Синтаксис і пунктуація
628. Синтаксис – це розділ граматики, що вивчає словосполучення і речення:
А) так;
Б) ні.
629. Пунктуація – це розділ мовознавства, що вивчає розділові знаки в реченні:
А) так;
Б) ні.
630. Словосполучення – це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних частин мови, із яких одне слово є головним, інші – граматично залежні від головного:
А) так;
Б) ні.
631. Поєднання підмета і присудка не є словосполученням:
А) так;
Б) ні.
632. Речення – це синтаксична одиниця, оформлена за законами певної мови, що виражає думку:
А) так;
Б) ні.
633. За будовою речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні:
А) так;
Б) ні.
634. За метою висловлювання речення поділяються на прості й складні:
А) так;
Б) ні.
635. За наявністю головних членів речення поділяються на непоширені й поширені:
А) так;
Б) ні.
636. За наявністю другорядних членів речення поділяються на односкладні й двоскладні:
А) так;
Б) ні.
637. За експресивністю вираження думки речення поділяються на повні й неповні:
А) так;
Б) ні.
638. Підмет – це головний граматично незалежний член речення, що називає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?:
А) так;
Б) ні.
639. Присудок – головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є?:
А) так;
Б) ні.
640. Присудок може бути простим , складеним дієслівним та складеним іменним :
А) так;
Б) ні.
641. Тире між підметом і присудком ставиться тоді, якщо перед присудком стоять слова це, то, ось:
А) так;
Б) ні.
642. Тире між підметом і присудком не ставиться, якщо підмет або присудок виражені особовим або питальним займенником:
А) так;
Б) ні.
643. Додаток – це головний член речення,який означає предмет, на який спрямована дія, і відповідає на питання непрямих відмінків:
А) так;
Б) ні.
644. Означення – це головний член речення, який вказує на ознаку предмета, його якість, властивість, приналежність, а також на кількість і порядок предметів:
А) так;
Б) ні.
645. У реченні означення залежить від іменника або інших слів, ужитих в значенні іменника, і відповідає на питання непрямих відмінків:
А) так;
Б) ні.
646. Обставина—це головний член речення, який вказує на місце, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? як? для чого? та ін..:
А) так;
Б) ні.
647. Обставина місця відповідає на питання коли? відколи? доки?:
А) так;
Б) ні.
648. Обставина мети відповідає на питання для чого? з якою метою? :
А) так ;
Б) ні.
649. Обставина способу дії відповідає на питання як? яким способом?:
А) так;
Б) ні.
650. Обставина причини відповідає на питання чому? через що?:
А) так;
Б) ні.
651. Однорідними називаються члени речення, що поєднані між собою сурядним зв’язком, відносяться до одного члена речення й виконують однакову синтаксичну функцію:
А) так;
Б) ні.
652. Порівняльний зворот—це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що:
А) так;
Б) ні.
653. Односкладні речення—це речення, основа яких складається з підмета та присудка:
А) так;
Б) ні.
654. Називні односкладні речення вказують на дію, яку виконує певний предмет, особа:
А) так;
Б) ні.
655. Узагальнюване слово—це слово, що вживається при неоднорідних членах речення і виражає їх загальне значення:
А) так;
Б) ні.
656. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, після нього ставиться тире:
А) так;
Б) ні.
657. Між однорідними членами речення ставится тире, якщо пропущено протиставний сполучник а:
А) так;
Б) ні.
658. Відокремленими називаються другорядні непоширені чи поширені члени речення, що в усному мовленні виділяються інтонацією, унаслідок чого набувають у реченні більшої смислової та граматичної самостійності:
А) так;
Б) ні.
659. До відокремлених членів речення належать відокремлені означення, відокремлені обставини, відокремлені додатки, відокремлені уточнювальні члени речення:
А) так;
Б) ні.
660. Вставні слова, словосполучення, речення виражають ставлення мовця до висловлюваної думки:
А) так;
Б) ні.
