4. Вокально-симфонічна творчість українських композиторів.
В різних вокально-симфонічних жанрах української радянської музики періоду ВВВ намітилися якісно нові тенденції. Драматичні події війни чітко визначили соціальну функцію мистецтва; зосередили увагу композиторів на програмних творах, пов’язаних зі словом, вокальною інтонацією (звідси – інтенсивний розвиток масово-пісенного та кантатно-ораторіального жанрів); поглибили філософську проблематику (тема війни і миру – протиборство гуманного та антигуманного набуває загальнолюдського звучання).
Тенденції до монументальності, симфонізації, жанрового синтезу.
У принципах драматургії вокально-симфонічних творів помітною стає тенденція до монументалізації та симфонізації. Це призводить до жанрового синтезу пісні й думи (“Дума про матір-Україну” М. Вериківського), контати і симфонії (“Україно моя” А. Штогаренка), ораторії і опери (За Батьківщину) П. Козицького. Домінування фольклорних джерел у творах не випадкове, бо саме в народному етносі знайшли високохудожнє втілення сторінки історії українського народу.
Події ВВВ дозволили відчути силу інтернаціонального єднання народів. Нового звучання набуває тема дружби народів (кантата “Гнів слов’ян” М. Вериківського, “Клятва” Ю. Мейтуса, ораторія “Голос матері” М. Скорульського).
У післявоєнний період розширюється тематичний й жанровий діапазон вокально-симфонічної творчості українських радянських композиторів.
Симфонія-кантата “Україна моя” А. Штогаренка.
В симфонії-кантаті “Україно моя” А. Штогаренка на вірші А. Малишка та М. Рильського домінуючими стають фольклорні джерела (думи та історичні пісні). Синтетичний за жанром твір: від симфонії в ньому – гранична симфонізація розвитку тематичного матеріалу, високий рівень симфонічного узагальнення фольклорних інтонацій, від кантати – виконавський склад (участь хору і солістів), епічно-узагальнений характер розгортання оповіді.
Симфонія-кантата складається з чотирьох частин: І. “Вставай, моя рідна” (вірші А. Малишка), ІІ. “Колискова” (вірші М. Рильського), ІV. “Партизанська” (вірші А. Малишка), “До перемоги нас партія веде” (вірші М. Рильського).
У творі важливе значення має глибинне перетворення інтонацій українських дум (підкреслюються лише найхарактерніші звороти, які складають основу тематизму симфонічного типу) та історичних пісень. Ці інтонації обумовлюють і драматургічні особливості твору, його поемність.
- Рекомендована література:
- Питання для самоперевірки
- 1. Тенденції розвитку та вплив суспільно-політичних процесів на розвиток музичної культури України в перші десятиріччя хх ст.
- 2. Пісенна творчість 20-30-х рр.
- Розвиток масової пісні у 30-ті рр.
- 3. Хорова творчість 20-30-х рр.: обробка народних пісень, оригінальні хорові твори.
- Обробки народних пісень м. Леонтовича, к. Стеценка, п. Козицького, л. Верьовки.
- Оригінальні хорові твори с. Людкевича, л. Ревуцького, м. Леонтовича, к. Стеценка, п. Козицького.
- Питання для самоперевірки
- Лекція 2. Музична культура україни 40-50-х рр. Хх ст.
- 1. Тенденції розвитку української музичної культури 40-х – 50-х рр.
- 2. Пісенна творчість. Музичний фольклор повоєнних часів
- 3. Хорова творчість, героїко-патріотичні воєнних років
- 4. Вокально-симфонічна творчість українських композиторів.
- 5. Симфонічна музика 40-х – 50-х рр.
- 6. Українська опера: провідні тенденції, теми, жанри
- Рекомендована література:
- Архімович л., Каришева т., Шеффер т., Шреєр-Ткаченко о. Нариси з історії української музики: у 2-х ч.. – к., 1964.
- Історія української дожовтневої музики. / За ред. О.Я. Шреєр-Ткаченко. – к., 1969.
- Історія української радянської музики: Музична культура Радянської України. / л.Б Архімович, н.І. Грицюк та ін. – к.: Музична Україна, 1990. – 296 с.