22. Категорія «матерії» в історично-філософському процесі
Слово матерія почали використовувати в 17 ст. головним чином в розумінні фізичних уявлень про матерію, а пізніше в більш загальному філос. розумінні для протиставлення М. Ідеалізму.
Все розмаїття форм буття звично зводять до двох ного аспектів: бутя матеріального і буття ідеального. Виходячи з цього, сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування.
Категорія матерії є фундаментальним філософським поняттям, яке розвивалось, уточнювалось упродовж всієї історії філософії. Матеріалісти, античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей, останнім неподільним елементом – «дном», за межами якого нічого не існує. Зрештою в межах діалектичного матеріалізму сформувалось таке поняття матерії, яке не ототожнювалось з жодною з фізичних форм і видів, а включало лише дві вимоги – бути об'єктивною реальністю і відображуватись у людській свідомості та відчуттях, існуючи незалежно від них.
Зберігаючись у будь-яких змінах і перетвореннях речей, властивість бути об'єктивною реальністю свідчить про нестворюваність і незнишуваність матерії, про її вічне і нескінченне існування. Матерія наділена і рядом інших властивостей: вона скінченна і нескінченна, перервна і неперервна, структурна, перебуває у стані руху, існує в просторі і часі. У неї є і така фундаментальна властивість, як. можливість відображення, з якої в ході тривалої еволюції на базі суспільної практики виникла свідомість.
Саме Бекон сформував поняття матерії як вираз природи і нескінченної сукупності речей; матерія, за Беконом, перебуває у русі під яким він розумів активну внутрішню силу, “напругу” матерії і назвав 19 видів руху.
За Платоном – матерія собою являє “нульове буття”, або небуття, ніщо.За Аристотелем - матерія розглядається як можливість. Для того, щоб із можливості виникло щось дійсне, матерія повинна мати форму, яка перетворює її на актуальне суще. Форма – активне начало, тоді як матерія –пасивне. Матерія подільна до нескінченності.В домарксистському матеріалізмі матерія часто розумілась як щось існуюче поряд з речами (тілесність), з якої виникають і в якій зникають усі речі. Наукова філософія, розглядаючи матерію як субстанцію, вказую на багатоманітність і нескінченість матеріального світу. Матерія існує лише в бвагатоманітності конкретних речей, через них. Філософи старогрецької стихійно-матеріалістичної Мілетської школи обгрунтовували думку про те, що в осмнові світу лежить щось одне вода або повітря. За демокрітом-матерія як сукупність численної кількості атомів, які постійно рухаються в порожнечі.
- Світогляд та його історичні типи
- 2.Предмет філософії та основні її функції.
- 3.Основні філософські течії: матеріалізм, пантеїзм, дуалізм, деізм, ідеалізм.
- 4.Антична філософія.
- 5.Філософія Середньовіччя (V – XV ст.)
- 6. Гуманізм та натурфілософія доби Відродження.
- 8.Основні проблеми та характерні риси філософії французького Просвітництва
- 7.Особливості філософії нового часу. Проблема методу пізнання в філософії ф.Бекона і р.Декарта
- 9. Загальні особливості класичної німецької філософії
- 10. Теорія пізнання і етика е.Канта
- 11.Гегель: його філософська система ы метод
- 12. Антропологічний матеріалізм Фейербаха
- 13. Особливості і напрямки філософії хх століття
- 14. Марксистська філософія
- 15. Філософська думка України в 16-18 ст.
- 16.Філософія г.С. Сковороди
- 17. Філософські погляди і.Франка, л.Українки, м.Драгоманова, м.Грушевського, т. Шевченка
- 18. Проблема людини в філософії хх ст..
- 19. Проблематика позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму, структуралізму, герменавтики.
- 20.Сучасна релігійна філософія
- 21. Категорія «буття», основні форми буття
- 22. Категорія «матерії» в історично-філософському процесі
- 23. Структурність матерії та її рух
- 24.Простір час як форми існування світу
- 25. Діалектика та іі альтернативи
- 26.Закони та категорії діалектики
- 27. Проблема походження та сутності свідомості у філософії
- 28. Структура свідомості
- 29. Проблема єдності чуттєвого та раціонального пізнання.
- 30. Проблема критерііїв істини. Теорія істини