661. Звертання—це слово чи словосполучення, яке називає того, до кого звертаються з мовою:
А) так;
Б) ні.
662. За формою вираження звертання поділяються на непоширені (виражені одним словом) і поширені (звертання із залежними словами):
А) так;
Б) ні.
663. Складносурядним називається таке складне речення, частини якого поєднані підрядним зв`язком і одна частина синтаксично підпорядкована іншій:
А) так;
Б) ні.
664.Складнопідряднимназивається речення, що складається з двох або більше синтаксично рівноправних частин, поєднаних синтаксичним зв’язком:
А) так;
Б) ні.
665. У складнопідрядному реченні підрядна частина приєднується до головної за допомогою сурядних сполучників :
А) так;
Б) ні.
666. У складнопідрядному реченні при головній частині може бути лише одне підрядне речення:
А) так;
Б) ні.
667. Орфографія—це розділ мовознавства, що вивчає розділові знаки в реченні:
А) так;
Б) ні.
668. У якому ряду правильно названо всі ознаки словосполучення?:
А. Поєднання двох чи більшої кількості слів; одиниця спілкування; поєднується зв'язком узгодження і керування.
Б.Поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів; одиниця некомунікативна; поєднана на основі синтаксичного зв'язку між підметом і присудком.
В. Поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв'язку; має граматичне значення й інтонацію повідомлення.
669. У якому ряду всі поєднання слів не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці?:
А. Гори перевернути, дати на горіхи, часто-густо, сказати правду, до лісу рукою подати, розв'язати язик.
Б.Бути насторожі, кривити душею, лебедина пісня композитора, очима стріляти, на повний хід, поети і прозаїки.
В.Наламати дров, бути причетним до справи, буду виступати, ріки і озера, найбільш вдалий, дуже серйозний.
670. Укажіть ряд із прикметниковими словосполученнями (за морфологічним вираженням головного слова):
А. Лапатий сніг, неперевершена краса, сповнений надій,зроблений з дерева, старший за брата, світова поезія.
Б. Переписаний з книги, мій товариш, незакінчена повість, серйозний з дитинства, правильне рішення, творчий розмах.
В Доручена справа, передана товаришем книга, справжня дружба, доведений до відчаю, скромний у житті, крайній ліворуч.
671. У якому ряду словосполучення утворені способом прилягання?:
А. Співати натхненно, ставитися з любов'ю, жити для народу, одягнути пальто, зацікавитися проектом.
Б.Особливо потрібно, декілька разів, мало часу, близько двадцяти чоловік, гуляти ввечері.
В.Сказати тихо, значно більше, внаслідок експерименту, в атмосфері дружби, бувати в школі, жити в місті.
672. Укажіть ряд з прикметниковими словосполученнями (за морфологічним вираженням головного слова):
А. Життєва діяльність, готовий до подвигу, створений для радості, добірне зерно, гарний душею.
Б. Чуйний до людей, відомий з історії, чесний у житті, подібний до нього, щирий душею.
В.Творчий підхід, відомий з історії, радий побачити, наділений талантом, спокійний вдачею.
673. Словосполучення якого ряду за будовою складні?:
А. Одержати листа від товариша, глибокі почуття, витримати перевірку часом, полонити читача масштабністю, привітати сестру зі святом, проникнення в тайни космосу.
Б. Шанувати працю хлібороба, оспівувати рідний край, сердечна теплота друзів, підносити письменникові квіти, людське щастя, вияв палкої любові.
В.Роздумуючи над твором письменника, дивитися на картину художника, відданість захисників Батьківщини, невпинна ріки течія, пісня про рідний край.
674. У якому ряду всі словосполучення обставинні за значенням?:
А. Оцінити правильно, полетіти стрілою, знаходитися на чужині, працювати не покладаючи рук, недалеко від мене, стомлений вкрай.
Б.Поїхати до Польщі, бігати стежиною, їхати поїздом, завітати в гості, провідати друга, обійти навкруги.
