “лікувати” (від чого, чим, в чому), “йти” (по чому), “махати” (кому) і тому подібне.

Iснує тенденція пояснювати абсолютне вживання чисто синтаксичними чинниками. “Є всі підстави вважати, - пише В.В. Бурлакова, - що абсолютне вживання так само характерне для деяких синтаксичних позицій перехідних дієслів, як поєднання з прямим доповненням для інших”. У числі позицій, для яких, на думку автора, характерне абсолютне вживання, вказуються позиції, зазвичай займані неособистими формами, тоді як “використання перехідного дієслова у позиції присудка у формі дійсного простого або минулого простого часу”, по словам В.В. Бурлакової, “зазвичай спричиняє за собою обовязкову присутність додатка”[7,C.97].

Приведене пояснення навряд чи можна вважати задовільним, оскільки воно не відповідає мовній реальності: абсолютне вживання, як буде показано нижче, регулярно зустрічається як в позиціях, властивих неособистим формам, так і у позиції простого дієслівного присудка у всіх видо-тімчасовіх формах. Просте дійсне і минуле не становлять винятку: Rudolph shrugged (W.s. Maugham). If the republic lost it would be impossible for those who believe in it to live in Spain (E.Hemingway). [3,C.4-5].

Б.А. Ільїш повязує це явище з проблемою перехідності і неперехідності дієслів, де він розглядає дієслова без доповнення як неперехідні [10, C.200-202]. Б.А. Ільїш пише, що форми тривалого вигляду дійсно можуть виконувати як ту, так і іншу функцію (як неперехідного і як перехідного): he was reading і he was reading а newspaper, і тому подібне. З формами результативного вигляду справа йде інакше. Наприклад, такі форми дійсного перфектного часу, як “he has read”, “he has written”, “he has eaten”, “he has drunk”, “he has drawn” не можуть вживатися як форми дієслова неперехідного, тобто без прямого доповнення. Речення “he has read” є чимось незавершеним, що потребує доповнення. Перфектні форми дадуть задовільний смисл лише при перехідному вживанні, тобто з прямим доповненням: he has read many books, he has written several letters, he has eaten two apples, he has drunk two cups of coffee, he has drawn а picture of his wife, і так далі. Таким чином, перехідність і неперехідність виявляється тут тісно повязаною з категорією вигляду. Семантичну основу цього звязку встановити неважко: якщо дія представлена продовженою, вона може розумітися як стан, в якому перебуває субєкт, і бути досить ясним і без уточнення обєкту. Якщо ж дія представлена як результативне, тобто завершене і таке, що привело до нового стану, то безобектне розуміння його вже неможливо: повинно бути неодмінно вказано, який же саме результат, виражений результативною формою дієслова. Конкретно цей результат буде позначений назвою обєкту, який піддається дії, або обєкту, що виник в результаті цієї завершеної дії. Результативність неминуче вимагає конкретного результату.

Таким чином, робить висновок Б.А. Ільїш, перехідне дієслово “to read” має форми результативного вигляду, а неперехідне дієслово “to read” форм результативного вигляду не має.

Залишається розглянути важче питання про те, як поводяться відносно перехідності і неперехідності форми загального вигляду: he reads, he will read. Перехідними вони, звичайно, можуть бути: he reads two books every week, he read this novel in three days, he will read the newspaper every day. Але чи можуть вони бути також і неперехідними? Здається що можуть, хоч це і не так очевидно, як відносно форм тривалого вигляду, які особливо личать для неперехідної функції. Так, наприклад, можна сказати: he always reads in his study, he always reads before going to bed, he read very quickly, he will read at five oclock.

Проте відносно форми минулого часу, необхідна обмовка: вона може вживатися як неперехідна лише в тому випадку, якщо позначає звичну або повторну дію, тобто відповідає українському недосконалому виду. Якщо ж вона позначає однократну закінчену дію, тобто відповідає українському доконаному виду, неперехідне вживання неможливе. Так, не можна сказати: he read in three hours.

Н.Д. Арутюнова, розглядаючи семантичний (повязаний з природою денотата) аспект зєднання слів в сполученнях нефразеологічного характеру , пояснює тісну залежність між дієсловом і його актантами тими категоріями реалій, які стоять за цими мовними знаками.

