1.2. Предметна рубрика, її функції та види
Предметна рубрика — це уніфікований мовний вираз, що подає предмет документа та який використовують для контрольованого доступу до його змісту. Вона містить коротке формулювання предмета (факту, події, аспекту тощо), який розглянуто у документі. Предметна рубрика є елементом інформаційно-пошукової мови й являє собою формулювання теми природною мовою.
Предметна рубрика виконує ряд функцій, серед яких: інформаційна, евристична, комплексоутворююча, термінологічна.
Інформаційна функція полягає у тому, що предметна рубрика у скороченій формі подає зміст документа, його інформаційну складову. Для успішного виконання цієї функції треба у її формулюванні повно й точно відображати основний зміст документа, його головну тему й аспекти розгляду. Евристичну функцію забезпечують швидким пошуком потрібного документа, що відповідає інформаційній потребі. Комплексо- утворююча функція уможливлює створення комплексу, в якому зібрані документи про певний предмет, який розглядають з різних точок зору. Термінологічна функція проявляється у тому, що при формулюванні предметних рубрик використовують сучасну термінологію, що допомагає споживачеві оволодівати нею. Сукупність цих функцій забезпечує високі пошукові можливості предметної рубрики.
За структурою предметні рубрики поділяють на прості та складні.
Проста предметна рубрика — це рубрика, що складена з однієї лексичної одиниці. Її застосовують для предметизації документів, у яких предмет розглянуто в цілому та всебічно. Така рубрика завжди складається лише із заголовка, наприклад:
Кобальт
Органічні барвники
Перша світова війна
Більш детально розкриває зміст документа складна предметна рубрика. Вона містить кілька лексичних одиниць й відображає не лише предмет, а й аспект його розгляду у документі. Складна рубрика включає заголовок та підзаголовок, наприклад:
Вантажні автомобілі — Ремонт Імперіалізм — Економічна теорія Особистість потерпілого — Вивчення
Складні предметні рубрики, у свою чергу, поділяються на описові, багаточленні та комбіновані.
Описова предметна рубрика — це складна рубрика, у якій комбінація лексичних одиниць, що представлені як єдине словосполучення, найчастіше відокремлені одна від одної за допомогою прийменників та сполучників, наприклад:
Машин та механізмів теорія Війна та мир, проблеми Податок на майно фізичних осіб
Багаточленна предметна рубрика — це рубрика, що складається з кількох лексичних одиниць, заголовка та підзаголовка, які відокремлені розділовим знаком, наприклад:
Нерівності (математика) — Вирішення — Інтервалів метод Туберкульоз — Лікування — У дітей
Комбінована предметна рубрика — це багаточленна рубрика, один з елементів якої побудований як описова рубрика, наприклад:
Покарання в карному праві — Призначення — Україна Мюони негативні — Захват атомними ядрами криптону
За обсягом змісту предметні рубрики можуть бути адекватними або узагальнюючими.
Адекватна предметна рубрика — це рубрика, формулювання якої виражає обсяг поняття, що найбільш точно відповідає обсягу поняття про предмет документа, наприклад:
Пневмонія — Антибактеріальна терапія — Методичний посібник Пенсійний фонд України — Нормативні документи
Узагальнююча предметна рубрика — це рубрика, формулювання якої виражає обсяг поняття більш широкий, ніж обсяг поняття про предмет у документі. Наприклад, документ про хронічний бронхіт, його діагностику та лікування може бути предметизований під узагальнюючою рубрикою — «Бронхіт», а книга, що містить матеріали про життя й творчість Лео- нардо да Вінчі та Рафаеля, може мати узагальнюючу рубрику: «Живопис — Історія». Однак варто пам'ятати про те, що застосування узагальнюючих предметних рубрик може призвести до втрати інформації.
Кожну предметну рубрику потрібно правильно формулювати, спираючись при цьому на існуючі типові категорії предметів та типових аспектів їх розгляду. Предметна рубрика має включати мало слів, бути короткою, але одночасно й повною за змістом. Цьому сприяють підзаголовки складних рубрик.
Підзаголовки складної предметної рубрики здійснюють дві важливі функції. По-перше, за їх допомогою розкриваються розрізи, аспекти вивчення предметів, спрямованість документа, його форма, призначення, тобто підзаголовки обмежують обсяг поняття про предмет, що міститься у заголовку рубрики. По-друге, підзаголовки здійснюють комплексування документів про предмет у середині окремої рубрики.
У складних предметних рубриках застосовують такі види підзаголовків: тематичні, географічні, хронологічні, підзаголовки призначення та форми.
За допомогою тематичних (змістовних) підзаголовків у рубриці розкривають сторони, частини деталі предмета вивчення, склад, стан предмета тощо. У тому випадку, коли предмет документа розглядають одночасно у кількох тематичних аспектах, можна застосовувати узагальнюючі підзаголовки. Наприклад:
Гелікоптери — Шини — Випробування
Тематичні підзаголовки поділяють на три групи: загальні, типові та спеціальні. Загальні застосовують для предметизації таких документів, тематика яких стосується понять, загальних для багатьох галузей науки та практичної діяльності. Наприклад:
Історія
Якість
Організація
Походження
Структура
Типові тематичні підзаголовки відображають тематичні аспекти, що є загальними для групи однорідних чи споріднених предметів. Наприклад:
Для медицини:
-
Діагностика
-
Лікування
-
Профілактика
Специфічні тематичні підзаголовки застосовують для розкриття специфічних ознак документа, наприклад:
Око — Внутрішньоочний тиск
Космічні кораблі — Посадка на Місяць
Географічні підзаголовки у складній предметній рубриці відображають розгляд предмета за певною територіальною ознакою. Залежно від ролі географічної ознаки у вивченні предмета визначають місце географічного підзаголовка у предметній рубриці. Наприклад:
Рудні родовища — Прикарпаття — Розвідка
Птахи — Екологія — Крим
Хронологічні підзаголовки застосовують для предметизації тих документів, предмет яких розглядають у межах певного періоду часу чи він пов'язаний з певним роком, століттям, епохою. Хронологічні підзаголовки не мають постійного місця: вони можуть бути розташовані безпосередньо за заголовком або за одним із підзаголовків. Хронологічні підзаголовки відокремлюють комою. Наприклад:
Африка — Історія, 7-15 ст. — Джерела
Українська культура, 20 ст.
