АСПІ

3.2. Методика складання оглядів

Розглянемо методику складання формалізованого огляду, оскільки на цьому прикладі краще розглянути технологічні процеси його складання.

Тут можна виділити кілька стадій: підготовча, основна і заключна.

Перша, підготовча стадія передбачає такі операції:

розробку завдання на складання огляду;
складання списку літератури;
укладання частотного словника;
побудова рубрикатора;
складання плану огляду.

Завдання на складання огляду — це документ, у якому визначені формальні й семантичні вимоги до відбору документальних джерел інформації для складання огляду. Тут існують формальні та семантичні вимоги. Перші — розповсюджуються на встановлення хронологічних, видових, географічних, мовних меж відбору документів, а семантичні — пов'язані з певними тематичними межами огляду. Ці межі визначає укладач, виходячи з теоретичних та практичних завдань огляду.

Хронологічні межі — це період часу, протягом якого були створені використані для складання огляду документи. З урахуванням періоду старіння наукової інформації хронологічні межі встановлюють, переважно, у межах десяти років. Але з урахуванням специфіки огляду вони можуть збільшуватись або зменшуватись.

У завданні також визначають видові та хронологічні межі документів, що підлягають використанню в огляді. Якщо відсутні спеціальні вимоги щодо складу видів документів, тоді варто передбачати включення різних видів документів як опублікованих (офіційні матеріали, монографії, статті з періодичних та неперіодичних видань, підручники й навчальні посібники, словники, стандарти, патентні документи тощо), так і неопублікованих документів (дисертації, звіти про науково-дослідні роботи тощо).

Географічні межі — це перелік країн, що становлять інформаційний інтерес для розкриття теми огляду. Ці межі регламентує укладач з урахуванням теми та завдань огляду, а мовні межі — це перелік мов, якими виконані документи, що підлягають включенню.

Семантичні межі — це перелік термінів (понять), що розкривають зміст теми огляду та визначають склад питань, що будуть розглянуті. Основою цього є структурно-семантичний аналіз теми огляду.

Він передбачає виокремлення з теми огляду ключових слів, тобто лексичних одиниць, які виражають сутність теми (структурний аналіз) та її значеннєвий зміст (семантичний аналіз). Установлення значеннєвого змісту відокремлених ключових слів передбачає вияв їх визначень, а також синонімічних, родових, видових та асоціативних понять. Результати структурно-семантичного аналізу можна фіксувати на картках, або у комп'ютері.

Своєрідним фундаментом огляду є список літератури, що являє собою впорядковану в алфавітно-хронологічному порядку послідовність бібліографічних описів документальних джерел із теми огляду. Він включає складання переліку джерел відбору документів із теми огляду: бібліотечних каталогів та картотек, баз даних, періодичних видань, що підлягають перегляду та обстеженню. Основою для складання списку літератури є завдання на складання огляду. Бібліографічний опис відібраних документів здійснюється відповідно до ГОСТ 7.1-2003.

Далі треба скласти частотний словник, який є алфавітним переліком ключових слів, що виокремлені з назви документа за темою огляду із зазначенням порядкових номерів цих документів у списку літератури та їх частоти у документах. Таким чином можна отримати картину лексичного наповнення теми.

Сформульований масив ключових слів використовують у наступній операції — побудові рубрикатора огляду. Рубри- катор — це систематизована сукупність ключових слів, що характеризують зміст огляду із зазначенням класифікаційних індексів та назв тематичних рубрик, яких вони стосуються. Рубрикатор значною мірою визначає і логічну побудову огляду, і повноту розгляду в ньому окремих питань, і взаємозв'язок теми огляду з іншими галузями знань.

Найважливішою операцією побудови рубрикатора огляду є систематизація ключових слів. Сутність її полягає у визначенні належності ключових слів до певних тематичних рубрик (класів об'єкту). Отримана, на етапі розробки завдання на складання огляду, інформація про дескриптори дає змогу присвоїти їм кодове позначення. Наприклад, для огляду з теми «Системне програмне забезпечення персонального комп'ютера» такими рівнями будуть: 1. — персональний комп'ютер; 1.1. — програмне забезпечення; 1.1.1. — системне програмне забезпечення; 1.1.2. — прикладне програмне забезпечення; 1.1.1.1. — операційні системи; 1.1.1.2. — сервісні системи; 1.1.1.3. — інструментальні програмні засоби; 1.1.1.4. — системи технічного обслуговування.

Наступною операцією складання плану огляду, який є систематизованим переліком розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, що характеризують структуру огляду. План є інформаційною моделлю розглядуваної в огляді теми, що узгоджується зі змістом колекції документів, які відібрані для його складання.

Основою складання плану огляду є відбір у складі рубрика- тора «ядерних» тематичних рубрик, що розкривають зміст теми огляду, та їх подання у вигляді ієрархічної структури. «Ядерними» треба вважати ті рубрики рубрикатора огляду, що розкривають сутність теми і подані ключовими словами, які мають певну частоту зустрічі у тексті. Усі інші рубрики можуть бути віднесені до «периферійних». Під час складання плану ці рубрики не використовують.

План огляду повинен мати ієрархічну структуру, для якої обов'язковим є дотримання певних вимог, серед яких, наприклад, доцільність виокремлення у структурі плану двох-трьох розділів, а в них — двох-трьох підрозділів, що логічно між собою пов'язані; усі елементи плану повинні мати цифрові позначення.

Наступною стадією підготовки огляду є основна стадія, що включає такі етапи:

Підготовку тексту огляду.
Редагування тексту огляду.

Розглянемо підготовку тексту огляду, який є зведеною характеристикою питань теми, що містить систематизовану, узагальнюючу та критично оцінену інформацію.

Текст огляду повинен відповідати наступним основним вимогам:

повнота й достовірність інформації, яку використовували;
логічність структури;
композиційна цілісність;
наявність критичної оцінки наведених відомостей;
аргументованість висновків;
ясність, чіткість та лаконічність викладу;
відповідність стилю викладу нормам української літературної мови.

Основою підготовки тексту огляду є аналітико-синтетична переробка відібраної документальної інформації.

Найважливішими операціями підготовки тексту огляду є, по-перше, відбір та систематизація концептографічної та фактографічної інформації, що характеризує задану тему, а, по- друге, аналіз, узагальнення та оцінка відібраних та систематизованих відомостей. Пошук документів, із яких повинні бути відібрані необхідні відомості, здійснюється за допомогою списку джерел, реалізованого у картковій або комп'ютерній формі.

Подальше групування отриманих документів здійснюється відповідно до плану огляду. У відборі інформації для складання тексту важливо керуватися такими положеннями:

в огляді повинні знайти відображення усі існуючі погляди на розглядувані питання, незалежно від концепції автора;
особливу увагу слід приділити новим відомостям, особливо новим дослідженням, новим шляхам вирішення проблеми тощо;
не можна вживати в огляді застарілі відомості та відомості, що викликають сумнів;
усі параметри, що підлягають порівнянню, потрібно подавати у єдиному (єдиній системі) вимірі.

Процедура формалізованого аналізу текстів включає, по- перше, виокремлення у складі змісту цих документів структурних елементів (частин, розділів, параграфів тощо), які підлягають інформаційному аналізу, по-друге, вилучення з них фрагментів (абзаців, речень), що містять задані ключові слова відповідно до рубрик огляду. Кожен такий фрагмент фіксується на окремому аркуші.

Кожний відібраний фрагмент тексту первинного документа повинен бути ідентифікований відповідно до порядкового номера документа, із якого він виділений та номером сторінки, на якій він зафіксований у цьому документі, а також номером підрозділу, пункту чи підпункту плану, до якого відноситься даний фрагмент. Ключові слова, що містяться у цих фрагментах, потрібно підкреслити.

Подальша робота з підготовки тексту огляду пов'язана з аналізом та оцінкою відібраних відомостей. Особливу увагу варто приділити аналізу новизни, повноти та достовірності відомостей, оцінці фактів; установленню зв'язків між окремими фактами.

В аналізі новизни як критерії можуть бути використані такі: час публікації; час отримання результатів; наявність новизни задачі дослідження чи розробки; нестандартність методики роботи; наявність нових даних; опис нових способів вирішення задачі тощо.

Як критерії достовірності використовують наукову репутацію автора, наявність та характер посилань на розглядувані документи порівняльні переваги та недоліки методик тощо.

Після аналізу та оцінки відібраних відомостей починають написання тексту розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів огляду. Формалізований синтез фрагментів тексту документів полягає у встановленні між ними логічного зв'язку з використанням різного роду словесних кліше: акцентуючих, нейтральних, узагальнюючих, результативних тощо. Після цього здійснюють остаточне формування тексту основної частини огляду з уведенням до нього критичних зауважень, узагальнень, висновків; готують вступ та закінчення огляду; здійснюють його загальне компонування.

Далі відбувається наступний етап — редагування тексту огляду, що є процесом перевірки відповідності даній темі та усуненням виявлених недоліків. Редагування тексту огляду має забезпечити відповідний рівень його якості як наукового документа. Виконання цієї роботи диктує потребу знання як особливостей оглядових документів, так і вимог до них.

У першу чергу варто приділити увагу усуненню логічних помилок, серед яких можуть бути, наприклад, такі, як помилки у посиланнях, помилки в аргументації, у класифікації об'єктів тощо. Усунення орфографічних та синтаксичних помилок здійснюється відповідно до норм сучасної української мови.

Третьою стадією підготовки огляду є заключна стадія. Вона складається з двох етапів:

Підготовки довідкового апарату до огляду.
Оформлення огляду.

Довідковий апарат огляду — це сукупність допоміжних покажчиків, що виконують роль путівника у тексті огляду та забезпечують ефективність пошуку потрібної інформації. Допоміжний покажчик є впорядкованим переліком назв та позначень об'єктів із зазначенням місця знаходження відповідних відомостей. Найбільш зручним для користування є алфавітний принцип побудови допоміжного покажчика.

До числа найважливіших допоміжних покажчиків огляду можна віднести:

покажчик персоналій;
покажчик авторів;
список скорочень.

Іншими видами допоміжних покажчиків можуть бути: предметні, хронологічні, тематичні, покажчики, покажчики термінів, формул, ілюстрацій, географічних назв тощо. Вибір цих видів покажчиків зумовлюється особливостями теми огляду.

Оформлення огляду здійснюється відповідно до оформлення текстів друкованих матеріалів. Його може бути виконано машинописним або комп'ютерним способом. Текст треба розміщувати на одній стороні паперу з дотриманням відповідних розмірів берегів: лівий — не менше ніж 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній не менше 15 мм, нижній — не менше ніж 20 мм.

Сторінки тексту нумерують арабськими цифрами з дотриманням наскрізної нумерації по всьому тексту. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок тексту. Ілюстрації, таблиці тощо враховують як сторінки тексту. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти тексту нумерують арабськими цифрами з крапкою, наприклад: 1.1., 1.1.1. тощо.

Вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, допоміжні покажчики та додатки повинні починатися з нової сторінки та мати заголовок, надрукований прописними літерами. Підрозділи, пункти та підпункти розташовують один за одним. Відстань між заголовком та текстом має бути не менше 3-4 інтервалів. Таблиці повинні бути пронумеровані, мати заголовки, а посилання на них у тексті огляду є обов'язковими. Формули повинні містити пояснення їх позначень.

Після того як текст остаточно підготовлений вже можна його роздрукувати із застосуванням засобів оперативної поліграфії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які відомості включають до завдання на складання огляду?
Що являє собою рубрикатор огляду?
Як складають план огляду?
Охарактеризуйте довідковий апарат огляду.
Як здійснюють редагування тексту огляду?

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Практична робота № 1

Тема: Методика складання анотацій

Виконати бібліографічний опис сучасного роману українського письменника (на вибір студента).
Скласти рекомендаційну анотацію цього роману, використовуючи запропоновану нижче схему:

відомості про автора твору;
стисла довідка про творчість автора;
жанр твору;
відомості про зміст твору;
оцінка твору;
стильові особливості твору;
характеристика художньо-поліграфічного та редакційно- видавничого оформлення;
читацька адреса.

