logo search
Тести 3

Морфологія

251. Іменник – це службова частина мови, що має значення предметності й відповідає на запитання

хто? що?:

А) так;

Б) ні.

252. Назви посад, звань пишуться з великої літери:

А) так;

Б) ні.

253.У назвах навчальних закладів усі слова пишуться з великої літери:

А) так;

Б) ні.

254.За особливістю основ і закінчень іменники поділяються на 3 відміни:

А) так;

Б) ні.

255. До другої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням:

А) так;

Б) ні.

256. Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?:

А) так;

Б) ні.

257. Прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні:

А) так;

Б) ні.

258. Якісні прикметники називають ознаки предмета, які можуть виявлятися в більшій або меншій мірі:

А) так;

Б) ні.

259. Якісні прикметники мають два ступені порівняння – вищий і найвищий:

А) так;

Б) ні.

260. Числівником називається самостійна частина мови, що означає кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?:

А) так;

Б) ні.

261. За будовою числівники поділяються на прості та складні:

А) так;

Б) ні.

262. Прості числівники у своєму складі мають два корені:

А) так;

Б) ні.

263. Кількісні числівники означають порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий?

(котра? котре? котрі?):

А) так;

Б) ні.

264. Порядкові числівники означають кількість предметів і відповідають на питання скільки?:

А) так;

Б) ні.

265. У числівників від п’ятдесяти до вісімдесяти при відмінюванні змінюються обидві частини:

А) так;

Б) ні.

266. Числівники сорок, девяносто, сто в непрямих відмінках мають закінчення –а:

А) так;

Б) ні.

267. Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх:

А) так;

Б) ні.

268. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони називаються особовими:

А) так;

Б) ні.

269. Неозначені займенники,утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, пишуться разом:

А) так;

Б) ні.

270. Неозначені займенники, утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, пишуться через дефіс:

А) так;

Б) ні.

271. Дієслово – це службова частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?:

А) так;

Б) ні.

272. Безособова форма дієслова називає дію або стан, але не вказує на рід, число, особу, спосіб і час; відповідає на питання що робити? що зробити?:

А) так;

Б) ні.

273. До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини теперішнього або майбутнього часу мають закінчення –ать, -ять:

А) так;

Б) ні.

274. До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини теперішнього або майбутнього часу мають закінчення –уть, -ють:

А) так;

Б) ні.

275. Наказовий спосіб дієслова означає дію, яка може відбутися за певних умов або є бажаною (твориться додаванням частки би(б) до форми дієслова минулого часу дійсного способу):

А) так;

Б) ні.

276. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?:

А) так;

Б) ні.

277. Дієприкметник разом із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом:

А) так;

Б) ні.

278. Дієприслівник – це особлива незмінювана форма дієслова, що вказує на додаткову дію й відповідає на питання що зробивши? що роблячи?:

А) так;

Б) ні.

279. Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот:

А) так;

Б) ні.

280. Прислівник – це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості предмета:

А) так;

Б) ні.

281. Прислівники, утворені сполученням часток аби-, де- чи-, що-, як-, ані- з будь-якою частиною мови, пишуться через дефіс:

А) так;

Б) ні.

282. Прислівники, утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то, пишуться разом:

А) так;

Б) ні.

283. Прислівники, утворені за допомогою прийменника по- від прикметників, числівників і займенників, що закінчуються на –ому (-єму), -и, -е, пишуться разом:

А) так;

Б) ні.

284. Прийменник – це самостійна частина мови, що слугує для вираження відношень між словами:

А) так;

Б) ні.

285. Сполучник – це самостійна частина мови, що слугує для звязку однорідних членів речення й частин складного речення:

А) так;

Б) ні.

286. Сполучники поділяються на сурядні і підрядні:

А) так;

Б) ні.

287. Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення і частини складносурядного речення:

А) так;

Б) ні.

288. Підрядні сполучники приєднують підрядну частину до головної в складнопідрядному реченні:

А) так;

Б) ні.

289. Сурядні сполучники бувають єднальними, розділовими та протиставними:

А) так;

Б) ні.

290. За будовою сполучники бувають простими, складними і складеними:

А) так;

Б) ні.

291. Частка – це самостійна частина мови, що слугує для утворення форм слів або похідних слів чи надає слову, реченню додаткових відтінків:

А) так;

Б) ні.

292. Частки бо-, но-, то-, от-, таки-, коли вони підсилюють значення окремого слова, пишуться разом:

А) так;

Б) ні.

293. Частка не з дієсловами завжди пишеться разом:

А) так;

Б) ні.

294. Частка не у складі префікса недо-, що означає дію, якість, яка виявляються в неповній мірі, пишеться через дефіс:

А) так;

Б) ні.

295. Якщо частка ні виступає в ролі префікса в заперечних займенниках та прислівниках, то вона пишеться через дефіс:

А) так;

Б) ні.

296. Вкажіть, у якому реченні всі виділені слова є числівниками:

А) Одне поліно і в печі не горить, а два горять і в полі (Народна творчість).

Б) У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка: він з жінкою та восьмеро дітей (Г. Тютюнник).

В) У хвіртку пара за парою ввійшли дванадцятеро хлопців і дванадцятеро дівчат .

297. У якому рядку всі числівники прості за будовою?:

А) Двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п'ятдесят вісім, дев'яносто один

Б) Сто три, п'ятсот вісім, сімдесят п'ять, шістсот два, двісті чотирнадцять.

В) Один, сто, тисяча, чотири, десять.

298. У якому рядку всі кількісні числівники вжито у формі давального відмінка?:

А) Сорока, дев'яноста, ста, шести, на п'ятьох.

Б) Одному, п'ятьом, п'ятдесятьом, двомстам, обом.

В) Тисячі, мільйона, мільярда, обох, п'ятисот.

299. Виберіть рядок, у якому неправильно поєднано числівники з іменниками:

А)З першим вересня, одна четверта зошита, півтора аркуша, три профспілки, восьмеро

учнів.

Б) Чотири доцента, семеро жінок, три сини, четвертому класу, ста двадцяти шести

кілограмам.

В) Півтораста карбованців, дев'ятеро ножиць, п'ятнадцятий кілометр, вісім апельсинів, одна

ціла і вісім десятих метра.

300. У якому рядку морфологічний аналіз виділеного слова зроблено правильно?:

Стоїть пані, чепуриться, бо вдягла сорочок триста (Народна творчість)

А) Триста — числівник, початкова форма — триста, складений, кількісних дробовий, вжито у називному відмінку, в реченні — обставина.

Б) Триста — числівник, початкова форма — триста, простий, порядковий збірний, вжито в орудному відмінку, в реченні — обставина.

В) Триста — числівник, початкова форма — триста, складний, кількісний ціле число,

вжито у знахідному відмінку, в реченні разом з іменником « додаток.