Орфографія, пунктуація, синтаксис
1030. 1. Умій відчувати найтонші душевні порухи матері й батька. 2. Якщо в сім’ї: горе, неприємність, твоя відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто разів. 3. Безперечно, тільки наполегливою працею ти можеш полегшити не легке життя своїх батьків. 4. Нещастя, горе, біда батьків долаються вже тим,що і як ти думаєш. 5. Умій бути добрим у думках і почуттях, пам’ятай, що серце батька й матері завжди вражають невдячність, байдужість дітей.
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Нещастя.
Б) Неприємність.
В) Не легке.
1031. 1.Умій відчувати найтонші душевні порухи матері й батька. 2. Якщо в сім’ї: горе, неприємність, твоя відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто разів. 3. Безперечно, тільки наполегливою працею ти можеш полегшити не легке життя своїх батьків. 4. Нещастя, горе, біда батьків долаються вже тим,що і як ти думаєш. 5. Умій бути добрим у думках і почуттях, пам’ятай, що серце батька й матері завжди вражають невдячність, байдужість дітей.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) Третьому.
1032. 1. Умій відчувати найтонші душевні порухи матері й батька. 2. Якщо в сім’ї: горе, неприємність, твоя відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто разів. 3. Безперечно, тільки наполегливою працею ти можеш полегшити не легке життя своїх батьків. 4. Нещастя, горе, біда батьків долаються вже тим,що і як ти думаєш. 5. Умій бути добрим у думках і почуттях, пам’ятай, що серце батька й матері завжди вражають невдячність, байдужість дітей.
Складним реченням із підрядним умови є речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє.
1033. 1. Падав сніг. 2. Так рясно, що все довкола небо, земля й повітря, стало чимось єдиним. 3. Було враження, що світло, яким повниться площа, - не від ліхтаря, а від самих сніжинок і що це взагалі не сніжинки, а густий зорепад, який перестрів землю у глибинах космосу. 4. Стрімливе падіння – і готовність до лету. 5. Рух униз – і порив у височінь.
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Враження.
Б) Глибинах.
В) Височінь.
1034. 1. Падав сніг. 2. Так рясно, що все довкола небо, земля й повітря, стало чимось єдиним.
3. Було враження, що світло, яким повниться площа, - не від ліхтаря, а від самих сніжинок і що це взагалі не сніжинки, а густий зорепад, який перестрів землю у глибинах космосу. 4. Стрімливе падіння – і готовність до лету. 5. Рух униз – і порив у височінь.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) Третьому.
1035. 1. Падав сніг. 2. Так рясно, що все довкола небо, земля й повітря, стало чимось єдиним. 3. Було враження, що світло, яким повниться площа, - не від ліхтаря, а від самих сніжинок і що це взагалі не сніжинки, а густий зорепад, який перестрів землю у глибинах космосу. 4. Стрімливе падіння – і готовність до лету. 5. Рух униз – і порив у височінь.
Непоширеним є речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє.
1036. 1. Заходила ніч. 2. Німіє степ і хмариться. 3. Поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. 4. Не погасло ще на заході червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зарожевіла. Немов жарина в попелі, вечірня зоря. 5. А місяць. Що перше висів серед ясного неба сірою, мало помітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився чарівним огнем (За С. Васильченком).
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Другому.
Б) Третьому.
В) П’ятому.
1037. 1. Заходила ніч. 2. Німіє степ і хмариться. 3. Поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. 4. Не погасло ще на заході червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зарожевіла. Немов жарина в попелі, вечірня зоря. 5. А місяць. Що перше висів серед ясного неба сірою, мало помітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився чарівним огнем (За С. Васильченком).
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Останні.
Б) Не погасло.
В) Ховаються.
1038. 1. Заходила ніч. 2. Німіє степ і хмариться. 3. Поспішаючи кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. 4. Не погасло ще на заході червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зарожевіла. Немов жарина в попелі, вечірня зоря. 5. А місяць. Що перше висів серед ясного неба сірою, мало помітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився чарівним огнем (За С. Васильченком).
У тексті використано складносурядне речення:
А) Друге.
Б) Третє.
В) Четверте.
