3.2. Документ як об'єкт бібліографічного опису

Як відомо з курсу «Документознавство», документ — це ма­теріальний об'єкт з інформацією, що закріплена створеним людиною способом для її передачі у часі й просторі. А у підроз­ділі 1.2.1 зазначалося, що документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, збирання, використання і по­ширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. Отже, об'єкти бібліографічного опису є надзвичайно різноманітними і мо­жуть бути як опублікованими (у тому числі депонованими), так і неопублікованими на будь-яких носіях інформації.

До об'єктів бібліографічного опису відносять такі види до­кументів:

• книги, брошури;

• серіальні видання: періодичні (газети, журнали), видання що продовжуються (наукові праці, наукові записки), серійні видання;

• нотні видання;

• картографічні документи: карти, атласи, глобуси, плани, схеми;

• нормативно-технічні та технічні документи: стандарти, патенти, промислові каталоги, типові проекти та креслення;

• образотворчі видання: плакати, естампи, репродукції, листівки, фотографії, твори прикладної графіки;

• неопубліковані документи: звіти про НДР, неопубліко- вані переклади, дисертації;

• аудіовізуальні матеріали: магнітні фонограми, грам­платівки, діафільми, діапозитиви, вузькоплівкові кінофільми тощо;

• мікроформи;

• електронні ресурси: бази даних та програми на різно­манітних машиночитаних носіях та у мережевому режимі;

• інші тримірні штучні або природні об'єкти;

• складові частини документів;

• групи однорідних та різнорідних документів.

Зазначені вище види документів можуть бути представлені

на традиційних паперових носіях, на плівці в макро- або мікроформі (як мікрофіші або мікрофільми), на різноманітних машиночитаних носіях інформації (дискетах, оптичних дис­ках — CD-ROM, картриджах, магнітних стрічках, барабанах тощо). Вони можуть також конвертуватися з одного носія на інший, наприклад: книга може бути переведена на мікрофішу; електронні данні, отримані за допомогою Інтернету, роздруко- вані на паперовому носієві.

За кількістю частин розрізняють об'єкти опису, що склада­ються з однієї частини (одночастинні об'єкти), та об'єкти опи­су, що складаються з двох або більше частин (багаточастинні об'єкти).

Одночастинний об'єкт — разовий документ чи окрема фізична одиниця багаточастинного документа на одному фізичному носієві: однотомний документ чи окремий том (випуск) багатотомного документа, окремий компонент комп­лектного документа, серіального чи іншого продовжуваного ресурсу.

Багаточастинний об'єкт — документ, що є сукупністю окремих фізичних одиниць на однакових або різних фізичних носіях — багатотомний документ, комплектний документ, серіальний чи інший ресурс, що продовжується.

Об'єкт бібліографічного опису також може бути у вигляді складової частини багаточастинного документа.

У процесі складання бібліографічного опису використову­ють різні відомості про документ або його складову частину. У друкованих документів це можуть бути вихідні дані, кількісна характеристика документа, відомості про індивіду­альних та колективних авторів, наявність ілюстрацій тощо.