Розбираючи приклади типа “зерно потекло в засіки, де вживання дієслова “потекло” замість “посипалося” виявилося достатнім, щоб змінити уявлення про структуру матерії, автор укладає: “Наведені приклади показують, наскільки поступовий процес розчленовування ситуації, сліди якого стійко зберігаються в значенні слів, утворюючи як би контур розриву, нарізку, задаючу точну форму приєднуваного фрагмента. Розділивши поняття рухомої маси і поняття руху, мова в той же час продовжує звязувати характер руху з властивостями приведеної в рух матерії” [4, C.126-130].

Досліджуване абсолютне вживання тісно повязане з характером стосунків між дієсловом і його обєктами. Воно характерне як для дієслів, що зберегли, по образному вираженню Н.Д. Арутюнової, семантичну насічку. так і для дієслів, що втратили її. . Проте лексико-семантичні причини, що приводять до безобектному вживання дієслів, специфічні для кожної групи. Вивчення цих причин і безобектного функціонування самих дієслів показує, що абсолютне вживання - явище неоднорідне: за зовні ідентичною формою вже на лексико-семантичному рівні виявляються різні закономірності.

Таким чином, розглянувши питання про те, що ж таке абсолютне вживання і різні підходи по вивченню цієї проблеми, можна зробити висновок про те, що найбільш вдалою, на наш погляд, є трактування дослідників, що вивчали цю проблему з точки зору семантіко-синтаксичніх характеристик.

Розділ 2. Семантико-синтаксичній аналіз перехідних дієслів, що вживаються безобєктно

2.1 Класифікація перехідних дієслів

Дієслова можуть класифікуватися по різним критеріям, але у нас викликають інтерес дієслова, які класифікуються по їх спрямованості на обєкт, іншими словами перехідні і неперехідні дієслова. Абсолютне вживання допускають різні дієслова, але необхідно відмітити той факт, що не всі прехідні дієслова допускають абсолютне вживання. Існує безліч класифікацій дієслів, але в нашій роботі вважаємо вдалою семантичну класифікацію дієслів, представлену Н.Д. Арутюнової.

Н.Д. Арутюнова пише, що найбільш загальне правило семантичної відповідності дієслова його обєкту зводиться до того, що дієслова духовної (інтелектуальною, емоційною, вольовою ) діяльності, тобто дієслова, що позначають процеси, що відбуваються в субєктові, а також дієслова слухового сприйняття вимагають пропозитивних доповнень (підрядних речень і їх номіналізаций). Дієслова фізичної (механічного) дії поєднуються з предметними доповненнями (так само як і з конкретними субєктами). Ті дієслова, які позначають відчуття-дію, тобто відчуття, не замкнуте психікою субєкта, поєднуються з предметним доповненням (ср. любити). До цієї групи примикають і інші дієслова, позначаючі особисті стосунки і предметно-орієнтовані емоції. Ср. обожнювати, ненавидіти, сердитися на кого-небудь і ін.

Область, проміжну між предикатами, що виражають психічні акти, і дієсловами, що позначають фізичні дії, займають дієслова із значенням соціальної активності і інституційних дій. Ці дієслова, значення яких не можна звести ні до психічних, ні до фізичних акцій, можуть бути розділені на дві пересічні групи - особово-орієнтовані і подійно - орієнтовані. До першої групи відносяться дієслова, що позначають санкції, винагороди, призначення і тому подібне. Ср. переслідувати, заарештовувати, дякувати, нагороджувати, призначати, надавати звання, представляти до звання, рекомендувати і ін. Ці дієслова поєднуються з предметним обєктом (імям особи). До другої групи належать дієслова, що позначають деякі види цілеспрямованої діяльності соціального типа, такі, як “клопотати”, “добиватися”, “протестувати”, закликати, “боротися”, “керувати”, “підтримувати”, “присікати”, забороняти, вирішувати, “вимагати” і ін. Ці дієслова поєднуються з пропозитивним обєктом ,близьким до функції обставини мети.

Оцінні дієслова також займають положення, що коливається, оскільки оцінка може бути дана як предмету або особі по їх властивостях, так і події або думці про предмет по їх характеристиках. Оцінки найзагальнішого типа (добре - погане) мають широку і слабо диференційну сферу сполучуваності. Чим більш специфічна оцінка, тим більше певні вимоги предявляє вона до вибору обєкту.