1039. 1. Материні очі. 2. Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони дивляться весь час за тобою. 3. Їхній густий погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку душу. 4. У такі короткі миті відчував: особливу близькість, особливу спорідненість з матір’ю. 5. У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. 6. Очі її, постійно освітлені з середини м’яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі (За Є. Гуцалом).
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Першому.
Б) Четвертому.
В) П’ятому.
1040. 1. Материні очі. 2. Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони дивляться весь час за тобою. 3. Їхній густий погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку душу. 4. У такі короткі миті відчував: особливу близькість, особливу спорідненість з матір’ю. 5. У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. 6. Очі її, постійно освітлені з середини м’яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі (За Є. Гуцалом).
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Дивляться.
Б) З середини
В) Близькість.
1041. 1. Материні очі. 2. Начебто на золотавому липовому меду настояні, вони дивляться весь час за тобою. 3. Їхній густий погляд вливається у твій погляд, переливаючись у самісіньку душу. 4. У такі короткі миті відчував: особливу близькість, особливу спорідненість з матір’ю. 5. У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. 6. Очі її, постійно освітлені з середини м’яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі (За Є. Гуцалом).
Поширеною відокремленою обставиною ускладненого речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє
1042. 1. Дорога повилася всередину лісу. 2. Тут картина стала ще краща обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі й густіші. 3. Ліс стояв, неначе молода під вінцем , в дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка. 4. І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, переливалось то різкими, то матовим світлом. 5. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний сон заснулої землі (За І. Нечуй-Левицьким).
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Всередину.
Б) Переливалось.
В) Влітку.
1043. 1. Дорога повилася всередину лісу. 2. Тут картина стала ще краща обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі й густіші. 3. Ліс стояв, неначе молода під вінцем , в дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка. 4. І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, переливалось то різкими, то матовим світлом. 5. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний сон заснулої землі (За І. Нечуй-Левицьким).
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) Третьому.
1044. 1. Дорога повилася всередину лісу. 2. Тут картина стала ще краща обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі й густіші. 3. Ліс стояв, неначе молода під вінцем , в дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка. 4. І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, переливалось то різкими, то матовим світлом. 5. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний сон заснулої землі (За І. Нечуй-Левицьким).
Складним безсполучниковим є речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В П’яте.
1045. 1. Вибір потрібного слова, правильне його вживання – неодмінна ознака яскравого й виразного мовлення. 2. Особливо велика роль у художній мові, та й у повсякденному мовленні, слів-синонімів. 3. Синоніми як ви знаєте це слова, близькі за значенням, але різні за звуковим оформленням. 4. Тобто бувають слова, побратані змістом. 5. Багатство синонімів – одна з найпоказовіших ознак багатства мови і нашого мовлення.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) Третьому.
1046. 1. Вибір потрібного слова, правильне його вживання – неодмінна ознака яскравого й виразного мовлення. 2. Особливо велика роль у художній мові, та й у повсякденному мовленні, слів-синонімів. 3. Синоніми як ви знаєте це слова, близькі за значенням, але різні за звуковим оформленням. 4. Тобто бувають слова, побратані змістом. 5. Багатство синонімів – одна з найпоказовіших ознак багатства мови і нашого мовлення.
Відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, є в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В Четвертому.
1047. 1. Вибір потрібного слова, правильне його вживання – неодмінна ознака яскравого й виразного мовлення. 2. Особливо велика роль у художній мові, та й у повсякденному мовленні, слів-синонімів. 3. Синоніми як ви знаєте це слова, близькі за значенням, але різні за звуковим оформленням. 4. Тобто бувають слова, побратані змістом. 5. Багатство синонімів – одна з найпоказовіших ознак багатства мови і нашого мовлення (За І. Вихованцем).
Вставним словосполученням ускладненого речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє.
1048. 1. Під вечір вітер затих і цюкнув мороз а вночі повалив сніг тихий густий сяде на рукавицю що аж кожну сніжинку видно. 2. Випав сніг і все навколо повеселішало. 3. У безмежному білому мовчанні лежали хутори присипані снігом. 4. Димок пах присмаженою козацькою пишкою. 5. Стальними кинжалами виблискував перший лід (За Г. Тютюнником).