В.Відбуватися невдовзі, приїхати в понеділок, тривати, тиждень, забігти на хвилину, незадовго до зустрічі, запізнитися на п'ять хвилин.
675. У якому ряду всі словосполучення утворено способом узгодження?:
А.Тернистий шлях, ясні далі, батьківська земля, рукотворна весна, вдало складений, його амплуа.
Б. Незборима сила, ранкові промені, анкетні дані, кожна оселя, один шлях, п'ять будинків.
В.Кругла дата, людські шукання, вартий поривань, грозова днина, чисте сумління, життєва суть.
676. У якому ряду словосполучення однакові за будовою (прості чи складні)?:
А.Творчо обдарована особистість, результат натхненної праці, використовувати всі резерви, посаджений біля школи, поділений надвоє.
Б. Прагнення молоді до навчання, доброзичливе ставлення, історичний досвід народу, особистий внесок кожного, турбота батьків.
В.Сумлінна праця, працювати наполегливо, глибока переконаність у правоті, сповнений любові, збагачуватися новими знаннями.
677. Укажіть ряд займенникових словосполучень:
А. Культура поведінки, наші ідеали, далеко за межами, дати квіти, кожен учень.
Б. Ми з учителькою, дехто з односельців, кожен з нас, хтось невідомий, щось загадкове.
В. Одна лекція, сфера діяльності, вірний слову, більшість учнів, заряд енергії.
678. У якому ряду всі поєднання слів не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці?:
А.Руку подавати, з давніх-давен, дорослі і малі, вскочити в халепу, брати участь в олімпіаді, Зелений Яр.
Б.Підбивати підсумки, з діда-прадіда, знати предмет як свої п'ять пальців, півня пустити, собаку з'їсти, рано-вранці.
В. Кирпу гнути, усі п'ятеро, піти собі, знай співає, сказати правду, протягом дня.
679. Укажіть ряд із словосполученнями, однаковими за морфологічним вираженням головного слова:
А. Дорогий для нас, фольклорні мотиви, улюблений письменник, титанічна постать, закоханий у красу, рідна земля.
Б. Квіти шани, зустріч з ветеранами, провісник весни, надія на краще, загадати бажання.
В.Навчити бережливості, наближення осені, відданість справі, навчитися розпізнавати, натхненно говорити, прагнення пізнати.
680. У якому ряду всі словосполучення прості за будовою?:
А.Творча праця, молода гаряча душа, його життєвий подвиг, відкрита книга, художнє мислення, українські народні пісні.
Б. Багата фантазія, вічно жива весна, записувати пісню
на магнітофон, струнка жіноча постать, поділитися враженням з товаришем, дати пораду другові.
В. Люди двадцятого століття, запросити друзів на вечірку, надрукований в газеті, перша медична допомога, громадський діяч, надіслати листа.