Дієслова слухового сприйняття, вжиті в своєму прямому значенні, обумовлюють подієву інтерпретацію обєкту. Якщо місце обєкту займає іменник предметного значення, воно має бути розгорнуте в реченні. Ср. “Я чув Шаляпіна” = “Я чув, як співає Шаляпін” = “Я чув спів (голос) Шаляпіна”; “У пташиному хорі можна було чути (спів, голос, трелі) соловя”. Звязок дієслів слухового сприйняття з подієвою лексикою дуже природний, оскільки звучання протікає в тимчасовій протяжності, а не лежить в просторово-предметній плоскості світу. Не випадково говорять «чути час, чути рух часу», але бачити лише «видимі ознаки часу». Звук у відомому смислі є «матеріалізованим» часом, «духовним тілом світу», по вираженню А. Блока. При дієсловах інформації і знання чергування конкретної і пропозитивної лексики може приховувати за собою відмінність між повідомленням про суть справи (повідомляти про приїзд сина, повідомляти про зміну графіка роботи) і вказівкою на тему повідомлення, доречною у випадку, якщо сама інформація вже відома адресатові (ср. Тебе вже повідомили про сина? Ти вже знаєш про сина? - = Ти вже знаєш, що син приїжджає завтра?). Інакше кажучи, ці дієслова допускають згортання залежною від них пропозіциі до актанту (мене повідомили, що твій син приїхав = мене вже повідомили про твого сина).

Таким чином, інтенсіональні дієслова, тобто дієслова, що позначають психічні акти, і дієслова слухового сприйняття можуть мати в ролі доповнення лише пропозіції і імена пропозитивного значення, а в якості свого субєкт імена із значенням живих істот. Дієслова фізичної дії мають як своїх актантов (субєкта і обєкту) лише імена конкретного значення (якщо відвернутися від стихійних сил природи). Якщо в поверхневій структурі речення ця вимога не дотримана, для того, щоб бути зрозумілим, речення потребує семантичних перетворень.

а) Підклас “give”

До підкласу “give” відносяться дієслова, що мають обширне і чітко не обмежене силове поле. Вірогідність появи при них того або іншого обєкту однакова. В результаті дієслова цього підкласу не містять в своєму інтенсионалі сем обєктів, що поєднуються з ними. Про це можна судити по словарним дефініціям дієслів, що містять вказівки на субстанциональність обєкту, але що не називає його конкретно (див., наприклад, дефініцію основного значення дієслова give в словнику А. С. Хорнбі: cause а person to have something without cost or payment).

Особливістю абсолютного вживання дієслів цього підкласу є те, що редукція доповнення тут є способом позначити актуальність звязків дієслова зі всім класом мислимих при ньому обєктів і одночасно уникнути відзивної визначеності: То see is to believe. Редукція доповнення в даному прикладі дає читачеві можливість представити широкий круг, поєднуваних з даним дієсловом, обєктів. Так побачити ми можемо все, що завгодно (звернемося до визначення цього дієслова “to see - notice someone or something”) і повірити ми теж можемо в багато що. У читача зявляється широкий круг для польоту його фантазій.

«Think, feel and you are done for!» Дієслово «think» позначає «to believe something based on facts». І в даному прикладі можна говорити про широту обєктів, що маються на увазі, оскільки думати можна про різні речі і відчувати або розчарування, радість, втрату, біль і багато що інше.

«In these days people dont understand» (J.Galsworthy). Розглядаючи цей приклад, необхідно звернутися до дефініції дієслова, що цікавить нас (to understand - to know what someone or something means). Спираючись на це визначення стає очевидним той факт, що дієслово не дає точної вказівки на обєкт і читачеві необхідно самому додумувати зміст речення. Але виходячи з життєвого досвіду, можна здогадатися про те, що, можливо, автор має на увазі небажання людей розуміти один одного, в оскільки в даний час багато людей зайнято своїми проблемами і їх мало цікавить життя іншої людини. Кожна людина живе сама по собі, не засмічувавши свої мізки чужими проблемами.

«I said I could not remember» (Clark). Звертаємося до дефініції дієслова (to remember - to have an image in your mind of а person, а place, or something that happened or was said in the past). Як і в попередніх прикладах, дієслово не вказує на обєкт. Перед читачем відкривається широкий вибір обєктів. Так, герой, можливо, не може пригадати те, що він або хтось інший йому раніше розповідав. Або ж не може пригадати яку-небудь подію або людину, про яку зараз йде мова в його розмові з партнером. Можливо, обговорюється місце, де герой вже бував раніше, але забув і не може пригадати.