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Безмежному.
Б) Мовчанні.
В) Кинжалами.
1049. 1. Під вечір вітер затих і цюкнув мороз а вночі повалив сніг тихий густий сяде на рукавицю що аж кожну сніжинку видно. 2. Випав сніг і все навколо повеселішало. 3. У безмежному білому мовчанні лежали хутори присипані снігом. 4. Димок пах присмаженою козацькою пишкою. 5. Стальними кинжалами виблискував перший лід (За Г. Тютюнником).
Тире пропущено у реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) Третьому.
1050. 1. Під вечір вітер затих і цюкнув мороз а вночі повалив сніг тихий густий сяде на рукавицю що аж кожну сніжинку видно. 2. Випав сніг і все навколо повеселішало. 3. У безмежному білому мовчанні лежали хутори присипані снігом. 4. Димок пах присмаженою козацькою пишкою. 5. Стальними кинжалами виблискував перший лід (За Г. Тютюнником).
Відокремленим означенням ускладненого речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє
1051. 1. У далекі світи я візьму з собою найніжніше, найнепомітніше. 2. Легіт нечутний степовий, що несе на своєму крилі подих весни. 3. Я понесу у серці звуки народних пісень, що віками не замовкали над землею,зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмерття, що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму. 4. Казку я не забуду в зорянім безмежжі, казку-чарівницю, улюблену всіма поколіннями, яка пронесла понад довгими й тяжкими тисячоліттями віру в правду, мужність, любов. 5. Я згадаю в таємничих світах дивовижних геніїв духу вселюдського: митців, воїнів, повстанців, хліборобів, словом усіх подвижників, які горіли смолоскипами живими серед темряви віків, осяваючи полум’ям власного життя й розуму шляхи до справедливої будучини вселюдської.
Орфографічну помилку допущено в написанні слова:
А) Безсмерття.
Б) Прагнення.
В) Безіменних.
1052. 1. У далекі світи я візьму з собою найніжніше, найнепомітніше. 2. Легіт нечутний степовий, що несе на своєму крилі подих весни. 3. Я понесу у серці звуки народних пісень, що віками не замовкали над землею,зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмерття, що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму. 4. Казку я не забуду в зорянім безмежжі, казку-чарівницю, улюблену всіма поколіннями, яка пронесла понад довгими й тяжкими тисячоліттями віру в правду, мужність, любов. 5. Я згадаю в таємничих світах дивовижних геніїв духу вселюдського: митців, воїнів, повстанців, хліборобів, словом усіх подвижників, які горіли смолоскипами живими серед темряви віків, осяваючи полум’ям власного життя й розуму шляхи до справедливої будучини вселюдської (За О. Бердиком).
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А) Другому.
Б) Третьому.
В) П’ятому.
1053. 1. У далекі світи я візьму з собою найніжніше, найнепомітніше. 2. Легіт нечутний степовий, що несе на своєму крилі подих весни. 3. Я понесу у серці звуки народних пісень, що віками не замовкали над землею,зберігаючи в безіменних творіннях пульс безсмерття, що протидіяли всім спробам темряви задушити прагнення до світла й поступу розуму. 4. Казку я не забуду в зорянім безмежжі, казку-чарівницю, улюблену всіма поколіннями, яка пронесла понад довгими й тяжкими тисячоліттями віру в правду, мужність, любов. 5. Я згадаю в таємничих світах дивовижних геніїв духу вселюдського: митців, воїнів, повстанців, хліборобів, словом усіх подвижників, які горіли смолоскипами живими серед темряви віків, осяваючи полум’ям власного життя й розуму шляхи до справедливої будучини вселюдської (За О. Бердиком).
Складнопідрядним реченням з однорідною підрядністю є:
А) Друге.
Б) Третє.
В) Четверте.
1054. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. 2. Коли його обмаль чваньковите золото просто непотріб. 3. Його закопують у землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. 4. А хліб і в бундючний хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. 5. Ти , золото, годишся тільки для того,щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб(За В. Земляком).
Звертання в реченні:
А) Першому.
Б) Другому.
В) ’ятому.