Пам'ятайте, що середній обсяг анотації — до 500 друкованих знаків. Кількість знаків в анотації зазначити окремим рядком після її тексту.

Виконати бібліографічний опис наукової монографії або наукової статті (на вибір студента).
Скласти анотацію цього документа, використовуючи запропоновану нижче схему:

характер документа та його основна тема;

проблеми, що розглянуті у документі;

об'єкт дослідження;

мета дослідження;

отримані результати;

що нового вносить цей документ;

чим він відрізняється від попередніх документів (якщо це перевидання).

5. Виконайте бібліографічний опис документа (на вибір студента). Складіть на цей документ анотацію телеграфного виду.

Практична робота № 2

Тема: Методика складання рефератів

Оберіть документ із певної галузі для реферування (на вибір студента).
Виконайте бібліографічний опис обраного документа.
Складіть реферат цього документа, використовуючи матеріал модуля 2, теми 2.
Визначте вид складеного вами реферату.
Зазначте кількість друкованих знаків у рефераті, пам'ятаючи, що середній обсяг реферату — 850 друкованих знаків.

ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ ДО МОДУЛЯ 6

І.Чим рекомендаційна анотація відрізняється від анотації телеграфного стилю?

а) Обсягом;

б) тематикою;

в) стилем викладу;

г) складом джерел.

Назвіть види анотацій за функціональною ознакою.
На які два види поділяються оглядові реферати?
Загальна анотація складається:

а) на документ у цілому;

б) на групу документів;

в) на частину документа.

Чим відрізняються загальні та аналітичні анотації?

а) Обсягом;

б) тематикою;

в) стилем викладу;

г) складом джерел.

У чому полягають два основних призначення індикативного реферату?

а) Висловити ставлення до змісту реферованого документа;

б) підтвердити необхідність звернення споживача до первинного документа;

в) привернути увагу користувача до реферованого документа;

г) знайти повну інформацію про зміст документа.

Які із зазначених нижче структурних елементів не застосовують у рефераті?

а) Назву реферату;

б) бібліографічний опис реферованого документа, що включає обов'язкові елементи;

в) бібліографічний опис документа, що включає обов'язкові та факультативні елементи;

г) ключові слова.

Які з наведених операцій відповідають підготовчій стадії створення огляду?

а) Написання висновків до огляду;

б) складання списку літератури;

в) укладання частотного словника;

г) побудова рубрикатора;

д) побудова допоміжних покажчиків до огляду.

Які головні відмінності реферативного огляду від аналітичного?

а) Відтворення у згорнутому вигляді інформації першоджерела;

б) критична оцінка інформації;

в) синтез інформації;

г) висловлення власного міркування референта;

д) наявність висновків щодо змісту документів, які вміщені в огляді.

10. Які із зазначених видів рефератів не входять до типу рефератів за рівнем глибини розкриття змісту документа?

а) Інформативні;

б) індикативні;

в) критичні;

г) оглядові;

д) конспективні.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6

Виконайте бібліографічний опис комплекту документів, що Вам запропонований викладачем.
Складіть рекомендаційні анотації на ці документи.
На один із запропонованих документів складіть реферат та зазначте вид складеного Вами реферату.

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

Сутність аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
Законодавче обґрунтування поняття «інформація» та суміжних понять.
Еволюція поглядів на інформацію та її основні концепції.
Документі ресурси. Загальна характеристика.
Види документних ресурсів.
Визначення терміна «аналітико-синтетична переробка до- кументної інформації» та її основні види.
Поняття «бібліографічний опис документів» та його призначення.
Принципи бібліографічного опису документів.
Міжнародний стандартний бібліографічний опис (ISBD).
Документ як об'єкт бібліографічного опису.
Нормативні документи та правила складання бібліографічного опису, що застосовують в Україні. Загальна характеристика.
Види бібліографічного опису.
Обов'язкові та факультативні елементи бібліографічного опису.
Однорівневий бібліографічний опис та його зони.
Багаторівневий бібліографічний опис. Загальна характеристика.
Аналітичний бібліографічний опис. Загальна характеристика.
Бібліографічний опис документів під заголовком.
Бібліографічний опис багатотомних видань.
Бібліографічний опис багатотомних видань.
Бібліографічний опис складової частини документа.
Бібліографічний опис нормативно-технічних і патентних документів.
Бібліографічний опис неопублікованих документів.
Бібліографічний опис картографічних документів.
Бібліографічний опис нотних документів.
Бібліографічний опис видань образотворчого мистецтва.
Бібліографічний опис аудіовізуальних документів.
Бібліографічний опис електронних ресурсів.
Систематичні документні класифікації. Загальна характеристика.
Види класифікації документів.
Таблиці документних систематичних класифікацій: їх призначення та структура.
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК). Загальна характеристика.
Універсальна десяткова класифікація (УДК). Загальна характеристика.
Методика систематизації документів. Загальна характеристика.
Система таблиць ББК.
УДК в Україні.
Часткова методика систематизації документів. Загальна характеристика.
Предметна рубрика, її функції та види.
Інверсія у предметній рубриці.
Процес предметизації документів та його етапи.
Призначення анотації та її функції.
Види анотацій.
Методика анотування документів. Загальна характеристика.
Види рефератів та їх функції.
Процес реферування документів. Загальна характеристика.
Структура реферату та особливості його тексту.
Національна система реферування в Україні.
Оглядові документи, їх типи та види. Загальна характеристика.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор документа — це фізична чи юридична особа, що створила документ.

Автореферат дисертації — це видання у вигляді брошури, що містить укладений автором реферат виконаного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня.

Адекватна предметна рубрика — це рубрика, формулювання якої виражає обсяг поняття, що найбільш точно відповідає обсягу поняття про предмет документа.

Алфавітно-предметний покажчик — це алфавітний перелік усіх тих понять, що застосовуються у тексті основних та допоміжних таблиць класифікації.

Аналітико-синтетична переробка документної інформації — це перетворення документів у процесі їх аналізу та вилучення необхідної інформації, а також оцінка, зіставлення, узагальнення й подання інформації у вигляді, що відповідає інформаційному запиту.

Аналітичний бібліографічний опис — бібліографічний опис складової частини документа. Складається з двох частин, які включають відомості про складову частину документа (окрема стаття, окремий твір, параграф), а також відомості про документ, у якому вміщена ця складова частина.

Аналітичний огляд — це огляд, який містить всебічний аналіз усієї наведеної у первинних документах інформації, з її аргументованою оцінкою, а також обґрунтовані рекомендації щодо її використання. Аналітичні огляди часто називають критичними оглядами.

Анотація — це коротка характеристика документа, його частини чи сукупності документів із точки зору їх змісту, призначення, форми чи інших особливостей.

Багаторівневий бібліографічний опис — це опис багаточас- тинних документів, якими є багатотомні, серіальні та інші продовжувані ресурси.

Багаточленна предметна рубрика — це рубрика, що складається з кількох лексичних одиниць, заголовка та підзаголовка, які відокремлені розділовим знаком.

ББК див. Бібліотечно-бібліографічна класифікація.

Бібліографічна інформація — інформація про документи, що необхідна для їх ідентифікації й використання.

Бібліографічні відомості — конкретні відомості про документ, які використовують при складанні бібліографічного опису та його заголовка.

Бібліографічний запис — це елемент бібліографічної інформації, що складається з бібліографічного опису, який може бути доповнений заголовком, анотацією чи рефератом, класифікаційним індексом тощо.

Бібліографічний огляд — це огляд, що містить характеристику первинних документів як джерел інформації, що з'явилися за певний час, або які об'єднані за певною загальною ознакою.

Бібліографічний опис — сукупність бібліографічних відомостей про документ, яка наведена за певними правилами, що встановлюють порядок розташування зон та елементів, призначених для ідентифікації та загальної характеристики.

Бібліографічний пошук — інформаційний пошук, здійснюваний на основі бібліографічних даних.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) — це систематична класифікація документів, яку було розроблено у 60-х рр. ХХ ст. в Радянському Союзі та яка призначалася для універсальних та спеціальних бібліотек. Нині є юридичною власністю Російської державної бібліотеки, Російської національної бібліотеки та Бібліотеки Академії наук Росії.

Відомості про відповідальність — це відомості про осіб та (або) організації, що брали участь у створенні документа та які несуть відповідальність за його зміст та публікацію.

Відомості, що стосуються назви — це відомості, що містять інформацію, яка розкриває і пояснює основну назву, зокрема й іншу назву, відомості щодо виду, жанру, призначення документа, зазначення про те, що документ є перекладом з іншої мови тощо.

Вихідні дані — частина вихідних відомостей, що включає відомості про місце видання, видавництво та дату видання; вміщуються, як правило, на титульному аркуші, іноді на обкладинці чи у випускних даних.

Документ — це матеріальний об'єкт з інформацією, що закріплена створеним людиною способом для її передачі у часі й просторі.

Допоміжні таблиці класифікації — це таблиці класифікаційних ділень, що відображають допоміжні ознаки змісту документа.

Елемент бібліографічного опису — мінімальна структурна одиниця бібліографічного опису, яка містить одну чи кілька певних бібліографічних відомостей. Елементи поділяють на обов'язкові та факультативні.

Електронні ресурси — це електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів чи їх комбінацій), електронні програми (набори операторів чи програм, що забезпечують виконання певних задач, включаючи обробку даних) чи поєднання цих видів в одному ресурсі. Залежно від режиму доступу електронні ресурси поділяють на ресурси локального чи віддаленого доступу.

Загальна методика предметизації документів вивчає загальні ознаки документів (незалежно від їх тематики), характеру та особливостей окремих видів документів з метою вироблення загальних прийомів вирішення однотипних задач предметизації.

Загальна методика систематизації документів — це способи і правила систематизації, що стосуються документів будь- якого змісту.

Загальне позначення матеріалу — елемент бібліографічного опису, який визначає клас матеріалу, до якого належить об'єкт опису.

Загальні типові ділення (ЗТД) — це подані загальні ознаки, сторони тих чи інших об'єктів, які складають зміст основних таблиць ББК.

Заголовок бібліографічного запису — це елемент бібліографічного запису, який містить ім'я особи (заголовок індивідуального автора), або назву організації (заголовок колективного автора), чи позначення виду документа (заголовок форми), або уніфікований заголовок, а також інші відомості, що розташовані перед бібліографічним описом та які використовують для упорядкування бібліографічних записів.

Заголовок форми — заголовок, який містить назву країни та позначення виду матеріалу, що дає змогу зосередити в одному місці алфавітного ряду зібрання законодавчих та інших офіційних документів.

Заголовок, що містить географічну назву — це подана за певними правилами назва географічного об'єкта, відомості про який уміщені в документі.

Заголовок, що містить назву організації (ім'я колективного автора) — це подана за певними правилами назва організації постійного чи тимчасового характеру, яка несе інтелектуальну або іншу відповідальність за документ, або назва організації, відомості про яку вміщені у документі.

Заголовок, що містить позначення документа — це подане за певними правилами цифрове чи буквене позначення нормативного документа зі стандартизації, техніко-економічних нормативів та норм, патентного документа.

Заголовок, що містить уніфіковану назву — це подана за певними правилами найбільш поширена форма назви анонімних класичних творів чи текстів священних книг різних релігійних конфесій, які раніше було видано під різними назвами.

Зведений бібліографічний опис — бібліографічний опис багатотомного чи серіального документа у цілому або кількох його складових (томів, випусків, номерів). Складається з двох частин — загальної частини та специфікації.

Зона бібліографічного опису — велика структурна одиниця бібліографічного опису, яка містить один чи кілька функціонально і (або) змістовно однорідних елементів опису.

Зона видання — зона бібліографічного опису, що містить відомості про повторність видання, про відмінності даного видання чи його ідентичності іншим виданням цього ж документа.

