3.1. Поняття про оглядові документи, їх типи та види

Оглядом є синтезований текст, у якому подана зведена ха­рактеристика будь-якого питання чи ряду питань, що базуєть­ся на використанні інформації, вилученої з певної кількості відібраних для цієї мети первинних документів за певний час.

Огляд не обов'язково може бути самостійним документом. Ним може бути лише частина документа, наприклад, вступна.

Існують три основних типи оглядів: бібліографічні, рефе­ративні, аналітичні.

Бібліографічний огляд — це огляд, що містить характерис­тику первинних документів як джерел інформації, що з'яви­лися за певний час або, які об'єднані за певною загальною оз­накою. Такий тип бібліографічного посібника є оповіддю про документи — об'єкти бібліографування.

Реферативний огляд — це огляд, що містить зведену характе­ристику питань, які розглянуті у вихідних первинних документах, але не містить критичної оцінки, поданої у цих документах інформації. Вище ми розглянули оглядові реферати, що скла­даються на певну кількість документів-першоджерел та висту­пають зведеною характеристикою певного змісту документів.

Аналітичний огляд — це огляд, який містить всебічний аналіз усієї наведеної у первинних документах інформації, з її аргументованою оцінкою, а також обґрунтовані рекомендації щодо її використання. Аналітичні огляди часто називають критичними оглядами.

Головна відмінність між реферативними та аналітичними ог­лядами полягає у тому, що укладач реферативного огляду лише відтворює у стислому та систематизованому вигляді інформацію та міркування авторів документів-першоджерел, не подаючи ніякої критичної оцінки цієї інформації. Водночас укладач аналітичного огляду критично оцінює їх і на основі логічного аналізу та синтезу інформації, поданої у документах-першодже- релах, висловлює власні міркування і робить висновки.

Існують різні види оглядів. В основу їх класифікації мо­жуть бути покладені різні ознаки, наприклад, мета складання огляду, його призначення тощо. Єдиної класифікації видів ог­лядів не існує. Розглянемо деякі з них.

Так, залежно від мети складання огляди, поділяють на такі, що сумують досягнення науки й техніки у певній галузі за певний часовий період, та огляди, що є необхідними для вирішення конкретних практичних завдань; залежно від при­значення — на огляди для вузьких спеціалістів, для керівни­ків та науково-популярні огляди.

Залежно від видів джерел, що включені до оглядів, останні можна поділити на огляди періодичних видань, рекламних повідомлень, патентних документів, документів, що не публі­куються тощо.

Залежно від наявності зіставлення й прогнозів — на порівняльні й такі, що не містять порівнянь; на огляди, що охоплюють одну галузь (фірму, організацію) в одній чи кіль­кох країнах та містять прогноз короткотривалий, середньотри- валий чи довготривалий або такі, що не містять прогнозу.

Часто здійснюють складання оглядової інформації служби оглядів, які являють собою служби, що подають інформацію у заданій предметній галузі шляхом складання оглядів на основі аналізу документів та даних, що надходять до цієї служби.

Огляди можуть бути опубліковані як окремі видання. Огля­дове видання — це інформаційне видання, що містить публіка­цію одного чи кількох оглядів, які містять результати аналізу та узагальнення поданих у джерелах відомостей. Наприклад, різновидом оглядового видання можна назвати огляд архівних документів — це архівний довідник, який включає системати­зовані відомості щодо складу, змісту та пошукових даних окре­мих комплексів архівних документів, що доповнені у необхід­них випадках джерелознавчим аналізом. Систему оглядових видань вивчають у курсі бібліографознавства.