У рубриках-персоналіях хронологічні підзаголовки застосовують для позначення дат життя особи, наприклад:
Шевченко, Тарас Григорович, 1814-1861
Шаляпін, Федір Іванович, 1873-1938
Формальні підзаголовки застосовують для предметизації таких документів, у яких необхідним є зазначення їх форми, цільового та читацького призначення. Наприклад:
Клімат — Південна Америка — Довідники
Для техніки: Вентиляція Обладнання Ремонт
- Аналітико-синтетична переробка документної інформації
- Тема 1. Часткова (спеціальна) методика систематизації документів 205
- Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 218
- Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 225
- Тема 3. Створення оглядових документів 243
- Як користуватися навчальним посібником
- Модуль 1 теоретичні основи аналітико-синтетичної переробки документної інформації. Загальна методика бібліографічного опису документів Тест-допуск1
- Тема 1. Сутність аналітико-синтетичної переробки документної інформації та її види
- 1.1. Законодавче обґрунтування поняття «інформація» та суміжних понять
- 1.2. Еволюція поглядів на інформацію та її основні концепції
- 1.3. Документні ресурси
- Терміни, що є похідними від поняття «документ»
- 1.4. Види документних ресурсів
- 1.5. Визначення терміна «аналітико-синтетична переробка документної інформації» та її основні види
- Тема 2. Теоретичні основи бібліографічного опису документів
- 2.1. Характеристика поняття «бібліографічний опис документів» та його призначення
- 2.2. Принципи бібліографічного опису документів та їх виникнення
- 2.3. Загальні вимоги до бібліографічного опису документів
- 2.4. Уніфікація бібліографічного опису документів. Міжнародний стандартний бібліографічний опис (isbd)
- Питання для самоконтролю
- Тема 3. Загальна методика бібліографічного опису документів
- 3.1. Поняття загальної та спеціальної (часткової) методики бібліографічного опису документів
- 3.2. Документ як об'єкт бібліографічного опису
- 3.3. Процеси та джерела інформації для складання бібліографічного опису документів
- 3.4. Загальна характеристика нормативних документів та правил складання бібліографічного опису, що застосовуються в Україні
- 3.5. Види бібліографічного опису
- 3.6. Мова бібліографічного опису.
- Тема 4. Зони та елементи бібліографічного опису документів
- 4.1. Склад бібліографічного опису документів
- 4.2. Однорівневий бібліографічний опис та його зони
- 4.2.1. Заголовок бібліографічного опису
- 4.2.2. Зона назви та відомостей про відповідальність
- Багаторівневий бібліографічний опис.
- Аналітичний бібліографічний опис.
- Тема 1. Часткова (спеціальна) методика систематизації документів 207
- Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 220
- Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 227
- Тема 3. Створення оглядових документів 245
- Тема 1. Бібліографічний опис документів під заголовком
- 1.1. Заголовок бібліографічного запису документів.
- 1.2. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім'я особи
- 1.3. Бібліографічний опис документів
- 1.4. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить уніфіковану назву
- 1.5. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву
- Тема 2. Бібліографічний опис документів під назвою
- Тема 3. Бібліографічний опис багатотомних видань
- 3.1. Опис багатотомного видання у цілому
- 3.2. Бібліографічний опис окремого тому багатотомного документа
- Тема 4. Бібліографічний опис серіальних та інших продовжуваних ресурсів
- Тема 5. Бібліографічний опис складової частини документа
- Тема 6. Бібліографічний опис нормативно-технічних і патентних документів
- Тема 7. Бібліографічний опис неопублікованих документів
- Тема 8. Бібліографічний опис картографічних документів
- Тема 9. Бібліографічний опис нотних документів
- Тема 10. Бібліографічний опис видань образотворчого мистецтва
- Тема 11. Бібліографічний опис аудіовізуальних документів
- Тема 12. Бібліографічний опис електронних ресурсів
- Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 164
- Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 172
- Тема 3. Створення оглядових документів 192
- Теоретичний матеріал
- Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів
- 1.1. Поняття про предметизаційний принцип індексування документів
- 1.2. Предметна рубрика, її функції та види
- 1.3. Інверсія у предметній рубриці
- Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів
- 2.1. Поняття загальної та часткової методики предметизації документів
- 2.2. Процес предметизації документів та його етапи
- 2.3. Предметизація різних видів документів
- Теоретичний матеріал
- Тема 1. Анотування документів
- 1.1. Призначення анотації та її функції
- 1.2. Види анотацій
- 1.3. Методика анотування документів
- Тема 2. Реферування документів
- 2.1. Поняття про реферати та реферування
- 2.2. Види рефератів та їх функції
- 2.3. Процес реферування документів
- 2.4. Структура реферату та особливості його тексту
- 2.5. Національна система реферування в Україні
- Тема 3. Створення оглядових документів
- 3.1. Поняття про оглядові документи, їх типи та види
- 3.2. Методика складання оглядів