Зона вихідних даних — зона бібліографічного опису, що містить відомості про місце видання, видавництво чи видавничу організацію, дату (рік) видання, а також відомості про друкування.

Зона кількісної характеристики — це зона бібліографічного опису, що містить відомості про обсяг (пагінацію), розмір документа, а також про ілюстративні чи інші матеріали, які до нього входять.

Зона міжнародного стандартного номера книги (ISBN), ціни й тиражу — це зона бібліографічного опису, що містить відомості необхідні для ідентифікації та реєстрації книги, для книгообміну, книжкової торгівлі, статистики друку.

Зона міжнародного стандартного номера серіального видання (ISSN), ціни й тиражу — це зона бібліографічного опису, що містить відомості необхідні для ідентифікації та реєстрації серіального видання, для книгообміну, книжкової торгівлі, статистики друку, а також для здійснення передплати на серіальні видання.

Зона назви та відомостей про відповідальність — це зона бібліографічного опису, яка містить основні відомості, що необхідні для ідентифікації та пошуку документа і складається з назви та пов'язаних із нею відомостей, а також відомостей про авторів та інших осіб і організації, які брали участь у створенні документа та його публікації.

Зона нумерації — зона бібліографічного опису, що містить відомості про перший та останній номери або про дати заснування та припинення видання, а також відомості про перерв- ність видання, зміни та оновлення нумерації.

Зона приміток — це зона бібліографічного опису, що містить додаткові відомості, які стосуються окремих зон чи видання у цілому.

Зона серії — зона бібліографічного опису, яка містить відомості про серіальне чи багатотомне видання, випуском якого є дане видання.

Зона специфічних відомостей — зона бібліографічного опису, що місить відомості, які властиві тільки певному виду документа (наприклад, зона нумерації в описі серіальних видань).

Ім'я особи — у бібліографічному описі — це умовне поняття, яке включає прізвище, ініціали або ім'я по батькові, псевдонім, особисте ім'я або прізвисько, яке розглядається як прізвище.

Ідентифікуючий документ — у бібліографічному описі — це документ, який містить складову частину.

Інверсія у предметній рубриці — це зміна прямого порядку слів для виведення слова, що несе максимальне змістовне навантаження, на позицію провідного слова предметної рубрики чи першого слова у підзаголовку багаточленної предметної рубрики.

Індексація — це система та сукупність позначень, що прийняті у певній документній класифікації.

Індексування документа — це процес подання результатів аналізу змісту документа елементами інформаційно-пошукової або природної мови, як правило, з метою прискорення пошуку.

Індивідуальний автор — особа, що створила твір самостійно чи у співавторстві з іншими особами.

Інформаційно-пошукова мова — це формалізована мова, що призначена для характеристики даних чи змісту документа з метою забезпечення його збереження та пошуку.

Кількісна характеристика — відомості про обсяг видання (кількість сторінок), ілюстрації, розмір документа, супровідний матеріал.

Класифікаційне ділення — елемент таблиць класифікації, який містить класифікаційний індекс, його словесне формулювання, посилально-довідковий апарат та методичні вказівки щодо використання класифікаційного ділення.

Класифікаційний індекс — це умовне (буквене, цифрове або змішане) позначення розділу класифікації, до якого відносять документ (або його складову частину) відповідно до його змісту.

Класифікаційний принцип індексування — базується на поданні змісту документа відповідно до певної спеціально розробленої класифікаційної системи, а також у використанні термінів індексування класифікаційних індексів.

Колективний автор — це організація постійного чи тимчасового характеру, що публікує свої офіційні матеріали, випускає збірки праць співробітників та інші видання, які мають власну назву, які дають змогу її ідентифікувати, незалежно від масштабу діяльності й часу існування.

Комбінована предметна рубрика — це багаточленна рубрика, один з елементів якої побудований як описова рубрика.

Короткий бібліографічний опис — це бібліографічний опис, що складається лише з обов'язкових елементів.

Критичний реферат — це реферат, у якому ставиться завдання з відображення у ньому змісту першоджерела, а також висловлення ставлення до змісту першоджерела.

Методика систематизації документів — це сукупність науково обґрунтованих і перевірених практикою принципів та правил, якими слід керуватися при систематизації.

Міжнародний стандартний бібліографічний опис (ISBD) — серія документів, що визначає у міжнародному масштабі вимоги до складання опису книг, серіальних видань та інших документів.

Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) — буквено- цифровий код реєстраційного характеру, призначений для кодування книжкових видань із метою їх ідентифікації.

Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) — буквено-цифровий код реєстраційного характеру, призначений для кодування серіальних видань із метою їх ідентифікації.

Місце видання — місце, де знаходиться видавництво (чи видавнича організація) або видавець, який випустив видання.

Місце друкування — місце, де знаходиться поліграфічне підприємство, яке надрукувало видання.

Монографічний бібліографічний опис — це бібліографічний опис однотомного видання у цілому, а також окремого тому багатотомного чи серіального видання.

Назва документа — це слово, фраза, буква чи група слів, фраз та букв, що зазначені на документах і називають цей документ чи документи, які входять до його складу.

Обов'язковий елемент бібліографічного опису — елемент, що містить відомості, які забезпечують ідентифікацію видання.

Обсяг видання — кількість облікових одиниць обсягу в одному примірнику видання, яка виражається у друкованих чи авторських аркушах, а також у сторінках.

Огляд — це синтезований текст, у якому подана зведена характеристика будь-якого питання чи ряду питань, що базується на використанні інформації, вилученої з певної кількості відібраних для цієї мети первинних документів за певний час.

Оглядовий реферат — це реферат, що складається на певну множинність документів-першоджерел і виступає зведеною характеристикою змісту документа.

Однорівневий бібліографічний опис — це опис, що складається із зон та обов'язкових і факультативних елементів, які подають у встановленій послідовності з передписаною пунктуацією.

Описова предметна рубрика — це складна рубрика, у якій комбінація лексичних одиниць, що представлені як єдине словосполучення, і найчастіше відокремлені одна від одної за допомогою прийменників та сполучників.

Основна назва документа — це слово, фраза, буква чи група слів, фраз та букв, які називають конкретний документ чи документи, що входять до його складу.

Основні таблиці ББК — це систематизований перелік усіх галузей класифікації, які у таблицях носять назву класифікаційних ділень.

Основні таблиці класифікації — складова частина таблиць класифікації, яка містить ієрархічні таблиці класифікаційних ділень за галузями знань.

Пагінація — 1) послідовна нумерація сторінок за допомогою колонцифр; 2) число сторінок, стовпців, аркушів.

Паралельна назва — це еквівалент основної назви документа, яка подана іншою мовою або іншою графікою.

Повний бібліографічний опис — це бібліографічний опис, що містить обов'язкові та всі факультативні елементи.

Предметизаційний принцип індексування — базується на поданні змісту документа за допомогою понятійної системи певної природної мови, а також на використанні лексичних одиниць природної мови як термінів індексування.

Предметизація — це предметне індексування документа засобами мови предметних рубрик.

Предметна класифікація документів — це діяльність, яка спрямована на створення груп документів, що об'єднані за змістом предметним словом або словосполученням (предметною рубрикою).

Предметна рубрика — це уніфікований мовний вираз, що подає предмет документа та який використовують з метою контрольованого доступу до його змісту.

Проста предметна рубрика — це рубрика, що складається з однієї лексичної одиниці. Її застосовують для предметизації документів, у яких предмет розглянуто в цілому та всебічно.

Реферат — це короткий виклад змісту окремого документа, його частини чи сукупності документів, який включає основні відомості та висновки, а також кількісні та якісні дані щодо об'єкта опису.

Реферат телеграфного стилю — це реферат, зміст якого поданий у вигляді коротких називних речень або набору ключових слів (дескрипторів).

Реферативна база даних — це бібліографічна база даних, що містить бібліографічні записи, які включають анотацію, реферат чи інші відомості щодо змісту документа.

Реферативні видання — це упорядкована сукупність бібліографічних записів, що містять реферати.

Реферативні збірки — це реферативні видання, що виходять у вигляді збірок.

Реферативний огляд — це огляд, що містить зведену характеристику питань, які розглянуті у вихідних первинних документах, але не містить критичної оцінки, поданої у цих документах інформації.

Реферування — це процес складання реферату.

Розмір видання — характеристика висоти (або довжини та ширини) видання у сантиметрах.

Розширений бібліографічний опис — це бібліографічний опис, до складу якого входять обов'язкові елементи та один чи кілька факультативних елементів.

Серіальні та продовжувані ресурси — це документи, що виходять протягом певного часу, тривалість якого заздалегідь не встановлена, як правило, нумерованими та (або) датованими випусками з однаковою назвою (у тому числі, електронні): газети, журнали, нумеровані чи датовані збірки, бюлетені, серії, документи, що оновлюються тощо.

Складання бібліографічного опису — процес виявлення й подання за встановленими правилами бібліографічних відомостей про документ.

Складна предметна рубрика — це рубрика, що містить кілька лексичних одиниць й відображає не лише предмет, а й аспект його розгляду у документі.

Систематизація документа — це визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту за таблицями певної документної класифікації.

Систематична класифікація документів — це діяльність, яка спрямована на створення груп документів (або їх бібліографічних записів), за галузями знань відповідно до їх змісту.

Соціальна інформація — це сукупність знань, відомостей, даних і повідомлень, що формуються й відтворюються у суспільстві та використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами з метою соціальної взаємодії.

Специфікація — частина зведеного опису серіального, багатотомного чи іншого документа, яка містить відомості про окремі томи, випуски тощо.

Супровідний матеріал — додаток практичного характеру, який призначений для використання й збереження разом з основним виданням (атлас, альбом, дискета тощо).

Таблиці класифікації — це посібник, який призначений для визначення класифікаційних індексів із метою впорядкованого розташування документів у логічній послідовності, зв'язках та співпорядкуванні відповідно до змісту, форми, виду та інших ознак документа.

Територіальні типові ділення (ТТД) — це ділення ББК, що призначені для єдиного індексування документів за територіальною ознакою.

Термін індексування — це подання поняття як елемента інформаційної мови чи терміна природної мови (переважно іменника чи іменного словосполучення), або класифікаційного індексу.

УДК див. Універсальна десяткова класифікація.

Узагальнююча предметна рубрика — це рубрика, формулювання якої виражає ширший обсяг поняття, ніж обсяг поняття про предмет у документі.

Універсальна десяткова класифікація (УДК) — це міжнародна систематична класифікація документів, що була створена Міжнародним бібліографічним інститутом у 1895-1905 рр. Нині є юридичною власністю Консорціуму УДК.

Факультативний елемент бібліографічного опису — елемент, який містить додаткові відомості про видання: про зміст, читацьке призначення, довідкові чи ілюстративні матеріали тощо.

Фасетна класифікація — це класифікаційна система, у якій поняття подані як фасетна структура, а класифікаційні індекси синтезуються шляхом комбінування фасетних ознак відповідно до фасетної формули.

Формальна класифікація документів — це діяльність, яка спрямована на створення груп документів, що об'єднані формальними ознаками.

Часткова методика предметизації документів — це сукупність прийомів аналізу документів та формулювання їх предметних рубрик, які вироблені загальною методикою, але щодо предметизації документів певного виду або певної галузі.

Часткова методика систематизації документів — це способи систематизації документів певних галузей знань та окремих видів документів (нотних, образотворчих, патентних, аудіовізуальних тощо).

Часткова назва — назва окремого тому, випуску або самостійної частини документа, що відрізняється від загальної назви всього документа.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Основні правила скорочення українських слів у бібліографічному описі (за ДСТУ 3582—97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі»)

Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від року, числа, відмінка й часу.

Список особливих випадків скорочень слів наведено в додатку А.

Допускається використовувати загальноприйняті скорочення, які не наведені в додатку А. Приклад

до нашої ери — до н. е. сантиметр — см

науково-дослідний інститут — НДІ науково-технічна інформація — НТІ

Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів.

