5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі

Технічний набір – відбиток з набраного у програмі WORLD авторського оригіналу, в якому враховані редакторські виправлення

Технічний набір є першим і найбруднішим відбитком.

У ньому виконуються такі коректурні виправлення

1. Граматичні та стилістичні виправлення

2. Мають внести кон’юнктурні виправлення

3. Провести уніфікацію елементів набору

4. Перевірити дотримання технічних правил набору

5. Виправити правописні помилки.

Зверстаний аркуш – це композиційно завершений набір шпальти, який має жорстко визначений розмір, що відповідає формату видання

Завдання коректора:

1. Внести авторські та редакційні виправлення

2. Виконати дрібні граматико-стилістичні та кон’юнктурні виправлення

3. Виправити раніше не помічені пунктуаційні та орфографічні помилки

4. Перевірити дотримання технічних правил верстання та вимог видавничої специфікації

5. Оцінити якість видання на відповідність нормам художньої редакції.

6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.

Дозволив скоротити видавничий процес

1. Настільні видавничі системи дозволяють набирати і виправляти текст

2. Дозволяють в ході редагування надавати авторові матеріал для читання коректури не роздруківку, а електронну версію

3. Комп’ютерна техніка викликала до життя нові більд-редакції, які спеціалізуються на виготовлені фотоматеріалів.

4. Дає можливість реалізовувати найскладніші рішення макету і здійснити переверстання.

Практична стилістика української та російської мови

1.Характер стильової норми в публіцистиці.

3. Експресі я стандарт як стильові категорії публіцистичного тексту

4. Оцінка як стильова категорія публіцистики.

У системі функціональних стилів газетно-публіцистичний стиль має дуже широкий діапазон залежно від тих сфер, які він обслуговує, від тих комунікативних форм мови, які у ньому можуть фігурувати. Він близький за своїми мовними якостями до всіх книжно-писемних стилів, але в той же час активно взаємодіє з розмовним стилем. Цим визначається його важлива роль у розвитку літературної мови, становленні сучасних стилістичних норм.

Серед інших функціональних стилів публіцистичний вирізняється прагненням до посилення як логічної, так і емоційної сторони висловлення.

Мовна структура публіцистичного стилю зорієнтована на вираження політичних ідей, активної політичної позиції, на висвітлення проблем життя, на пояснення, оцінку діяльності організацій та інститутів, на оцінку заяв політиків.

У своїй мовній структурі публіцистичний стиль містить інформацію про щось актуальне, вагоме і інтерпретацію цієї інформації. При чому інтерпретація зацікавлена, така, що супроводжується, як правило, доволі виразними в емоційному-експресивному плані.

Журналіст, повідомляючи про факти і події, обов’язково дає цьому емоційно-експресивну, раціональну оцінку, трактовку, аби максимально вплинути на адресата тексту, на його погляди, свідомість, настрій. Ця закономірність знаходить своє відображення, насамперед, у мовній структурі. Для цього тексту характерна взаємодія, взаємо чергування мовних засобів:

- спеціалізованих на точному, офіційному позначенні установ, посад, об’єктивний опис подій.

- опис експресивно забарвлених ситуацій

- використання засобів виразності.

У публіцистичному стилі часто проявляється категорія оцінності. Вона виражається у тому, що у складі ямовних засобів фігурують одиниці з експресивним забарвленням (загальнолюдський, вандаліз) чи ті, які отримали соціально-оцінні властивості під впливом публіцистики (номенклатура, бойовик).

Особливо яскраво оціночність проявляється у лексиці та фразеології (мафія, політична кухня, сильна рука). Разом з тим оцінка може бути виражена і з допомогою словотвірних категорій (ультраправий, обивательщина, приватизувати), додаванням конструкцій, сегментацією.

Взаємодія стандартизованих і експресивних мовних засобів простежується планомірно, і може розглядатися як один з найважливіших стилетворчих принципів внутрішньої організації мовної структури.

Поряд з експресивними мовними засобами у публіцистичному стилі функціонують різноманітні засоби стандарту – кліше, фразові речення, слова-сигнали, мовні штампи.

Широко використовуються актуальні для офіційно-ділового стилю фразові речення (розгорнути дискусію).

Слова сигнали – арена, служба, бар’єр.