1055. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. 2. Коли його обмаль чваньковите золото просто непотріб. 3. Його закопують у землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. 4. А хліб і в бундючний хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. 5. Ти , золото, годишся тільки для того,щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб(За В. Земляком).
Третє речення є односкладним:
А) Означено-особовим.
Б) Неозначено-особовим.
В) Узагальнено-особовим.
1056. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. 2. Коли його обмаль чваньковите золото просто непотріб. 3. Його закопують у землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. 4. А хліб і в бундючний хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. 5. Ти , золото, годишся тільки для того,щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб(За В. Земляком).
Складнопідрядним з підрядним мети є речення:
А) Друге.
Б) Третє.
В) П’яте.
1057. 1. Мало знайдеться міст в усьому світі, які могли б зрівнятися своїми зеленими шатами із стародавнім і вічно юним Києвом. 2. З давніх-давен росли гаї та діброви на високих схилах Дніпра, оточуючи зеленим кільцем місто, мали не впритул підступаючі до його гомінких вулиць та майданів. 3. Нині його вулиці і скверни прикрашають чимало різних видів дерев та кущів, і сам Київ нагадує величезний розкішний ботанічний сад. 4. І все ж, попри всі зелені масиви, ліси, парки й лісопарки, попри всю різноманітність київської флори, півторатисячолітню столицю України називають містом каштанів. 5. Це напрочуд гарне дерево стало його символом (За С. Івченком).
Неоднорідними означеннями ускладнено речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє.
1058. 1. Мало знайдеться міст в усьому світі, які могли б зрівнятися своїми зеленими шатами із стародавнім і вічно юним Києвом. 2. З давніх-давен росли гаї та діброви на високих схилах Дніпра, оточуючи зеленим кільцем місто, мали не впритул підступаючі до його гомінких вулиць та майданів. 3. Нині його вулиці і скверни прикрашають чимало різних видів дерев та кущів, і сам Київ нагадує величезний розкішний ботанічний сад. 4. І все ж, попри всі зелені масиви, ліси, парки й лісопарки, попри всю різноманітність київської флори, півторатисячолітню столицю України називають містом каштанів. 5. Це напрочуд гарне дерево стало його символом (За С. Івченком).
Відокремленими обставинами допуску ускладнено речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Четверте.
1059. 1. Мало знайдеться міст в усьому світі, які могли б зрівнятися своїми зеленими шатами із стародавнім і вічно юним Києвом. 2. З давніх-давен росли гаї та діброви на високих схилах Дніпра, оточуючи зеленим кільцем місто, мали не впритул підступаючі до його гомінких вулиць та майданів. 3. Нині його вулиці і скверни прикрашають чимало різних видів дерев та кущів, і сам Київ нагадує величезний розкішний ботанічний сад. 4. І все ж, попри всі зелені масиви, ліси, парки й лісопарки, попри всю різноманітність київської флори, півторатисячолітню столицю України називають містом каштанів. 5. Це напрочуд гарне дерево стало його символом (За С. Івченком).
Складнопідрядними є речення:
А) Перше.
Б) Друге.
В) Третє.
1060. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. 2. Коли його обмаль чваньковите золото просто непотріб. 3. Його закопують у землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. 4. А хліб і в бундючний хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підносах із шанобою. 5. Ти , золото, годишся тільки для того,щоб на тобі подавали до столу звичайний чорний хліб(За В. Земляком).
Третє речення є односкладним:
А) Означено-особовим.
Б) Неозначено-особовим.
В) Узагальнено-особовим.