Під час скорочень слів застосовують відсікання, стягування чи поєднання цих прийомів. Під час скорочення повинно залишатися не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Під час стягування крапка не ставиться, під час відсікання крапка ставиться.

Приклад

Адміністрація — адмін. гривня — грн

магнітна фонограма на касеті — мф/кас.

Скорочення слова до однієї початкової літери допускається тільки для загальноприйнятих скорочень та окремих слів, приведених у додатку А. Приклад

Рік (роки) — р. (рр.), карта — к. сторінка — с.

Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у списку особливих випадків скорочень слів (додаток А).

Приклад Бібліотека — б-ка видавництво — вид-во включно — включ. опублікував — опубл.

Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини. Приклад інститут — ін-т інститути — ін-ти університет — ун-т університети — ун-ти

Прикметники і дієприкметники, що закінчуються на:

-авський	-ентальний	-ільський
-адський	-енький	-інський
-ажний	-ерський	-ірський
-азький	-еський	-істий
-айський	-ецький	-ічий
-альний	-євий	-ічний
-альський	-ивний	-кий
-аний	-инський	-ний
-анський	-ирський	-ній
-арський	-истий	-ований
-ативний	-иський	-овий
-атський	-ицький	-овський
-ацький	-ичий	-одський
-евий	-ичний	-ольський
-ейський	-іальний	-орський
-ельний	-івний	-ський
-ельський	-івський	-уальний
-ений	-ійний	-чий
-енний	-ійський	-яний
-енський	-ільний	-янський

скорочують відсіканням цієї частини слова.

4.4.1. Прикметники, що закінчуються на -графічний, -логічний, -номічний, -навчий, скорочують відсіканням частини слова -афічний, -огічний, -омічний, -авчий. Приклад

географічний — геогр.

філологічний — філол.

астрономічний — астрон.

краєзнавчий — краєзн.

4.4.2. Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсіканням частини -ський.

Приклад

франківський — франків.

шевченківський — шевченків.

5. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ СКОРОЧЕНЬ СЛІВ У БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПИСІ

Скорочення слів застосовують у всіх областях бібліографічного опису, крім основної та паралельної назв, з урахуванням наведених правил.
Скорочення слів не допускається, якщо можливе різне розуміння тексту бібліографічного опису.
Слова, що визначають форму участі осіб у підготовці видання, не скорочують, якщо можливе різне розуміння тексту бібліографічного опису.

Приклад

Білий цвіт на калині: Пісенник (Упорядник Г. О. Ніколаєва, а не... Упоряд. Г. О. Ніколаєва (бо можливо, це упорядкування Г. О. Ніколаєва).

У заголовку бібліографічного опису (колективний автор) вживають лише ті скорочення слів, які наведені у списку особливих випадків скорочень слів (додаток А) з приміткою: «Скорочуються також у заголовку опису».

Приклад

Науково-дослідний інститут педагогіки — НДІ педагогіки

Професійна спілка машинобудівників та приладобудівників України — Профспілка машинобудівників та приладобудівників України.

У заголовку бібліографічного опису вживають також скорочення слів, наведені у списку особливих випадків скорочень слів (додаток А) з приміткою: «Скорочується також у заголовку опису, якщо не є першим словом заголовка».

Приклад

Державний архів Харківської області — Державний архів Харківської обл.

Івано-Франківська кондитерська фабрика — Івано-Франківська кондитерська ф-ка.

Назву країни (республіки, області), яка подається перед найменуванням колективу у заголовку бібліографічного опису, не скорочують.

Приклад

Україна. Міністерство юстиції — Україна. М-во юстиції.

Запорізька область. Державна автомобільна інспекція — Запорізька обл. Держ. автомобільна інспекція.

В аналітичному бібліографічному описі застосовують скорочення назв періодичних і продовжуваних видань, які подаються в області (зоні) відомостей про видання.
Правила вживання скорочень слів та словосполучень у кожному елементі бібліографічного опису встановлені згідно з ГОСТ 7.1 та чинним зведенням правил складання бібліографічного опису.
Не допускається скорочення слів в основному та паралельному заголовках.

Скорочення слів у заголовку, яке наводять у відомостях про документ, у якому вміщена складова частина, виконується відповідно до правил складання аналітичного бібліографічного опису.

Особливі випадки скорочень слів, що часто трапляються у бібліографічному описі

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
	А
абетка	абет.
абонентська скринька	а/с
автобіографія	автобіогр.
автоматизована система керування	АСК
автомобільний	автомоб.
автор	авт.
автореферат	автореф.
авторське свідоцтво	а. с.
авторський аркуш	авт. арк.
аграрний	аграр.
агрономічний	агр.
агропромисловий комплекс	АПК
адаптація	адапт.
адміністративний	адм.
адміністрація	адмін.
академік	акад.	При прізвищі
академія	акад.
акомпанемент	акомп.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
акціонерне товариство	ат
алфавіт	алф.
альбом	альб.
альманах	альм.
американський	амер.
аналітичний	аналіт.
англійський	англ.
анотація	анот.
антологія	антол.
аркуш	арк.	При цифрах
		і в області
		приміток
артист	арт.	При прізвищі
археологія	археол.
архів	арх.
архітектура	архіт.
асистент	асист.	При прізвищі
асоціація	асоц.
аспірант	асп.	При прізвищі
атлас	атл.
атомна електрична станція	АЕС
	Б
без видавництва	б. в.
без даних	б. д.
без масштабу	б. м-бу
без місця	б. м.
без року	б. р.
без тиражу	б. т.
без титульного аркуша	б. тит. арк.	В зоні приміток
без ціни	б. ц.
безкоштовно (безплатно)	безкошт.
	(безпл.)
березень	берез.
біблійний	біблійн.
бібліографія	бібліогр.
бібліографознавство	бібліографозн.
бібліологія	бібліол.
бібліотека	б-ка

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
бібліотечка	б-чка
бібліотечний	бібл.
бібліотечно-бібліографічна кла-	ББК
сифікація
біобібліографія	бібліогр.
біографія	біогр.
болгарський	болг.
брошура	брош.
будинок	б.	При цифрах
будівельний	буд.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо
		не є першим
		словом заго-
		ловка
будівний	будів.
будівництво	буд-во
бульвар	б-р	При назві
бухгалтерський	бух.
бюджетний	бюдж.
бюлетень	бюл.
	В
введення (уведення)	введ. (увед.)
вводиться	ввод. (увод.)
вдосконалення (удосконалення)	вдоскон.
	(удоскон.)
Велика Вітчизняна війна	ВВВ
вересень	верес.
ветеринарний	вет.
вивчення	вивч.
видавець	вид.	При прізвищі
видавництво	вид-во	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
видавничий відділ	вид. від.	В області ви-
		хідних даних
видання	вид.
викладач	викл.	При прізвищі
		або назві ус-
		танови
виконавець	викон.	При прізвищі
виконавчий комітет	виконком
виконання	викон.
виконуючий обов'язки	в. о.	При назві по-
		сади
використання	використ.
виникнення	виникн.
виправлення	випр.
випуск	вип.
випускні дані	вип. дан.
виробництво	вир-во
виробниче об'єднання	ВО
виробничий	вироб.
виставка	вист.
вихідні дані	вих.дан.
вищий	вищ.
відбиток	відб.
відділ	від.
відділення	від-ня
відеофонограма	відеофоногр.
відкриття	відкр.
відомості	відом.
відповідальний	відп.
відредаговано	відред.
відродження	відродж.
відсоток (процент)	%	Умовна по-
		значка при
		цифрах
вік	в.	У значенні:
		«століття» та
		при цифрах
вінницький	вінниц.
віршований	віршов.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
вісник	вісн.
вітчизняний	вітчизн.
вкладений аркуш	вкл.арк.
включаючи (включно)	включ.
внутрішній	внутр.
водосховище	вдсх	При назві
волинський	волин.
впроваджування (впровадження)	впровадж.
вчений	вчен.
вугільний	вугіл.
вулиця	вул.	При назві
	Г
газета	газ.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо
		не є першим
		словом заго-
		ловка
генеральний	ген.
генетичний	генет.
геодезія	геодез.
геологорозвідувальний	геологорозв.
гірничий	гірн.
гірничорятувальний	гірничорят.
гірський	гір.
глава	гл.	При цифрах
глобальний	глобал.
година	год	При цифрах
голландський	голланд.
головний	голов.
голографія	гологр.
господарство	госп-во
господарський	госп.
господарчий	господарч.
гравюра	грав.	При цифрах
грам	г
гривня	грн	При цифрах
громадський	громад.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
грудень	груд.
гуманітарний	гуманіт.
	Д
декоративний	декор.
демократія	демокр.
депозитарій	депоз.
депонований	депон.
депутат	деп.	При прізвищі
державна адміністрація	держадмін.
державний	держ.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
дефектний	деф.	В області
		приміток
дивись	див.
дипломатичний	дип.
директор	дир.	При прізвищі
диригент	дириг.	При прізвищі
дисертація	дис.
дитячий	дит.
діаграма	діагр.
діапозитив	діапоз.	В області
		кількісної ха-
діафільм	дф	рактеристики
дійсний член	д. ч.	При прізвищі
діяльність	діяльн.
Дніпропетровськ	Д.	В області ви-
дніпропетровський	дніпропетр.	хідних даних
добровільне товариство	добр. т-во
довідково-інформаційний фонд	ДІФ
довідник	довід.
додаток	дод.
додрукування	додрук.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
доктор	д-р	У назві вче-
		ного ступеня
документ	док.
документальний	докум.
донецький	донец.
доопрацьований	доопрац.
доповідь	доп.
доповнення	допов.
допоміжний	допом.
дорожній	дор.
доручення	доруч.
дослідження	дослідж.
дослідний	дослід.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
доцент	доц.	При прізвищі
		або назві ус-
		танови
драматичний	драм.
друкарня	друк.
духовний	духовн.
	Е
екологія	екол.
економічний	екон.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
експериментальний	експерим.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
електроніка	електрон.
електронна обчислювальна машина	ЕОМ
електронна цифрова обчислюваль-	ЕЦОМ
на машина
енергетичний	енерг.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
енциклопедія	енцикл.
	Є
єврейський	євр.
європейський	европ.
	•ш* Ж
житомирський	житомир.
жовтень	жовт.
журнал	журн.	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
журналіст	ж-ст	При прізвищі
	З
забезпечення	забезп.
завідувач (завідуючий)	зав.	При назві ус-
		танови або
		посади
завод	з-д	Скорочується
		у заголовку
		опису, якщо не
		є першим сло-
		вом заголовка
загальний	заг.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
заготовчий	загот.
закарпатський	закарпат.
закінчення	закінч.
заклад	закл.
залізниця	з-ця
замовлення	зам.	У значенні:
		«Друкарсь-
		кий термін»
записки	зап.	У значенні:
		«Наукові ро-
		боти»
запорізький	запоріз.
зареєстрований	зареєстр.
засідання	засід.
заслужений	засл.
засновник	засн.
застосування	застосув.
заступник	заст.	При назві по-
		сади
затверджений (затверджено)	затв.
зауваження	заув.
західний	зах.
збірник (збірка)	зб.
здобуття	здоб.
зібрання	зібр.
земельний	земел.
землеробство	зем-во
землеробський	землероб.
зображення	зобр.
зрошувальний	зрошувал.
зрошуваний	зрошув. І
і так далі	і т. д.
і таке інше	і т. ін.
із (зі) змінами	із (зі) змін.
івано-франківський	івано-
	франків.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
ілюстратор	іл.	При прізвищі
ілюстрація	ілюстр.
імені	ім.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
інвентарний	інв.
індекс	інд.
індивідуальний	індивід.
інженерний	інж.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
іноземний	інозем.
інспектор	інсп.	При прізвищі
інспекція	інспек.
інститут	ін-т	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
інструктивний	інструкт.
інструкція	інстр.
інструмент	інструм.
інтеграція	інтегр.
інтенсивний	інтенс.
інтернаціональний	інтерн.
інфляція	інфл.
інформатика	інф-ка
інформаційне агентство	ІА
інформаційний	інформ.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
інформаційно-обчислювальний	ІОЦ
центр
інформаційно-пошукова мова	ІПМ
інформаційно-пошукова система	ІПС
інформаційно-рекламне агентство	ІРА
іспанський	ісп.
історичний	іст.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
історіографія	історіогр.
італійський	італ.
	К
кабінет	каб.
кандидат	канд.
карбованець	крб	При цифрах
карпатський	карпат.
карта	к.	При цифрах
картка (карточка)	карт.
картографія	картогр.
картографування	картограф.
каталог	кат.
кафедра	каф.	При цифрах
квартал	кв.	При цифрах
квітень	квіт.
керівник	кер.	В області ви-
Київ	К.	В області ви-
		хідних даних
кібернетичний	кіберн.
кількість	к-сть
кінематографія	кінематогр.
кінофільм	кф
кіровоградський	кіровогр.
клас	кл.
класифікація	класиф.
класичний	класич.
клініко-експериментальний	клін.-експе-
	рим.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
клінічний	клініч.
книга (книжка, книжечка)	кн.
книгознавство	книгозн.
коефіцієнт	коеф.
колектив авторів	кол. авт.
колективне сільськогосподарсь-	КСП
ке підприємство
колоніальний	колоніал.
коментар	комент.
комерція	комерц.
комісія	коміс.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
комітет	ком.	Те саме
комічний	коміч.
компенсація	компенс.
комплект	к-т
композитор	комп.	При прізвищі
композиція	композ.
комп'ютер	комп'ют.
комп'ютерний набір	комп'ют. набір
конгрес	конгр.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
конструкторське бюро	КБ
конференція	конф.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
концепція	концеп.
кооперація	кооп.
копійка	к.	При цифрах
копія	коп.
кореспондент	кор.
корпорація	корпор.
космічний	косм.
креслення	крес.
кримінальний	кримін.
кримський	крим.
кримськотатарський	кримсько- татар.
критичний	критич.
ксерокопія	ксерокоп.
культурний	культ. Л
лабораторія	лаб.
латинський	латин.
лексичний	лекс.
липень	лип.
листопад	листоп.
лібретто	лібр.
лікарський	лікар.
лікувальний	лікув.
лінгвістичний	лінгв.
ліричний	лірич.
література	л-ра
літературний	літ.
літографія	літогр.
луганський	луган.
луцький	луц.
лютий	лют.
Львів	Л.	В області вихідних даних
львівський	львів.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
	М
магістральний	магістрал.
магнітна фонограма на касеті	мф/кас
магнітна фонограма на катушці	мф/кат
максимальний	макс.
мале підприємство	МП
малюнок (рисунок)	мал. (рис.)
масштаб	м-б
математичний	мат.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
матеріальний	матер.
машинобудування	машинобуд.
медичний	мед.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
меліоративний	меліор.
меморіальний	мемор.
менеджмент	менедж.
металорізальний	металоріз.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
методичний	метод.
механізований	механіз.
механічний	мех.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
миколаївський	миколаїв.
мистецтво	мистец.
мистецтвознавство	мистецтвознав.
міжвідомчий	міжвід.
міжнародний	міжнарод.
мікрокарта	мкарта
мікрокопія	мкоп.
мікрофільм	мф
мікрофіша	мфіша
мікрофотокопія	мфотокоп.
мільйон	млн
мільярд	млрд
мінеральний	мінер.
мінімальний	мін.
міністерство	м-во	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
місто	м.	При назві
міська державна адміністрація	міськдержадмін.
міська рада	міськрада
міський	міськ.
місяць	міс.
місячний	місяч.
мовознавство	мовознав.
молодший	мол.
монографія	моногр.
моральний	морал.
Москва	М.
музичний	муз.
	Н
набережна	наб.	При назві
набір діапозитивів	наб. діапоз.
навчальний	навч.
надзаголовок	надзаг.
надзвичайний	надзв.
наприклад	напр.
народження	народж.
народний	нар.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
народознавство	народознав.	Скорочується
наступний	наст.	також у заго-
науковий	наук.	ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
науково-дослідний	н.-д.	Те саме
Науково-дослідний і проектно-тех-	НДПТІ
нологічний інститут
національний	нац.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
німецький	нім.
номер	№	Умовна по-
		значка при
		цифрах
номер порядковий	№ пор.	Те саме
нормативний	нормат.
	О
об'єднання	об-ня	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
обкладинка	обкл.
обладнання	обладн.
обласна державна адміністрація	облдерж-
	адмін.
обласна рада	облрада
область	обл.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
обліково-видавничий аркуш	обл.-вид.
	арк.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
образотворчий	образотв.
обробка	оброб.
обслуговування	обслуг.
обчислювальний	обчисл.
обчислювальний центр	ОЦ
оголошення	оголош.
Одеса	О.	В області ви-
одеський		хідних даних
одеський	одес.
одиниця	од.	При цифрах
озеро	оз.	При назві
окремий	окр.
окремий аркуш	окр.арк.
оповідання	оповід.
оправа	опр.
опрацював	опрац.
опрацювання	опрацюв.
оптичний	оптич.
опублікований	опублік.
опублікував	опубл.
організація	орг.
оригінал	ориг.
оркестр	орк.
оркестровка	оркестр.
острів	о-в	При назві
офіційний	офіц.	При назві
оформлення	оформ.
	П
пагінація	паг.
пан (пані)	п.	При прізвищі
параграф	§	Умовна по-
		значка при
парламентський		цифрах
парламентський	парлам.
партитура	партит.	В області
		кількісної
		характерис-
		тики

