Становлення американського варіанта англійської мови

Американський варіант не має статусу окремої мови і його розглядають як особливий, окремий варіант англійської, якою спілкуються у Сполучених Штатах. Американський варіант не є зовсім унікальним явищем, існують також інші варіанти англійської мови, відмінні від британського. Це англійська, якою говорять у Канаді, Ірландії, Шотландії, Австралії, Новій Зеландії, Індії і т. ін. Необхідно також зауважити, що різні варіанти англійської мають власні особливі риси. Відомо, що процеси варіантності мови дуже поширені. Для прикладу, іспанська мова, якою розмовляють в Іспанії, доволі відрізняється від тієї, якою спілкуються у Південній Америці. Французька, якою розмовляють у Франції, виявляє численні відмінності від канадського варіанта. Німецька, якою розмовляють в Німеччині, Австрії чи Швейцарії, теж виявляє багато розходжень [3, c.89].

Для того, аби зрозуміти особливості американського варіанта, пригадаймо основні віхи історичного розвитку:

• перші групи емігрантів, що прибули в Америку в XVII ст., – пуритани, які намагались уникнути переслідування через релігійну нетолерантність та релігійні війни, розмовляли мовою Шекспіра і його сучасників;

• новоприбулі потрапляли у таке середовище, якого вони не могли бачити в Європі. Їм доводилось давати назви багатьом рослинам, тваринам і природним явищам. Колоністи вживали мовні ресурси індіанської мови чи мов емігрантів, що згодом прибували з інших країн, зокрема з Франції, Іспанії, Голландії, Німеччини. Вони також були змушені повністю чи частково вводити у мовний вжиток іншомовні слова чи оперувати безпосередніми оригінальними запозиченнями;

• заселення американського континенту збіглося в часі з поширенням загальноосвітньої концепції, а винахід книгодрукування надав змогу в Америці читати книжки, які друкувалися здебільшого в Англії. Читаючи англомовні книги, зокрема Біблію, колоністи, звичайно, відчували сильний зв'язок зі своєю метрополією [3, c. 92].

Американці на загал здобували освіту у престижних англійських університетах, де офіційною мовою була англійська.

Зосередимо увагу на ознаках мови, які легко можна зауважити у повсякденному спілкуванні, а саме – на особливостях американського варіанта англійської мови на трьох основних рівнях: фонетичному, лексичному і граматичному. Вимова є ознакою, яку люди одразу ж помічають, коли зустрічають носія іншого мовлення. АЕ і ВЕ мають спільну вокалічну систему, але американська фонетична система несе відбитки рис старої англійської фонетики.

Звучне рокитливе "r" є однією з ознак вимови, характерної для XVII ст. Американська орфографія відбила принцип Ноя Вебстера (1758-1843), за яким граматика формується на основі мови, а не мова на основі граматики. За Вебстером, мову необхідно розвивати на основі мовлення, а правопис має виходити з живої мови, а не базуватися на штучно сформованих правилах граматики. Після того, як американські колонії стали незалежними, багато реформаторів мови пропонували низку змін до правопису. Серед них Бенджамін Франклін (1706-1790), який у 1768 р. розробив схему нового алфавіту і правопис, який мав би спростити орфографію як тільки можливо. Він запропонував такі зміни: waz (відповідно замість was), riten (written), wil (will), helth (health) [6, c. 89].

Лексично-семантичний словник АЕ загалом збігається з ВЕ: кількість подібних слів набагато перевищує численність розбіжностей. Мова постійно

змінюється. Найбільш чутливою ділянкою є лексичний фонд. Наслідки мовних контактів найпомітніші на лексико-семантичному рівні. Крім того, певні лексичні одиниці можуть зникати або поступово заміщатись іншими. Утворюються нові поняття і, відповідно, карбуються нові слова, щоб їх найменувати. Існування невідповідностей свідчить про те, що:

• в американському варіанті вживаються слова давньої англійської мови. AE fall служить очевидним прикладом, на відміну від BE autumn. Порівняймо: староукраїнське падолист до сучасного листопад;

• слова, частково введені у мовний вжиток, стали природним наслідком відображення іншого оточення соціальних і політичних умов, специфіки господарства і напрямків провадження бізнесу. Наприклад, особливості державного устрою, творення різноманітних інституцій молодої демократичної держави, як наслідок, знайшли відображення у словнику адміністративно-управлінського характеру (president, administration, executive, Congress, the House of Representatives, Senate State Secretary), чого, напевно, не могло бути в аристократичній англійській монархії;

• неабияк вплинули запозичення з інших мов, а саме з індіанської, французької, іспанської, голландської, німецької [6, c.90].

Індіанські запозичення становили ботанічну термінологію, назви тварин, риб, культурологічні поняття: pecan, moccasin, sequoia, raccoon, toboggan, chicory, moose.

До лексикону введено слова французької мови, такі як: pumpkin, praline, prairie, chute, bureau, depot, cent, dime. Про вплив іспанської мови на мовний фонд свідчать лексеми: marijuana, cockroach, mustang, sombrero, cafeteria, bonanza, canyon, rumba, tornado.

Голландські запозичення теж посідають належне місце у словнику АЕ: spook, Santa Clause, dope, Yankee, boodle, coleslaw.

До цього переліку можна додати німецькі запозичення: delicatessen, frankfurter, hamburger, noodle, prezel, pumpernickel, kraut, wiener, seminar [7, c. 121].

Згадані вище запозичення не вплинули на фонологічні і граматично- синтаксичні особливості мови. Поглинання таких маленьких словесних потоків інших мов сприяло формуванню лексичного фонду американської англійської, яке Альберт Марквардт назвав феноменом "плавильного казана"[7, c.122].

Питання мови є не лише лінгвістичним, але політичним, соціальним і культурним. Дискурс американського варіанта англійської мови постав у часі боротьби колоній Нового Світу за незалежність. Серед американських лексикографів і мовознавців, які зробили посильний внесок у формування американського варіанта, були політики (Б. Франклін, Н. Вебстер). Будучи перенесеною на американський континент, англійська мова набула специфічно нових рис. Тут важили внутрішні і зовнішні чинники еволюції. Перші, власного розвитку і стабілізації, відобразились у граматиці. Другі, зовнішні, полягали у впливі інших мов через стосунки політичного, соціального і економічного характеру.