2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
Літературне редагування – це професійна діяльність, що спрямована на аналіз та вдосконалення мовних творів, у зв’язку з підготовкою їх до друку.
Об’єктом редагування виступає авторський оригінал – текстова та ілюстрацій на частина.
Завданням редагування є приведення об’єкта редагування у відповідність до чинних норм.
У літературному редагуванні виділяють:
- роботу над композицією матеріалу
- над компонентами змісту
- над первинними формами або виразами (мова, заголовки)
Редакторський аналіз тексту – розгляд і всебічна характеристика авторського оригіналу, до яких вдається редактор з метою вдосконалення; критика звернена до автора.
Мета: визначення реальної цінності авторського оригіналу і сприйняття втіленого автором заходу.
Редакторський аналіз ділиться:
1. Аналіз, який здійснюється редактором під час оцінки авторського оригіналу.
- фундаментальний аналіз тексту заради його розуміння. Мета: дійти до змісту тексту, зрозуміти, якими прийомами і засобами автор передав цей зміст.
Розумові прийоми РА
1. Уявне складання плану (редактор читає текст і ділить його на частини за змістом. З’ясовує, чи є логічний зв'язок між темами. Виділяє опорний змістовий пункт, складає стислий план, визначає, які частини є головними, а які другорядними.
2. Співвідношення змісту тексту з власними знаннями – змінює складні слова у тексті
3. Співвіднесення різних частин тексту за змістом – розуміння тексту як єдиного цілого, дозволяє уникнути повторів і протиріч
4. Використання наочних уявлень та образів – зорові уявлення допомагають глибше зрозуміти сутність тексту і краще його запам’ятати, допомагають виправити помилки
5. Передбачення наступного викладу – визначається логічна побудова тексту
6 Постановка питань, які передують викладу – спонукає редактора шукати у тексті відповіді, зіставляти зі своїми знаннями
7. Переказ змісту тексту власною мовою – допомагає редактору зясувати, чи правильно він зрозумів сутність тексту.
При редагуванні автор має:
- знати про читача (освітній рівень, характер використання знань, діяльність
- зрозуміти текст так, як його зрозуміє читач Зясувати, чи існують складні для розуміння слова, значення яких не зрозуміле з контексту
- визначити загальні та індивідуальні особливості твору і розуміння задуму автора; необхідно виявити спільне з іншими творами, відмінності.
2. Аналіз, який здійснюється з метою покращити авторський оригінал
- спростування передбачуваних заперечень автора і читача проти редакторської оцінки тексту (якщо текст оцінений негативно, редактор уявно виправдовує автора; якщо позитивно – намагається передбачити запитання і заперечення читачів)
Правильність і точність редакційних змін необхідно ретельно перевіряти, бо
А) правка може змінити зміст тексту
Б) між словами та словосполученнями можуть виникнути непередбачувані зв’язки
В) Необхідність перевірк, чи дали виправлення бажаний результат.
Під час підготовки матеріалів, редактор має зважати на те це текст обов’язкового чи добровільного читання.
Існують три основні види редакторського читання
ознайомче
рецензентське
шліфувальне.
3. Особливості редагування та коректури в газетному, журнальному і книжковому виданнях
- 3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- 4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- 5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- 6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- 7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- 8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- 9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- 5. Процес написання журналістського твору
- 6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- 7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- Основи зображальної журналістики
- 3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- Основи телевізійної журналістики
- 3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- 5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- 6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- 7. Передача, програма, канал
- 1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- 2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- 1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- 2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- 3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- Етичні нори комерційної реклами
- Етичні норми політичної реклами
- 3. Поняття іміджу та його складові.
- 5. Основні етапи розвитку пр у світі
- 7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- 1. Подготовка
- 3. Реализация
- 4. Оценка эффективности
- 4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- 7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- 5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- 6. Основні завдання журналістського менеджменту
- 5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- 7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- 6. Законодавство України про діяльність змі.
- 3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- 4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- 7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- 2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- Прибутки
- Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- 4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- 2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- 3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- 4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- 6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- 5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- 7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- 8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- 10. Розвиток супутникового телебачення
- 1. Етапи розвитку видавничої справи
- 2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- Особенности редактирования произведений различных жанров
- Редактирование эпических произведений
- 5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- 2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- 5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- 2. Жанрові різновиди замітки
- 3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- 4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- 5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- 6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- 4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- 1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- 2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- Виникнення теоретичної соціології як науки
- Друга половина 20 ст
- Теорія пропаганди г. Лассуела
- Теорія соціальних систем у. Шрамма
- Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- 5. Комунікативна дія та її форми
- 8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- 9. Складові інформативності тексту
- 11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- 12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.