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
педагогічний	пед.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
перевидання	перевид.
переглянутий	перегл.
передмова	передм.
переклад	пер.
перекладач	пер.	При прізвищі
переробка	перероб.
перероблено	переробл.
персональний	персон.
перспективний	персп.
перфокарта	пкарта
перфострічка	пстрічка
письменник	письм.
південний	півд.
північний	півн.
під керівництвом	під керівн.
підвищення	підвищ.
підготовка	підготов.
підготував	підгот.
підзаголовок	підзаг.
підписано до друку	підп. до
	друку
підприємство	п-во
підручник	підруч.
планування	планув.
пластичний	пластич.
племінний	плем.
площа	пл.	При назві
повідомлення	повідомл.
поетичний	поетич.
покажчик (показник)	покажч.
	(показн.)
полемічний	полем.
поліграфічний	полігр.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
політологія	політол.
полтавський	полтав.
помічник	пом.
популярний	попул.
портрет	портр.
посібник	посіб.
початковий	почат.
поштова скринька	п/с
пояснення	поясн.
правління	правл.
правознавство	правозн.
практичний	практ.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
праці	пр.	У значенні:
		«Наукові ро-
		боти»
предметний	предм.
препринт	препр.
приватизація	приватиз.
пригодницький	пригод.
приклад	прикл.
прикладний	приклад.	При цифрах
примірник	пр.
примітка	прим.
природничий	природн.
присвячується	присвяч.
проблема	пробл.
провулок	пров.	При назві
програма	прог.
програмування	програмув.
продовжений	продовж.
продовольчий	прод.
проектно-конструкторське бюро	ПКБ	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
проектування	проектув.

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
промисловий	пром.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
промисловість	пром-сть
пропозиція	пропоз.
проспект	просп.	При назві
професійна спілка	профспілка	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
професійний	проф.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом
		заголовка
професор	проф.	При прізвищі
професорсько-викладацький	проф.-викл.
процент (відсоток)	%	Умовна по-
		значка при
		цифрах
псевдонім	псевд.
публікація	публ.
публіцистика	публіц.
публічний	публіч.
	Р
радіоелектроніка	радіоелект-
	рон.
район	р-н	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису
районна державна адміністрація	райдерж-
	адмін.
районна рада	райрада
районний	район.	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
районний відділ внутрішніх справ	РВВС
раціоналізаторський	рац.
раціональний	раціон.
редактор	ред.	При прізвищі
редакційна колегія (редколегія)	редкол.
редакційно-видавничий відділ	РВВ
редакція	ред.
режисер	реж.	При прізвищі
резюме	рез.
реклама	рекл.
рекомендаційний	реком.
рекомендація	рек.
релігійний	реліг.
репринт	репр.
репродукція	репрод.
реставрація	реставр.
ретроспективний	ретросп.
реферат	реф.
реферативний журнал	РЖ
рецензія	рец.
рисунок (малюнок)	рис. (мал.)
рівненський	рівнен.
рік (роки)	р. (рр.)	При цифрах
річка	р.	При назві
розвиток	розв.
розв'язування	розв'яз.
розділ	розд.	У значенні: «Частина»
роздільна пагінація	розд. паг.
розповсюдження	розповсюдж.
розробив	розроб.
розроблено	розробл.
розширений	розшир.
російський	рос.
ротапринт	ротапр.
рубрика	рубр.
рубрикатор	рубрик.
рукописний	рукоп.
румунський	рум.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
	С
санітарний	сан.
Санкт-Петербург	СПб.	В області вихідних да-
		них
сатиричний	сатир.
святий	св.
секретар	секр.	При прізвищі
секунда	с	При цифрах
селище	с-ще	При назві
селище міського типу	смт	Те саме
селищна рада	селищрада
село	с.	При назві
селянський	селян.
семінарський	семінар.
сенсаційний	сенсац.
серія	сер.
серпень	серп.
сесія	сес.
симпозіум	симп.	Скорочується також
		у заголовку опису, як-
		що не є першим сло-
		вом заголовка
симфонічний	симф.
система автоматизованого	САПР
проектування
систематичний	сист.
сільська рада	сільрада
сільськогосподарський	с.-г.	Скорочується також
		у заголовку опису, як-
		що не є першим сло-
		вом заголовка
Сімферополь	Сімф.	В області вихідних даних
січень	січ.
скандинавський	сканд.
складання	склад.
скорочення	скор.
словацький	словац.
словенський	словен.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
словник	слов.
слово	сл.
слов'янський	слов'ян.
службовий	служб.
соціальний	соц.
соціологія	соціол.
спеціальність	спец.
специфікація	специф.
співавтор	співавт.
співробітник	співроб.
спільне підприємство	СП
спорудження	спорудж.
станція	ст.	При назві
старший	старш.
статистичний	стат.
стаття	ст.
стереотипний	стер.
стереофонічний	стереофон.
століття (сторіччя)	ст.	При цифрах
сторінка	с.	Те саме
студент	студ.
студентський	студент.
сумський	сум.
суспільний	суспіл.
суспільство	сусп-во
східний	сх.
сценарій	сцен.
	Т
та інші	та ін.
таблиця	табл.
татарський	татар.
творче об'єднання	ТО
творчий	творч.
тезиси	тез.
телеграфний	телегр.
телефільм	тф

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
теоретичний	теорет.	Скорочується також
		у заголовку опису, якщо
		не є першим словом за-
		головка
територіальний	терит.	Те саме
термічний	терміч.
Тернопіль	Т.	В області вихідних даних
тернопільський	терноп.
технічний	техн.	Скорочується також
		у заголовку опису, якщо
		не є першим словом за-
		головка
технологічний	технол.	Те саме
тиждень	тижд.
тижневий	тиж.	В описі періодичних ви-
		дань
тисяча	тис.	Скорочується також
		у заголовку опису, якщо
		не є першим словом заго-
		ловка
титульний аркуш	тит. арк.
товариство	т-во	Скорочується також
		у заголовку опису, якщо
		не є першим словом за-
		головка
товариство з обмеженою	ТОВ	При цифрах
відповідальністю
том (томи)	т.
торговельний	торг.
травень	трав.
тракторний	тракт.
транскрипція	транскр.
транслітерація	трансліт.
транспорт	трансп.
турецький	турец.
	У
у тому числі	у т. ч.
(в тому числі)	(в т. ч.)