«He counted on fingers»(J.Galsworthy). Дієслово “to count” має наступне значення (to count - the process of counting how many people or things are in the group). У даному реченні автор не вказує на обєкт. Виходячи з визначення можна передбачати, що чоловік рахує кількість яких-небудь обєктів або людей. Але оскільки автор дає нам вказівку на те, що герой рахує на пальцях, можна передбачити, що це дитя, яке не може проводити математичні підрахунки в думці. Можливо під обєктами тут маються на увазі друзі або іграшки героя.

«June protested» (J.Galsworthy). Дефініція дієслова “to protest” має наступне значення (to protest - to try to make other people believe that something is true). У даному реченні немає вказівки на обєкт. Дієслово не містить в собі сему обєкту, що мається на увазі при нім, тобто це говорить про те, що читач може представити різні обєкти при цьому дієслові. Наприклад: герой може відстоювати свою невинність, свої свідчення або вислови.

«It is very interesting to know how children learn» (Mc.Millan). Дієслово «to learn» має наступне значення (to learn - to gain experience of something, for example by being taught). Оскільки в цьому реченні говориться про дітей, то читач стикається з широким вибором обєктів, наприклад, якщо це маленькі діти, то вони можуть вивчати алфавіт або рахунок, пісеньку або вірш, ну а якщо ж це дорослі діти, то, можливо, мається на увазі вивчення якого-небудь предмету : хімії, фізики або іноземної мови.

«Now I really must know» (J.Galsworthy). Розглянемо дефініцію дієслова” to know” (to know - to have learned or found out about something). У цьому реченні, як і в попередніх, не вказаний обєкт. В ролі обєкту тут можуть виступати як різні факти, наприклад: знати правду, знати хто що зробив (натворив), хто куди пішов або що-небудь інше. У цьому реченні найімовірніше автор має на увазі, «правду», тобто герой хоче взнати, що сталося.

«He does not matter whether he wins or not..But he usually wins» (Clark). Дієслово “to win” має наступну дефініцію (to win - to get something as а prize for defeating other people or because you are lucky). У даному реченні хоч і немає вказівки на обєкт, але читачеві представляється можливим передбачити, що автор мав на увазі, найімовірніше, гру або змагання. Оскільки автор пише, що героєві немає значення переможе він чи ні, йому важливий сам процес, прийняття участі в тому або іншому роді

До підкласу “give” відносяться дієслова, що належать до різних лексико-семантичних категорій. Тут зустрічаються дієслова фізичної дії (do, make, take), духовної діяльності (know, learn, understand), соціальної активності (promise, demand). Абсолютне вживання цих дієслів, як буде показано нижче, є спосіб акцентуації процесуального значення дієслова.

б) Підклас “eat”

У дієслів цього підкласу більш обмежене силове поле. Їх обєкти організовані в систему, обєднану якимсь родовим поняттям. Родова сема обєкту входить в інтенсионал дієслівного значення (див. наприклад, словарні дефініції дієслів “eat”, “cook”, що включають елементи “food” або “meals”). Безобектне вживання дієслів цього підкласу можливе в тих випадках, коли для ситуації досить вказівки на родову ознаку обєкту. Оскільки сема такого обєкту входить в інтенсионал дієслівного значення, доповнення редукується відповідно до правила конюнкції, суть якого зводиться до того, що «семантична ознака представлена в значенні поєднання одного разу незалежно від того, скільки разів він міститься в значенні слів-компонентів поєднання». Ср.: She could cook as well as do laundry, she said (I. Shaw). В даному прикладі “cook - cook meals”. Оскільки доповнення дублює відповідну сему в дієслові, воно редукується. Розглянемо приклад з дієсловом “to eat”, який теж містить в собі сему обєкту: Well, then, you have five choices: eat, sleep, drink, play poker or fight (Clark). Або ж: You see, when he is not walking or taking а bath, he is eating (Galsworthy).

Розглянемо ще приклади з дієсловами, які відносяться до цієї підгрупи. Poor Tymothy must now take а harp and sing in the company of Mrs. Forsyte, Mrs. Julia, Miss Hester” (Galsworthy). В даному прикладі, де спожито дієслово to sing, мається на увазі обєкт, який безпосередньо повязаний з музикою: виконання пісні, мелодій. Це можна підтвердити дефініцією дієслова (to make music using your voice).

