logo
Загальне мовознавство, курс 5

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

КИЙВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з дисципліни

Загальне мовознавство

для студентів V курсу

напрям підготовки 7.020303 “Мова та література”, 7.020303 “Переклад”

(дві іноземні мови)

факультет германської філології, романської, фылології, перекладачів, сходознавства

денна (заочна) форма навчання

Київ – 2011

Базові навчально-методичні матеріали обговорено і затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології Протокол №3 від 08.09.11

Завідувач кафедри проф. Корольова А.В.

Координатори ЄКТС: канд. філос. наук, професор Шутов О.Г., ____________

ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Навчальний рік

2011/2012

2012/2013

2013/2014

Дата засідання кафедри

Номер протоколу

Підпис завідувача кафедри

І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

“Загальне мовознавство” – це завершальний, підсумковий курс, який систематизує знання, отримані студентами протягом усіх років навчання в лінгвістичному університеті.

Основна мета вивчення курсу “Загальне мовознавство” – розширити і поглибити знання з теорії й методології мовознавства майбутніх учителів і перекладачів іноземних мов. Ця дисципліна знайомить студентів з основними напрямами, ідеями, проблемами сучасного мовознавства, навчає методології наукового дослідження мови, тобто поглиблює науково-теоретичний і професійний рівень учителя й перекладача іноземної мови. Ефективна методика викладання як рідної, так і іноземної мови може створюватись і впроваджуватися тільки за умови постійного і всебічного врахування досягнень про мову.

Основні завдання курсу “Загальне мовознавство”: 1) знайомство з розділами та сучасними напрямами мовознавства; 2) розкриття природи мови, її суті як особливої знакової системи; 3) доказ системності й багаторівневої структури мови; 4) розкриття складного характеру взаємозв’язків між мовою та мисленням; 5) висвітлення складних процесів історичного розвитку мови, ознайомлення студентів із зовнішніми та внутрішніми законами розвитку мови; 6) розкриття соціальної природи мови, її зв’язків із суспільством; 7) ознайомлення студентів із різноманітними методами та методиками мовознавства.

Курс “Загальне мовознавство” викладається у десятому семестрі, розрахований на 72 години: 20 – лекційних, 10 – семінарських та 42 самостійної роботи. Лекції мають проблемний характер і спрямовують студентів на достеменне вивчення основних питань теорії з урахуванням сучасного стану мовознавчої науки: природу і сутність мови, закономірності розвитку та функціонування на різних історичних етапах, структура, функціонування мови, різні методи та прийоми лінгвістичного аналізу.

Семінарські заняття, що є складовою частиною навчального курсу, мають на меті забезпечити розуміння студентами теоретичних положень курсу, випрацювати в них уміння та навички практичного використання теоретичних знань, як-от: характеризувати мову як складне системне утворення, її основні та проміжні рівні; розрізняти види відношень між мовними одиницями (синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні); характеризувати різні класифікацій знаків, розуміти специфіку унілатеральної й білатеральної теорій мовного знака; характеризувати та вміти використовувати основні методи та прийоми аналізу мовного матеріалу: 1) описовий метод, прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції; 2) порівняльно-історичний та історико-порівняльний методи, прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції; 3) методика відносної хронології і глотохронології, прийоми і принципи етимологічного аналізу; 4) зіставний метод; 5) структурний метод; дистрибутивний аналіз; методика безпосередніх складників; трансформаційна методика; компонентний аналіз; 6) метод лінгвогеографії; 7) математичні методи тощо. У цілому, практичні заняття сприятимуть удосконаленню аналітичного мислення студентів, розвитку вмінь і навичок наукового пошуку та аналізу мовного матеріалу.

Під час семінарських занять розглядаються найбільш важливі питання курсу як у формі фронтальної дискусії, так і у формі студентських доповідей, перевірки письмових завдань та міні-тестів.

Самостійна робота студентів передбачає творчий пошук додаткових джерел інформації для розширення знань з виучуваних тем та написання рефератів, опрацювання лекційного матеріалу та підручників, самостійне вивчення, засвоєння та практичне виконання завдань зпитань, винесених на самостійне опрацювання, наприклад: різні погляди мовознавців на будову мови; несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика); розуміння ролі мови у процесі пізнання, суть гіпотези лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа; предмет та основні поняття соціолінгвістики та інтерлінгвістики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати шляхи розв’язання основних проблем мовознавства, а саме: 1) природа і сутність мови, її функцій, різні класифікації функцій мови; 2) знакова природа мови; класифікації знаків; 3) структура і система мови; різноманітні погляди вітчизняних та закордонних учених стосовно будови мови; 3) зв’язок мови і мовлення; 4) взаємозв’язок мови, мислення і свідомості; 5) взаємодія мови і суспільства; 6) розвиток мови; 7) методи, методики та прийоми дослідження мови тощо.

Курс “Загальне мовознавство” завершується заліком наприкінці десятого семестру.