Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)

Соціологічний підхід до вивчення функціонування публічного слова сформувався задовго до появи журналістики – з появою античної риторики.

Теорія античної риторики містила такі соціокультурні елементи:

• вимоги до образу ритора – сукупність професійних рис комунікатора

• орієнтація на слухача – аналіз соціальних груп реципієнта.

В епоху Відродження отримує розвиток і визначення поняття суспільна думка.

Епоха Просвітництва піднімає такі 4 важливі питання стосовно журналістики:

1. Формується соціальний образ журналіста та уявлення про соціальну функцію журналістики Французькі енциклопедисти розділили журналістів:

• на тих, хто відображає

• тих, хто бореться за істину (ідеологія просвітництва з її пріоритетом людського розуму, який може пізнати істину).

Російські просвітники теж замислилися над соціальною функцією журналіста. Н. І. Новиков: «Журналіст – це борець із соціальним злом». А. Н. Радищев: «Журналіст – це історик свого часу».

2. Формування поняття про соціальну психологію читача

3. Відкрилися зв’язки журналістики з іншими соціальними інститутами:

- журналістика і держава (Франція)

- журналістика і політична партія (Англія).

4. Журналістика почала сприйматися як предмет соціальної критики.