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
уведення (введення)	увед. (введ.)
уводиться (вводиться)	увод. (ввод.)
угорський	угор.
удосконалення (вдосконалення)	удоскон.
	(вдоскон.)
укладач	уклад.	При прізвищі
укладено	уклад.
українознавство	українознав.
український	укр.
умовний друкований аркуш	ум. друк. арк.
універсальна десяткова	УДК
класифікація
університет	ун-т	Скорочується
		також у заголов-
		ку опису, якщо
		не є першим сло-
		вом заголовка
університетський	унів.
упорядкував	упоряд.
упорядкування	упорядкув.
упорядник	упоряд.	При прізвищі
управління	упр.	Скорочується
		також у заголов-
		ку опису, якщо
		не є першим сло-
		вом заголовка
уривок	урив.
устаткування	устатк.
учасник	учасн.
училище	уч-ще	Скорочується
		також у заго-
		ловку опису,
		якщо не є пер-
		шим словом за-
		головка

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
	Ф
фабрика	ф-ка	Скорочується та-
		кож у заголовку
		опису, якщо не
		є першим словом
		заголовка
факсиміле	факс.
факультативний	факульт.
факультет	ф-т
фантастика	фантаст.
фармацевтичний	фармац.
федерація	федер.	Скорочується та-
фестиваль	фест.	кож у заголовку
фізичний	фіз.	опису, якщо не
		є першим словом
		заголовка
філіал (філія)	філ.
філологія	філол.
філософія	філос.
фільмографія	фільмогр.
фільмокопія	фкоп.
фінансовий	фін.
фонограма	фоногр.
формування	формув.
фортепіано	ф-но
фотографія	фотогр.
фотокопія	фотокоп.
фототипія	фототип.
фрагмент	фрагм.
французький	фр.
футляр	футл.
	Х
Харків	Х.	В області вихід-
		них даних
харківський	харк.
хвилина	хв	При цифрах
херсонський	херсон.

Слово (словосполучення)	Скорочення	Умова застосування
хімічний	хім.	Скорочується також
		у заголовку опису,
		якщо не є першим
		словом заголовка
хмельницький	хмельниц.
хорватський	хорв.
хореографія	хореогр.
хоровий	хор.
християнський	християн.
художник	худож.	При прізвищі
	Ц
центральний комітет	цк	Скорочується також
		у заголовку опису
церковний	церк.
цитований	цит.
цифрова обчислювальна	ЦОМ
машина
ціна	ц.	При цифрах
	Ч
часопис	часоп.	При цифрах
частина	ч.	При цифрах
червень	черв.
черкаський	черкас.
чернівецький	чернів.
чернігівський	черніг.
чеський	чес.
число	чис.	При цифрах
член-кореспондент	чл.-кор.	При прізвищі та
		назві установи
	Ш
школа	шк.
	Щ
щодекадний (щодекадно)	щодекад.	В описі періодичних
		видань

Слово	Скорочення	Умова
(словосполучення)	Скорочення	застосування
щоденний (щоденно)	щоден.	В описі
щоквартальний (щоквартально)	щокв.	періодичних
		видань
щомісячний (щомісячно)	щомісяч.
щорічний (щорічно)	щоріч.
щотижневий (щотижнево)	щотиж.
	Ю
ювілейний	ювіл.
юнацький	юнац.
	Я
японський	яп.

Додаток 2

Міждержавний стандарт ГОСТ 7.59—2003 «Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації і предметизації»

ГОСТ 7.59-2003

МЕЖГОСУДАРСТВЕННЬІЙ СТАНДАРТ

Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу

ИНДЕКСИРОВАНИЕ ДОКУМЕНТОВ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ К СИСТЕМАТИЗАЦИИ И ПРЕДМЕ-

ТИЗАЦИИ

System of standards on information, librarianship and publishing. Indexing of documents. General requirements for classifying and subject indexing

МКС 01.140.20 ОКСТУ 0007

Дата введения 2004-01-01

ПРЕДИСЛОВИЕ

РАЗРАБОТАН Российской государственной библиотекой и Межгосударственньїм техническим комитетом по стандарти- зации ТК 191 «Научно-техническая информация, библиотеч- ное и издательское дело»

ВНЕСЕН Госстандартом России

ПРИНЯТ Межгосударственньїм советом по стандартиза- ции, метрологии и сертификации (протокол № 11 от 13 марта 2003 г., принят по переписке)

За принятие проголосовали: Наименование государства Наименование национального

органа по стандартизации Азербайджанская Республика Азгосстандарт Республика Армения Армгосстандарт

Республика Беларусь Госстандарт Республики Беларусь

Грузия Грузстандарт

Республика Казахстан Госстандарт Республики Казахстан

Настоящий стандарт разработан с учетом основних нормативних положений международного стандарта ИСО 5963-85 «Документация. Методьі анализа документов, определения их темьі и подбора индексирующих терминов».
Постановлением Государственного комитета Российской Федерации по стандартизации и метрологии от 29 мая 2003 г. № 170-ст межгосударственньїй стандарт ГОСТ 7.59-2003 вве- ден в действие непосредственно в качестве государственного стандарта Российской Федерации с 1 января 2004 г.
ВЗАМЕН ГОСТ 7.59-90.
1. Область применения

Настоящий стандарт устанавливает общие требования к индексированию: систематизации и предметизации документов и информационно-поисковьім язьїкам, применяемьім при индексировании.

Стандарт предназначен для библиотек, органов научно-тех- нической информации, книжних палат, редакций и изда- тельств.

Нормативньїе ссьілки

В настоящем стандарте использовань ссь лки на следую- щие стандартьі:

ГОСТ 7.66-92 (ИСО 5963-85) Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Индексиро- вание документов. Общие требования к координатному индек- сированию
ГОСТ 7.73-96 Система стандартов по информации, библио- течному и издательскому делу. Поиск и распространение ин- формации. Терминьї и определения
ГОСТ 7.74-96 Система стандартов по информации, библио- течному и издательскому делу. Информационно-поисковь е язьїки. Терминьї и определения
Кьіргьізстандарт Молдовастандарт Госстандарт России Таджикстандарт Главгосслужба «Туркменстан- дартларьі» Узгосстандарт Госпотребстандарт Украиньї

Кьіргьізская Республика Республика Молдова Российская Федерация Республика Таджикистан Туркменистан

Республика Узбекистан Украина

ГОСТ 7.76-96 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Комплектование фонда документов. Библиографирование. Каталогизация. Терминьї и определения

3. Определения

В настоящем стандарте применяют следующие терминьї с соответствующими определениями:

Алфавитно-предметньїй указатель к систематическо- му каталогу, АПУ: По ГОСТ 7.76.
Адекватная предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Библиографическая запись: По ГОСТ 7.76.
Вспомогательньїе таблицьі классификации: По ГОСТ 7.74.
Вспомогательньїй классификационньїй признак: Классификационньїй признак, которьій принят для детализации в пределах класса, образованного по основному классификацион- ному признаку.
Дополнительная карточка систематического каталога: Карточка, место которой в систематическом каталоге определя- ется вторьім и последующими классификационньїми индекса- ми, входящими в состав полного индекса при многократном от- ражении документа в систематическом каталоге.
Инверсия в предметной рубрике: Изменение прямого порядка слов для вьіведения слова, несущего максимальную смисловую нагрузку, в позицию ведущего слова предметной рубрики или первого слова в подзаголовке многочленной предмет- ной рубрики.
Индексирование: По ГОСТ 7.74.
Информационно-поисковая система: По ГОСТ 7.73.
Информационно-поисковьій язьік: По ГОСТ 7.74.
Информационньїй поиск: По ГОСТ 7.73.
Каталожний индекс: В систематическом каталоге — классификационнмй индекс, указьівающий деление каталога, в которое должна бьіть помещена данная каталожная карточка.
Классификационная формула: Унифицированньїй порядок расположения классификационньїх индексов, определяю- щий классификационное решение.
Классификационное деление (запись класса): По ГОСТ 7.74.
Классификационнмй признак: По ГОСТ 7.74.
Комбинированная предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Комплекс предметньїх рубрик: По ГОСТ 7.74.
Лексическая единица: По ГОСТ 7.74.
Многочленная предметная рубрика: Сложная предметная рубрика, в которой лексические единиць отделень друг от друга разделительньїм знаком. Первьій ^лемент мно- гочленной предметной рубрики назьівается заголовком, а каж- дьій последующий, отделяемьій от заголовка разделительньїм знаком, назьівается подзаголовком предметной рубрики.
Обобщающая предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Описательная предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Основная карточка систематического каталога: Каталожная карточка, место которой в систематическом каталоге определяется первьім индексом в составе полного индекса.
Основной классификационньїй признак: Классифи- кационньїй признак, которьій принят для организации структури классификации, отражающей некоторую предметную область.
Основньїе таблицьі классификации: Составная часть таблиц классификации, включающая иерархические таблиць классификационньїх делений по основним классификацион- ньім признакам.
Отраслевьіе таблицн классификации: Таблиць классификации, включающие полньїе таблиць по соответствую- щей отрасли знания, сокращенную вьіборку из таблиц класси- фикации по смежнь м отраслям, а также комбинированнь е индексьі.
Поисковнй образ документа: По ГОСТ 7.74.
Полньїй индекс: В систематическом каталоге — классификационньїй индекс, указьівающий все деления каталога, в котором отражается данньїй документ.
Полочньїй индекс: Классификационньїй индекс, ука- зь вающий место хранения документа при систематической расстановке фонда.
Предметизация: По ГОСТ 7.74.
Предметний каталог: По ГОСТ 7.76.
Предметизационная формула: По ГОСТ 7.74.
Простая предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Систематизация: По ГОСТ 7.74.
Систематическая контрольная картотека: Вспомога- тельная картотека служебного характера, в которой фиксиру- ют предметнь е рубрики алфавитно-предметного указателя к систематическому каталогу, организованньїе в систематическом порядке их классификационньїх индексов.
Систематический каталог: По ГОСТ 7.76.
Сложная предметная рубрика: По ГОСТ 7.74.
Сложньїй индекс: По ГОСТ 7.74.
Составной индекс: По ГОСТ 7.74.
Список предметньїх рубрик: По ГОСТ 7.74.
Ссьілочно-справочньїй аппарат предметного каталога (списка, указателя): Совокупность указаний, фиксирующих связи и размежевания между предметними рубриками.
Термин индексирования: По ГОСТ 7.76.
Узкий комплекс предметних рубрик: По ГОСТ 7.74.
Универсальньїе таблицьі классификации: Таблиць классификации по всем отраслям знаний.
Централизованное индексирование: Индексирование, проводимое в методических центрах или под их руководством для использования в различньїх организациях.
Широкий комплекс предметних рубрик: По ГОСТ 7.74.

4. Общие положения

При индексировании следует представлять с необходи- мой и достаточной полнотой и точностью в поисковом образе документа (ПОД) в виде терминов индексирования основное со- держание документа, а при необходимости — его форму и на- значение (далее — содержание документа) для обеспечения ^ф- фективного информационного поиска.
Обьектом индексирования является отдельньїй документ, его составная часть или совокупность документов (далее — документ).
Индексирование следует проводить на основе непосред- ственного анализа документа с учетом характера информацион- но-поискового массива, ^лементом которого становится ПОД, характера информационньїх потребностей пользователей дан- ной информационно-поисковой системь (ИПС), в соответствии с общими принципами индексирования и особенностями их применения в конкретной организации.
Ниже рассматриваются два принципа индексирования — классификационнь й и предметизационнь й. Принципь координатного индексирования по ГОСТ 7.66.

Классификационньїй принцип индексирования бази- руется на представлении содержания документа в некоторой специально разработанной классификационной системе и ис- пользовании в качестве терминов индексирования классифи- кационньїх индексов, в которьіх отношения между классами ^той системьі вьіраженьї в явном виде.

Примечание — Классификационнь й принцип индексиро- вания обеспечивает возможность организации информацион- ного поиска по иерархическому признаку.