- Збірник тестових завдань для підготовки до державної підсумкової атестації з «української мови»
- 5.03051001 «Товарознавство та комерційна діяльність»
- Фонетика. Орфоепія
- 8. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 14. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 15. Буква с позначає звук [с] в усіх словах рядка:
- 19. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 22. Правильно поділені для переносу всі слова в рядку:
- 24. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 29. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 34. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 37. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка:
- 39. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 44. Звук [т] є в усіх словах рядка:
- 51. Усі склади закриті в усіх словах рядка
- 56. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 99. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 109. В усіх словах приголосні лише глухі в рядку:
- 110. В усіх словах приголосні лише м'які в рядку:
- 116. Усі склади відкриті в усіх словах рядка:
- 120. Усі склади закриті в усіх словах рядка:
- 121. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 140. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- Орфографія
- 175. М'який знак треба писати в усіх словах у рядку:
- 176. У всіх словах не треба писати апостроф у рядку:
- 178. Усі власні назви записані правильно в рядку:
- 195. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 200. Правильно визначена твірна основа слова:
- 211. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 218. Літера с у префіксах в усіх словах пишеться в рядку:
- 219. Пишеться и в усіх словах рядка:
- 220. Помилки в чергуванні і - й допущено в рядку:
- 224. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 227. Помилки в чергуванні у - в допущено в рядку:
- 230. Подвоєння літер в усіх словах відбувається в рядку:
- 233. Виділене слово слід з малої літери в рядку:
- 237. Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка:
- Морфологія
- 301. У якому рядку всі числівники відмінюються за одним зразком?:
- 302. Вкажіть, у якому рядку всі числівники мають однакову будову:
- 395. У якому рядку всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні?:
- 396. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням способу дії?:
- 450. Усі іменники у формі родового відмінка множини мають нульове закінчення в рядку:
- 451. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев (-єв) у рядку:
- 453. Правильно записані всі форми кличного відмінка в рядку:
- 456. Числівник стоїть у правильній формі в рядку:
- 457. Неправильно утворено форму орудного відмінка однини в слові:
- 460. Числівник ужито в реченні:
- 461. Немає помилок в похідних словах рядка:
- 493. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 498. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 499. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 503. Якісними є всі прикметники рядка:
- 504. Частку вжито в реченні:
- Синтаксис і пунктуація
- 681. У якому ряду всі словосполучення означальні (за граматичним значенням)?:
- 682. У якому ряду всі словосполучення складні за будовою?:
- 683. Укажіть ряд із дієслівними словосполученнями:
- 684. У якому ряду всі словосполучення однакові за будовою?:
- 685. У якому ряду всі словосполучення обставинні за значенням?:
- 686. У якому ряду словосполучення утворені способом прилягання?:
- 687. Укажіть ряд з іменниковими словосполученнями (за морфологічним вираженням головного слова):
- 688. У якому ряду всі словосполучення складні за будовою?:
- 760. Правильно побудоване словосполучення з прийменником :
- 761. Спонукальним реченням є:
- 763. Яке з поданих речень є реченням з однорідними членами:
- 764. Яке з поданих речень має однорідні присудки?:
- 766. Розповідним є речення:
- 767. Неозначено-особове речення:
- 771. Спонукальним є речення:
- 772. Граматично правильне продовження речення «Виходячи з дому,...» подано в рядку:
- 773. Спонукальним є речення:
- Лексикографія. Фразеологія
- Лексичне значення слова. Групи слів за значенням.
- Лексика української мови за походженням і зливанням
- Фразеологізми
- Фразеологія
- Cтилістика. Культура мовлення. Практична риторика.
- 993. Продовжте речення: «риторика – це…»:
- 994. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки ділового стилю:
- 999. Зясуйте, в якому рядку наведено стилістично нейтральні (загальновживані) мовні одиниці:
- 1000. У якому рядку наведено невідредагований фрагмент характеристики:
- 1001. У якому рядку неправильно підібрано українські відповідники при перекладі?:
- 1002. Продовжте речення: «Видатні оратори Київської русі – це…»:
- 1003. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки художнього стилю:
- 1004. Який із фрагментів заяви є правильним?:
- 1005. Продовжте речення: «Тема виступу – це…»:
- 1006. До якої форми красномовства належить наведений текст?:
- 1007. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки публіцистичного стилю:
- 1008. У якому рядку всі словосполучення вживаються тільки в професійному мовленні?:
- 1009. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки наукового стилю:
- 1017. Які мовні норми засвідчують доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у конкретній ситуації?:
- 1018. У якому реченні виділені слова відтворюють місцевий колорит, надають вислвам експресивності?:
- 1019. До якої форми красномовства належить текст?:
- Орфографія, пунктуація, синтаксис
- Морфологія
- Пунктуація