Прикметник

Значення прикметників як слів, що виражають якісні ознаки і властивості предметів; головні морфологічні ознаки і синтаксична роль прикметників.

Несамостійність категорій роду, числа і відмінка прикметників. Лексико-граматичні групи прикметників: якісні, відносні і присвійні. Відмінність між ними у значенні і граматичному оформленні. Перехід відносних прикметників у якісні. Перехід присвійних прикметників у відносні і якісні.

Прикметники повні і короткі. Стягнені і нестягнені форми повних прикметників.

Ступені порівняння якісних прикметників. Значення вищого й найвищого ступенів, прості та складені форми, їх творення.

Відмінювання прикметників. Прикметники твердої і м’якої груп. Відмінкові закінчення прикметників. Особливості відмінювання і правопису складних прикметників з другою частиною на –ЛИЦИЙ. Наголос при відмінюванні прикметників.

Творення прикметників. Способи творення прикметників. Суфікси якісних прикметників, за допомогою яких творяться прикметники: а) від інших прикметників; б) від іменників; в) від дієслів. Творення якісних прикметників із значенням суб’єктивної оцінки. Суфікси відносних прикметників. Основні структурно-семантичні групи відносних прикметників у сучасній українській літературній мові. Функціональний паралелізм відносних прикметників і відмінкових форм іменників, що виступають у ролі неузгоджених означень. Суфікси мішаного типу. Творення прикметників за допомогою префіксів. Суфіксально-префіксальне творення прикметників. Утворення прикметникових форм від географічних назв. Продуктивні і непродуктивні суфікси та префікси прикметників. Прикметники, утворені складанням основ; їх правопис. Наголос при словозміні і словотворенні прикметників. Перехід прикметників в іменники (субстантивація).