Предметизационньїй принцип индексирования бази- руется на представлении содержания документа в понятийной системе определенного естественного язь ка и на использова- нии в качестве терминов индексирования лексических единиц (ЛЕ) естественного язьїка.

Примечание — Предметизационньїй принцип индексиро- вания обеспечивает возможность организации информацион- ного поиска по алфавитному признаку.

4.5. В зависимости от того, какой принцип индексирования является ведущим (или единственньїм), различают классифи- кационнь е и предметизационнь е информационно-поисковь е язьїки (ИПЯ). В соответствии с характером ИПЯ индексиро- вание осуществляется как систематизация или предметиза- ция, а в качестве терминов индексирования используют соот- ветственно классификационнь е индексь или предметнь е рубрики.

5. Требования к информационно-поисковьім язьїкам

Общие требования

В состав ИПЯ входит множество ЛЕ и грамматичес- кие (парадигматические и синтагматические) отношения меж- ду ними. Грамматические отношения позволяют организовать ЛЕ в систему.
^лементьI ИПЯ могут бьіть реализованьї в машиночи- таемой или карточной форме, на микроносителях, в форме книжного издания.
ИПЯ должен:

полно и точно передавать содержание, а при необходимости — форму и назначение документа, отражаемого в данной ИПС;

обеспечивать однозначное толкование терминов индексиро- вания;

допускать многоаспектное индексирование;

допускать внесение изменений (дополнений и исправлений);

обеспечивать достаточную простоту и удобство индексиро- вания, информационного поиска и ведение данной ИПС;

отражать современное состояние терминосистемь в данной области знания.

Правила использования ИПЯ фиксируют в справоч- но-методическом аппарате соответствующей ИПС.

Требования к классификационнь м информационно- поисковьім язьїкам

5.2.1. Классификационньїй ИПЯ представляют в виде уни- версальньїх или отраслевьіх таблиц классификации, состоя- щих, как правило, из основньїх и вспомогательньїх таблиц, ал- фавитно-предметного указателя и правил применения.

Основним ^лементом таблиц классификации являет- ся классификационное деление (запись класса), в состав кото- рого входят классификационньїй индекс, словесная формули- ровка (описание класса), при необходимости методические указания, включающие также справочно-ссьілочньїй аппарат.
Классификационньїй индекс состоит из одной или нескольких ЛЕ, которьіе следует вьіражать цифровьіми, бук- венньїми или смешанньїми (буквенно-цифровьіми) обозначе- ниями с использованием синтаксических знаков.
В зависимости от количества ЛЕ в классификацион- ном индексе различают простой, сложньїй или составной классификационное индексьі.
Один или несколько классификационньїх индексов, отражающих в совокупности содержание данного документа, составляют ПОД в виде полного индекса документа.
Система грамматических отношений классификацион- ного ИПЯ включает:

парадигматические отношения между классификационньї- ми делениями (классами), зафиксированньїе с помощью иерар- хической структурь таблиц классификации, а также с помо- щью ссьілочно-справочного аппарата;

синтагматические отношения между классификационнь - ми индексами в сложньїх и составньїх индексах, образованньїх в соответствии с классификационной формулой.

В зависимости от вида документа и поставленньїх задач следует применять одну или несколько универсальнь х систем классификации — классификационньїх ИПЯ, приведеннях ниже:

Библиотечно-библиографическую классификацию (ББК);

Государственнь й рубрикатор научно-технической инфор- мации (ГРНТИ);

Универсальную десятичную (децимальную) классифика- цию (УДК);

Десятичную классификацию М. Дьюи (ДКД);

Классификатор правовьіх актов (КПА);

Межгосударственньїй классификатор стандартов (МКС);

Международную патентную классификацию (МПК).

При необходимости допускается применять также и локаль- ньіе (отраслевьіе, специальньїе) классификационньїе ИПЯ.

5.3. Требования к предметизационньїм информационно- поисковнм язнкам

5.3.1. Предметизационньїй ИПЯ должен бьіть представлен в виде перечня предметних рубрик (ПР) и ссьілочно-справоч- ного аппарата.

ПР состоит из одной или нескольких ЛЕ, которьіе следует вьіражать словами или словосочетаниями естественно- го язьїка, а также цифрами и другими обозначениями, исполь- зуемьіми в естественном язьіке.
В зависимости от количества ЛЕ в ПР различают простую и сложную ПР.

Примечание — В зависимости от характера синтагматичес- кой организации ЛЕ в составе сложной ПР различают описа- тельную и многочленную (в том числе комбинированную) ПР. Многочленная ПР состоит из заголовка и одного или несколь- ких подзаголовков.

Одна или несколько ПР, отражающих в совокупнос- ти содержание документа, составляют его ПОД.
Совокупность ПР, обьединенньїх определенной темой, об- разует комплекс ПР. Различают узкий и широкий комплексьі ПР.
Система грамматических отношений предметизаци- онного ИПЯ включает:

парадигматические отношения между ЛЕ или ПР, зафик- сированньїе с помощью ссьілочно-справочного аппарата;

синтагматические отношения между ЛЕ в составе сложной ПР, образованной в соответствии с предметизационной формулой.

6. Технологические процессьі и основнне правила индек- сирования

6.1. Общие правила индексирования

Индексирование должно содержать следующие взаи- мосвязанньїе процессьі:

анализ содержания документа как обьекта индексирования;

вь явление и отбор смь словь х компонентов в содержании документа;

принятие решения о составе ПОД;

оформление отобраннь х смь словь х компонентов как понятий в терминах индексирования в соответствии с системой грамматических средств данного ИПЯ;

редактирование терминов индексирования в составе ПОД.

Анализ документа проводят по всем ^лементам, поз- воляющим вь явить его содержание, идеологическую направ- ленность, форму и назначение.
В основном содержании документа вьіделяют компо- ненть , отражающие его предмет (предметь ) и аспект (аспек- тьі) рассмотрения. Вьіделенньїе смьісловьіе компонента могут формулироваться предварительно в произвольной словесной форме.
Принятие решения о составе ПОД и оформление тер- минов индексирования проводят в соответствии с правилами ИПЯ с необходимой и достаточной для данной ИПС глубиной, точностью и многоаспектностью.

Примечание — Терминь централизованного индексирования (классификационнь е индексь или предметнь е рубрики) допус- кается дополнять, уточнять и, при необходимости, изменять.

При редактировании терминов индексирования про- веряют соответствие отобранньїх смьісловьіх компонентов со- держанию документа, правильность оформления терминов ин- дексирования в ПОД с учетом установленнь х между ними связей и отношений.
Методические решения, имеющие типовой характер, а также решения по сложньїм случаям индексирования должньї бьіть зафиксированьї по правилам, принятьім в конкретной ИПС.
1. Правила систематизации
  1. Классификационное решение вьіражают одним или несколькими классификационнь ми индексами, составляю- щими ПОД в виде полного индекса документа.
  2. На основе принятого классификационного решения составляют и оформляют предметнь е рубрики алфавитно- предметного указателя (АПУ).
  3. Классификационное решение фиксируют в библиогра- фической записи документа по правилам, принятьім в данной ор- ганизации, с одновременньїм (при необходимости) оформлением записи АПУ и систематической контрольной картотеки (СКК).
  4. Для систематического каталога (СК) в карточной форме оформляют основную и дополнительную карточки, снабженнь е в установленном порядке полнь м, каталожнь м и полочньїм индексами.
2. Правила предметизации
  1. Предметизационное решение вьіражают одной или несколькими ПР, составляющими ПОД.
  2. В зависимости от степени конкретизации представле- ния предмета и его аспектов различают адекватньїе и обобщаю- щие ПР. При окончательном вьіборе ЛЕ в процессе оформления ПР следует обозначать предмет и его аспектьі с необходимой и достаточной для данной ИПС степенью адекватности.
  3. При отсутствии в предметизационном ИПЯ необходимой ЛЕ принимают решение о включении в ИПЯ новой ЛЕ.

Одновременно вносят изменения в перечень ПР и другие спра- вочно-методические документьі.

В сложной ПР упорядочивают ЛЕ в цепочку в соот- ветствии с правилами синтагматики, имеющимися в предме- тизационной формуле, принятой в данном ИПЯ.
При необходимости ПР связьівают с другими ПР в соответствии с принципами парадигматики данного ИПЯ и методическими решениями, принятьіми в конкретной ИПС.
При организации широкого комплекса ПР связьівают с помощью ссьілочно-справочного аппарата в соответствии с принципами парадигматики данного ИПЯ и методическими решениями, принятьіми в конкретной ИПС.
При организации узкого комплекса ПР допускается инверсия для вьіведения слова, несущего максимальную смьіс- ловую нагрузку, в позицию ведущего слова в ПР или первого слова в подзаголовке многочленной ПР.
Предметизационное решение фиксируют в библио- графической записи документа по правилам, принятьім в данной организации, с одновременньїм оформлением записи в перечне ПР [в частности, в рабочей картотеке к предметному каталогу].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

До модуля 1 Основна література

Про інформацію: Закон України [Текст] // Україна : інформація і свобода слова. — К., 1997. — С. 58-78.
Никифоровская, Н. А. Библиографическое описание. Во- просьі теории, истории и методики [Текст] / Н. А. Никифо- ровская; под ред. Г. Г. Фирсова. — М., 1978. — С. 10-89.
Столяров, Ю. Н. Документньїй ресурс [Текст] : учеб. пособ. для студ. вьісш. учеб. заведений / Ю. Н. Столяров. — М. : Ли- берия, 2001. — 152 с.
Терминологический словарь по библиотечному делу и смеж- ньім отраслям знания [Текст]. — М. : Б-ка по естествен. наукам РАН, 1995. — 126 с.

Нормативні документи

ГОСТ 7.0-99. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Терминь и определения [Текст] : взамен ГОСТ 7.0-84 и 7.26-80. — Введ. с 01.07.2000. — Минск : Изд-во стандартов, 1999. — 46 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.1-2003. Библиографическая запись. Библиографи- ческое описание. Общие требования и правила составления [Текст] : взамен ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16079, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82. — Введ. 01.07.2004. — М. : Изд-во стандартов, 2004. — 81 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.4-95. Издания. Вьіходньїе сведения [Текст] : взамен ГОСТ 7.4-86. — Введ. 01.07.96. — М. : Изд-во стандартов, 1996. — 58 с. — (Система стандартов по информации, библио- течному и издательскому делу).
ГОСТ 7.5-98. Журнальї, сборники, информационнньїе изда- ния. Издательское оформление публикуемь х материалов [Текст]. — Введ. 01.07.98. — М. : Изд-во стандартов, 1998. — 68 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

9. ГОСТ 7.11-2004. Сокращение слов и словосочетаний на иностраннь х европейских язь ках в библиографическом описании [Текст]. — Введ. 01.07.2005. — М. : Изд-во стан- дартов, 2005. — 212 с. — (Система стандартов по информа- ции, библиотечному и издательскому делу).

ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язь ке. Общие требования и правила [Текст] : взамен ГОСТ 7.12-77. — Введ. 01.07.95. — Минск : Изд-во стандартов, 1995. — 33 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.76-96. Комплектование фонда документов. Библио- графирование. Каталогизация. Терминь и определения [Текст]. — Введ 01.01.1998. — Минск : Изд-во стандартов, 2000. — 44 с. — (Система стандартов по информации, библио- течному и издательскому делу).
ГОСТ 7.80-2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления [Текст]. — Введ. 01.07.2002. — Минск : Изд-во стандартов, 2000. — 36 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиогра- фическое описание ^лектроннuх ресурсов. Общие требования и правила составления [Текст]. — Введ. 01.07.2002. — Минск : Изд-во стандартов, 2001. — 36 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.83-2001. ^лектроннuе издания. Основньїе видьі и вьіходньїе сведения [Текст]. — Введ. 01.07.2002. — Минск : Изд-во стандартов, 2001. — 19 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення [Текст]. — Чинний від 01.01.95. — К., 1994. — 89 с.
ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення [Текст]. — Чинний від 01.01.1996. — К., 1995. — 43 с.
ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила [Текст] : чинний від 01.07.1998. — К. : Держстандарт України, 1998. — 27 с.