Couldnt he just paint! (Galsworthy). І в даному прикладі мається на увазі, що герой малював щось (наприклад картину або малюнок), оскільки дієслово в одному із значень позначає створення картини з використанням фарб. Розглянемо дефініцію дієслова “to paint” (to paint - to create а picture of something; to put paint onto something to change its colour). А ось в наступному прикладі: Wash the walls before you start to paint (Mc.Millan). Читач розуміє, що субєкт дії фарбуватиме стіни, оскільки друге значення дієслова, як було показано вище - нанесення фарби на будь-який обєкт з метою зміни кольору.

She was knitting. It is too soon to sow yet, to make а living by writing (Хорнбі). В даному прикладі використано два дієслова без прямого доповнення, але читачеві не складає величезних труднощів відтворити той обєкт, який має на увазі автор. Для підтвердження даного вислову звернемося до дефініцій дієслів: (to knit - to make something such as а piece of clothing using wool and sticks called knitting needles; to sow - to plant seeds in the ground). Таким чином, в першому реченні в ролі обєкту може виступати будь-яка річ: пуловер, спідниця, шарф, тобто те, що зазвичай вяжуть. У другому ж реченні в ролі обєкту може виступати будь-яке пшоно, яке сіють.

He waited till evening, till after their almost silent dinner, till his mother had played to him” (J.Galsworthy). Дефініція дієслова “to play” має наступні значення: to take part in а sport or game; to perform music or to use the instrument to make music. У даному прикладі, де автор опускає пряме доповнення, читачеві неважко здогадатися, що тут використовується друге значення дієслова, тобто використання інструменту з метою створення музики. Можливо, мається на увазі, що героїня грає на піаніно, а син насолоджується грою своєї матері, яка зігріває його душу. А ось в наступному прикладі буде представлено перше значення дієслова “to play” (грати в ігри). Розглянемо його: The children were playing in the yard (W.s. Maugham). Якраз тут автор має на увазі, що діти грають в ігри.

«Can you draw? I like drawing with chalk» (Mc.Millan). У даному прикладі використовується дієслово “to draw”, перш ніж розглядати дане речення звернемося до дефініції дієслова (to draw - to create а picture by making lines with а pen or а pencil). В даному прикладі опущений обєкт, але з самого значення дієслова читач може його відновити. Таким чином, можна передбачити, що під обєктом в даному прикладі мається на увазі картина або малюнок. Окрім самого дієслова автор вказує на інструмент який виступає в ролі “підказки”, тим самим наводить читача на вірне відновлення обєкту.

Слід зазначити те, що, читаючи приклади, де використані дієслова цього підкласу, у читача виникають певні асоціації, що і підтверджує факт про наявність в цих дієслів родової семи або виразної “семантичної насічки”.

Таким чином, абсолютне вживання виявляє в цих дієслів виразну «семантичну насічку» - їх обєкти на референтному рівні повинні володіти рядом специфічних ознак, що є необхідною умовою для здійснення дії, позначеної даними дієсловами. Н.Д. Арутюнова відзначає, що обєкти таких дієслів можуть бути виділені за пасивною ознакою (їстівне, пальне, їда, продукти, «чтиво» і ін. Якщо формальний обєкт характеризується більш ніж однією межею, то узагальнення може протікати в двох напрямах (ср. сподіватися на майбутнє і сподіватися на краще, боятися майбутнього і боятися поганого).

в) Підклас “drink”

Цей підклас близький до попереднього як по величині силового поля, так і по системній організації обєктів. Його специфіка полягає в тому, що основне значення дієслів, що реалізовується у поєднанні з будь-яким членом гіпо-гіперонімічно організованої системи обєктів, не допускає редукції доповнення. Така редукція реалізує лише похідне спеціалізоване значення, що розвинулося на тлі основного і включає в свій інтенсионал семи однієї з ділянок гіпо-гіперонімічної системи.

В дієслова “drink”, наприклад, спеціалізоване значення, що реалізовується при абсолютному вживанні, - «зловживати спиртними напоями». “He still had not had the fight he wanted and he was drinking like he was just а pipe through the floor” (Clark).

В інших дієслів цього підкласу - “love”, “write”, “save” - спеціалізовані значення також вже основного; для “love” це “переживати почуття глибокої прихильності до обличчя протилежної підлоги”, розглянемо наступний приклад: Those who love, live longer (Mc.Millan) або ж “He cant even love.” she thought (J.Galsworthy); для write - “писати листи” або «”займатися письменницькою працею”: Seizing ink and writing paper, she began to write.(J.Galsworthy) або “It is not easy to earn money by writing” (W.S. Maugham); для “save” - “копити гроші”: Mr. Joyboy was careful. He saved and he paid insurance (E.Waugh).