- Збірник тестових завдань для підготовки до державної підсумкової атестації з «української мови»
- 5.03051001 «Товарознавство та комерційна діяльність»
- Фонетика. Орфоепія
- 8. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 14. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 15. Буква с позначає звук [с] в усіх словах рядка:
- 19. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 22. Правильно поділені для переносу всі слова в рядку:
- 24. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 29. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 34. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 37. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка:
- 39. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 44. Звук [т] є в усіх словах рядка:
- 51. Усі склади закриті в усіх словах рядка
- 56. Буква ґ вживається в усіх словах рядка:
- 99. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 109. В усіх словах приголосні лише глухі в рядку:
- 110. В усіх словах приголосні лише м'які в рядку:
- 116. Усі склади відкриті в усіх словах рядка:
- 120. Усі склади закриті в усіх словах рядка:
- 121. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- 140. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка:
- Орфографія
- 175. М'який знак треба писати в усіх словах у рядку:
- 176. У всіх словах не треба писати апостроф у рядку:
- 178. Усі власні назви записані правильно в рядку:
- 195. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 200. Правильно визначена твірна основа слова:
- 211. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 218. Літера с у префіксах в усіх словах пишеться в рядку:
- 219. Пишеться и в усіх словах рядка:
- 220. Помилки в чергуванні і - й допущено в рядку:
- 224. Виділене слово слід писати з малої літери в рядку:
- 227. Помилки в чергуванні у - в допущено в рядку:
- 230. Подвоєння літер в усіх словах відбувається в рядку:
- 233. Виділене слово слід з малої літери в рядку:
- 237. Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка:
- Морфологія
- 301. У якому рядку всі числівники відмінюються за одним зразком?:
- 302. Вкажіть, у якому рядку всі числівники мають однакову будову:
- 395. У якому рядку всі прислівники виконують роль вставних слів у реченні?:
- 396. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням способу дії?:
- 450. Усі іменники у формі родового відмінка множини мають нульове закінчення в рядку:
- 451. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев (-єв) у рядку:
- 453. Правильно записані всі форми кличного відмінка в рядку:
- 456. Числівник стоїть у правильній формі в рядку:
- 457. Неправильно утворено форму орудного відмінка однини в слові:
- 460. Числівник ужито в реченні:
- 461. Немає помилок в похідних словах рядка:
- 493. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 498. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 499. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
- 503. Якісними є всі прикметники рядка:
- 504. Частку вжито в реченні:
- Синтаксис і пунктуація
- 681. У якому ряду всі словосполучення означальні (за граматичним значенням)?:
- 682. У якому ряду всі словосполучення складні за будовою?:
- 683. Укажіть ряд із дієслівними словосполученнями:
- 684. У якому ряду всі словосполучення однакові за будовою?:
- 685. У якому ряду всі словосполучення обставинні за значенням?:
- 686. У якому ряду словосполучення утворені способом прилягання?:
- 687. Укажіть ряд з іменниковими словосполученнями (за морфологічним вираженням головного слова):
- 688. У якому ряду всі словосполучення складні за будовою?:
- 760. Правильно побудоване словосполучення з прийменником :
- 761. Спонукальним реченням є:
- 763. Яке з поданих речень є реченням з однорідними членами:
- 764. Яке з поданих речень має однорідні присудки?:
- 766. Розповідним є речення:
- 767. Неозначено-особове речення:
- 771. Спонукальним є речення:
- 772. Граматично правильне продовження речення «Виходячи з дому,...» подано в рядку:
- 773. Спонукальним є речення:
- Лексикографія. Фразеологія
- Лексичне значення слова. Групи слів за значенням.
- Лексика української мови за походженням і зливанням
- Фразеологізми
- Фразеологія
- Cтилістика. Культура мовлення. Практична риторика.
- 993. Продовжте речення: «риторика – це…»:
- 994. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки ділового стилю:
- 999. Зясуйте, в якому рядку наведено стилістично нейтральні (загальновживані) мовні одиниці:
- 1000. У якому рядку наведено невідредагований фрагмент характеристики:
- 1001. У якому рядку неправильно підібрано українські відповідники при перекладі?:
- 1002. Продовжте речення: «Видатні оратори Київської русі – це…»:
- 1003. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки художнього стилю:
- 1004. Який із фрагментів заяви є правильним?:
- 1005. Продовжте речення: «Тема виступу – це…»:
- 1006. До якої форми красномовства належить наведений текст?:
- 1007. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки публіцистичного стилю:
- 1008. У якому рядку всі словосполучення вживаються тільки в професійному мовленні?:
- 1009. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно визначено ознаки наукового стилю:
- 1017. Які мовні норми засвідчують доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у конкретній ситуації?:
- 1018. У якому реченні виділені слова відтворюють місцевий колорит, надають вислвам експресивності?:
- 1019. До якої форми красномовства належить текст?:
- Орфографія, пунктуація, синтаксис
- Морфологія
- Пунктуація