Додаткова література

Библиотечньїе каталоги [Текст] : учебник. — 2-е изд., пере- раб. и доп. — М., 1977. — 302 с.
Гиляревский, Р. С. Развитие современнь х принципов книгоописания [Текст]. — М., 1961. — 182 с.
Примерь к правилам составления библиографического описания [Текст]. — М., 1991. — 164 с.
Anglo-American Cataloguing Rules [Text]. — 2nd ed., 1988 revision. — Ottawa ; London ; Chicago, 1988. — 677 р.
ISBD (M): International standard bibliographic description for monographic publications [Text]. — Rev. ed. — London, 1987. — VIII, 62 p.
ISBD (CM): International standard bibliographic description for cartographical materials [Text]. — Rev. ed. — London, 1987. — VII, 55 p.
ISBD (NBM): International standard bibliographic description for non-book materials [Text]. — Rev. ed. — London, 1987. — VII, 74 p.
ISBD(S): International standard bibliographic description for serials [Text]. — Rev. ed. — London, 1988. — VIII, 76 p.
ISBD (CF): International standard bibliographic description for computer files [Text]. — London, 1990. — V, 98 p.
ISBD (A): International standard bibliographic description for older monographic publications (antiquarian) [Text]. — 2nd. rev. ed. — Munchen ; London, 1991. — XIII, 100 p.
ISBD(PM): International standard bibliographic description for printed music [Text]. — 2nd. rev. ed. — Munchen ; London, 1991. — VI, 73 p.
ISBD (G): General international standard bibliographic description [Text] : Annot. text. — Munchen ; London, 1992. — VIII, 36 p.
ISBD (ER): International standard bibliographic description for electronic resources [Text]. — Frankfurt, 1996. — VI, 109 p.
Guidilines for the application of the ISBDs to the description of component parts [Text]. — London, 1988. — VIII, 22 p.

До модуля 2 Основна література

ГОСТ 7.1-2003. Библиографическая запись. Библиографи- ческое описание. Общие требования и правила составления ^єкст] : взамен ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16079, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81, ГОСТ 7.40-82. — Введ. 01.07.2004. — М. :

Изд-во стандартов, 2004. — 81 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

ГОСТ 7.11-2004. Сокращение слов и словосочетаний на иностраннь х европейских язь ках в библиографическом описании [Текст]. — Введ. 01.07.2005. — М. : Изд-во стан- дартов, 2005. — 212 с. — (Система стандартов по информа- ции, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.12-93. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язь ке. Общие требования и правила [Текст] : взамен ГОСТ 7.12-77. — Введ. 01.07.95. — Минск : Изд-во стандартов, 1995. — 33 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ГОСТ 7.80-2000. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления [Текст]. — Введ. 01.07.2002. — Минск : Изд-во стандартов, 2000. — 36 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и из- дательскому делу).
ГОСТ 7.82-2001. Библиографическая запись. Библиографи- ческое описание ^лектроннuх ресурсов. Общие требования и правила составления [Текст]. — Введ. 01.07.2002. — Минск : Изд-во стандартов, 2001. — 36 с. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).

Додаткова література

Правила составления библиографического описания [Текст] / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В. И. Ленина. — М., 1986-1993. Ч. 1 : Книги и сериальньїе издания. — 1986. — 527 с. — Ч. 2 : Нотньїе издания. — 1987. — 257 с. — Ч. (3) : Картографические произведения. — 1990. — 278 с. — Ч. 4 : Нормативно-тех- нические и технические документь . Неопубликованнь е документь . — 1989. — 235 с. — Ч. 5 : Изоиздания. — 1993. — 194 с. — Ч. 6 : Аудиовизуальнь е материаль . — 1989. — 289 с.
Правила составления библиографического описания, ста- ропечатньїх изданий [Текст] / Межвед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В. И. Ленина. — М, 1989. — 303 с.
Составление библиографического описания [Текст] : крат- кие правила. — 2-е изд., доп. — М. : Кн. палата, 1991. — 224 с.

Основна література

Библиотечно-библиографическая классификация ^єкст] : рабочие табл. для массовьіх б-к. — М. : Либерия, 1997. — 687 с.
ГОСТ 7.59-2003. Индексирование документов. Общие требования к систематизации и предметизации ^єкст] : взамен ГОСТ 7.59-90. — Введ. с 01.01.2004. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ДСТУ 30671-99. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування ^єкст] : введ. 26.11.2000. — К. : Держстандарт України, 1999. — 9с.
Индексирование документов. Общие требования к система- тизации и предметизации ^єкст] : инструкт.-метод. указа- ния / Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина; сост. ^. Р. Сукиа- сян. — М., 1991. — 65 с.
Універсальна десяткова класифікація (УДК) ^єкст] : у 2 кн. / пер. з англ. — К. : Кн. палата України, 2002. — Кн. 1. Таблиці. — 932 с. — Кн. 2. Алфавітно-предметний покажчик. — 812 с.
^йдельман Б. Ю. Библиотечная классификация и система- тический каталог ^єкст]. — М., 1977. — 311 с.

Додаткова література

Библиотечно-библиографическая классификация ^єкст] : табл. для науч. б-к.: вьіп. 1-25. — М., 1960-1968.
Библиотечно-библиографическая классификация ^єкст] : табл. для науч. б-к.: сокр. вариант: вьіп. 1-6. — М., 1970-1972.
Библиотечно-библиографическая классификация ^єкст] : табл. для обл. б-к : в 4-х вьіп. — М. : Книга, 1980-1983.
Библиотечно-библиографическая классификация. Сред- ние таблиць ^єкст] : практич. пособие : вьіп. 1-8. — М. : Ли- берея, 2001 — . — Вьіп. 1. Социальньїе науки. — 2001. — 314 с. — Вьіп. 2. ^кономика. ^кономические науки; Поли- тика. Политология; Право. Юридические науки; Военное дело. Военная наука. — 2007. — 456 с. — Вьіп. 3. Сельское и лесное хозяйство. Сельскохозяйственньїе и лесохозяйст- веннь е науки. Здравоохранение. Медицинские науки: практическое пособие. — 2007. — 516 с.
Библиотечно-библиографическая классификация. Сред- ние таблиць [Текст] : дополнительньїй вьіп.: таблиць ти- повьіх делений общего применения / под ред. ^. Р. Сукиа- сяна. — М. : Либерия, 2003. — 567 с.
Библиотечно-библиографическая классификация [Текст] : табл. для дет. и шк. б-к. — 3-е изд., испр. и доп. — М. : Ли- берия, 1998. — 320 с.
Библиотечно-библиографическая классификация [Текст] : табл. для краеведческих каталогов и б-к. — М. : Кн. палата, 1989. — 320 с.
Классифицирование произведений печати по таблицам Библиотечно-библиографической классификации [Текст]. — М. : Кн. палата, 1980. — 228 с.
УДК. Универсальная децимальная классификация [Текст] : полное изд. на рус. язьіке: в 10 т. — М. : Изд-во ВИНИТИ, 2001 — . — Т. 1 : Вспомогательньїе табл. О. Общий отдел. — 246 с. — Т. 2 : Раздельї 1/3. Философия. Религия. Общест- венньїе науки. — 456 с. — Т. 3 : Раздельї 5/54. Математика. Естественньїе науки. — 367 с.

До модуля 4 Основна література

ГОСТ 7.59-2003. Индексирование документов. Общие тре- бования к систематизации и предметизации [Текст] : вза- мен ГОСТ 7.59-90. — Введ. с 01.01.2004. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ДСТУ 30671-99. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексуванн [Текст] : введ. 26.11.2000. — К. : Держстандарт України, 1999. — 9 с.
Библиотечно-библиографическая классификация [Текст] : рабочие табл. для массовьіх б-к. — М. : Либерия, 1997. — 687 с.
Універсальна десяткова класифікація (УДК) [Текст] : у 2 кн. / пер. з англ. — К. : Кн. палата України, 2002. — Кн. 1. Таблиці. — 932 с. — Кн. 2. Алфавітно-предметний покажчик. — 812 с.

Основна література

ГОСТ 7.59-2003. Индексирование документов. Общие тре- бования к систематизации и предметизации [Текст] : вза- мен ГОСТ 7.59-90. — Введ. с 01.01.2004. — (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
ДСТУ 30671-99. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування [Текст] : введ. 26.11.2000. — К. : Держстандарт України, 1999. — 9 с.
ДСТУ 2395-2000. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика [Текст] : введен. 26.11.2000. — К. : Держстандарт України, 2001. — 8 с.

Додаткова література

Гринина, Р. Ф. Теоретические основьі предметизации и предметного каталога [Текст] : учеб. пособ. / Р. Ф. Гри- нина. — Л., 1989. — 73 с.
Карачинская, ^. Т. Предметизация произведений печати. Предметний каталог [Текст] : учеб. пособ. / ^. Т. Карачинская, В. К. Удалова. — Х., 1992. — 87 с.
Индексирование документов. Общие требования к система- тизации и предметизации [Текст] : инструкт.-метод. указа- ния / Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина; [сост. ^. Р. Сукиа- сян]. — М., 1991. — 65 с.

До модуля 6 Основна література

ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования [Текст] : взамен ГОСТ 7.9-77. — Введ. 01.07.1997. — М. : Изд-во стандартов, 1997. — 9 с.

Додаткова література

Бідбаєр, В. До концепції вітчизняної системи реферування та видання реферативної інформації [Текст] / В. Бідбаєр, Л. Котенко // Вісн. Кн. палати. — 1998. — № 3. — С. 21-22.
Блюменау, Д. И. Проблемь сверть вания научной инфор- мации [Текст] / Д. И. Блюменау. — Л., 1982. — 186 с.
Истрина, М. В. Аннотирование произведений печати [Текст] : метод. пособ. / М. В. Истрина. — М., 1981. — 48 с.
Соловьев, В. М. Универсализация подготовки реферата многоцелевого назначения [Текст] / В. М. Соловьев, А. Е. Конюшенко // Науч.-техн. информация. Сер. 1. — 1991. — № 7-8. — С. 50-53.
Сорока, М. Б. Становлення та розвиток системи реферування української наукової літератури (1991-2000 рр.) [Текст] : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.08 / М. Б. Сорока; НАН України; Національна б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К., 2001. — 19 с.
Сорока М. Б. Украинская модель системьі реферирования научной литературьі // Б-ка Нац. акад. наук: Проблеми функционирования, тенденции развития: науч.-практ. и теорет. сб. — К., 2000. — Вьіп. 1. — С. 97-103.
Хромченко, Л. Г. Реферирование [Текст] : учеб. пособ. / Л. Г. Хромченко. — Харьков ; Симферополь, 2001. — 111 с.

Навчальне видання ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна

АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ПЕРЕРОБКА ДОКУМЕНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Навчальний посібник для дистанційного навчання

Головний редактор Літературний редактор Технічний редактор Художник-дизайнер Комп'ютерна верстка Коректор-редактор Контрольний редактор

І. Перинська С. І. Дудіна
Є. Гнатюк

І. О. Клименко О. В. Мележик А. Ю. Корніюк Л. Ю. Савенко

Автор несе відповідальність за подання матеріалів, які вміщено в посібнику «Аналітико-синтетична переробка документної інформації». Університет «Україна» користується майновими правами на посібник Горбаченко Т. Г. «Аналітико-синтетична переробка документної інформації» як такий.

Оригінал-макет виготовлено у видавничо-друкарському комплексі Університету «Україна» 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, тел. (044) 424-40-69 Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 405 від 06.04.01

Віддруковано з оригінал-макета у видавничо-друкарському комплексі Університету «Україна»

Підписано до друку 25.04.2008. Формат 60П 90/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 18,37. Обл. вид. арк. 20,66. Наклад 1000 прим.

1 Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр

Содержание