РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО «ФАЛЬШИВИХ ДРУЗІВ ПЕРЕКЛАДАЧА»

1.1 Визначення та класифікація інтернаціоналізмів

З давніх часів частина лексики вживається у мовах кількох народів, між якими існували мовні контакти; білінгвізм був постійним явищем серед населення прикордонних територій. Останніми десятиріччями явищами двомовності та інтернаціоналізації лексики приділяється значна увага, завдяки чому дещо змінився традиційний погляд на цей вид лексики.

Традиційно інтернаціоналізми вважалися мовними одиницями, що властиві головним чином, європейським мовам; в окремих роботах вони звужувались взагалі до греко-латинської термінології [15, с.183]. Не завжди враховувались суттєві ознаки утворення і властивості вживання інтернаціоналізмів. Тому їх опис у лексикологіях сучасних мов носив до певної міри формальний характер, бо в одній мові це явище неможливо ні встановити, ні повністю зрозуміти. В. Акуленко першим звернув увагу на присутність інтернаціональних елементів в інших ареалах, що склалися навколо міжнародних мов епохи феодалізму [1, с.252].

Інтернаціоналізми - це, як правило, не всі прояви багатомовних залежностей, а лише особливі форми міжмовної спільності. Такі слова, як television, telephone, football, окремі афікси типу - ism є атрибутом не лише англійської, а і багатьох інших мов. Р. А. Будагов також стверджував, що інтернаціоналізмами можуть бути не тільки прямі запозичення, але й "слова, що формуються на зразок структури відповідних іншомовних слів, але не запозичують їх матеріальної основи" [6, с.89].

Для визначення одиниць міжнародної лексики існує кілька назв - інтернаціоналізми, інтероніми, аналогізми. Часом вживається термін регіонізм, проте він не зовсім вдалий, оскільки відбиває поняття географічного або територіального характеру.

Поштовх до визначення поняття інтернаціональності дав англійський прикметник international, появу якого у писемних памятках датовано 1780 p. Протягом XIX ст. термін розповсюдився у європейських мовах, а у XX ст. він проник до мов усіх континентів. Міжнародність лексики за своєю суттю відносна, бо ця лексика вживається не усіма народами однаково. Загальні мовні риси називають універсаліями, проте вони стосуються значно ширших явищ у ділянках загального мовознавства, як, наприклад, синонімії, граматичних категорій, поділу звуків на голосні і приголосні тощо. Міжнародність лексики ґрунтується на вживанні одних слів з тими ж значеннями у широкому колі мов [15, с.23].

Чіткі критерії визначення поняття інтернаціоналізму, на жаль, відсутні і тому різні науковці тлумачать дане поняття по-різному. Наукове визначення поняття лексичного інтернаціоналізму намагаються дати, стверджуючи, що інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати особливо важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною синхронічною категорією, що має прояв лише при зіткненні або зіставленні мов [3, с.13].

В наш час більшість дослідників дають максимально розширені визначення, намагаючись врахувати всі можливі характеристики даного мовного феномена.

Порівняємо визначення, взяті з різних джерел. В. В. Хайрулин зауважує, що інтернаціоналізмами є загальні елементи декількох світових мов, засвоєних ними в силу генетичної спільності або взаємних культурних впливів. Інтернаціоналізми мають у результаті взаємовпливів або випадкових збігів зовні подібну форму й деякі однакові значення в різних мовах [19, с.61].

Подібне з цим визначення зустрічаємо у дослідника В. В. Михайленко, який стверджує, що "інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика - слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову" [11, 38-39].

Однак, наведені вище визначення не можна вважати такими, що повністю розкривають наукове поняття та сутність інтернаціоналізмів.

На нашу думку найбільш повним на сьогодні є визначення інтернаціоналізмів Рицарєвой А. Е.: "під інтернаціоналізмами розуміються лексичні одиниці, що функціонують у декількох (не менш ніж у трьох) світових мовах, близькі по звуковій, графічній і семантичній формі, що є наслідком мовного контакту, що й виражають загальні для багатьох культур поняття з галузей науки, техніки, бізнесу, політики, мистецтва, засобів комунікації" [16, с. 9]. У своєму визначенні вона розкриває саму суть явища інтернаціоналізмів, причини їх виникнення та функції у лексиках мов.

На підставі цих тлумачень можна зробити висновок про те, що основною ознакою при визначенні інтернаціоналізмів вважається його функціонування у декількох мовах та спільність зовнішньої форми й семантики.

Щодо класифікації інтернаціоналізмів, то загалом виділяють три принципи класифікації інтернаціоналізмів:

- принцип вмотивованості;

- класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення;

- класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою [1, с.56].

За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології - на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов - латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

В. В. Акуленко, кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, звертає увагу не лише на вимову чи написання, але й на вмотивованість, або "внутрішню форму" знаків, включаючи їх синхронічну характеристику, "буквальне значення", що враховується носіями даної мови. При цьому роль можуть грати всі три принципово можливі типи вмотивованості:

- фонетична, тобто прямий звязок вимови зі значенням;

- морфологічна, тобто словотворча структура складних й похідних слів;

- семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах семантичної структури багатозначного слова.

З морфологічною вмотивованістю слів можна зіставити також вмотивованість усталених словосполучень (в тому числі й термінологічних), котра визначається значеннями складових слів, їх морфологічною формою й синтаксичними відносинами [1, с.142].

Таким чином основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи "внутрішня форма".

В. В. Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків:

- слова, обєднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою;

- слова, основи, морфеми, обєднані схожістю значення, вимови та написання (атом);

- слова, обєднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання - спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом);

- слова, морфеми та словосполучення, обєднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієроґліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи у японській та (частково) у корейській мові;

- слова, основи, морфеми, що обєднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма;

- слова, обєднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості - у мовах зі спільною ієроґліфічною базою;

- слова та форми, що обєднані схожістю значення та вмотивованості (але не вимови та написання): укр. хмарочос, рос. небоскрёб, анґл. sky-scraper, фр. racleur de ciel, іт. grattacielo, ісп. rascacielos, рум. zgоrie-nori, латиськ. debesskrapis, індонез. pentjakar langit; або укр. крокодилові сльози, болг. крокодилски сълзи, анґл. crocodile tears, нім.Krokodilstrдne, іт. lacrime de crocodillo, рум. lacrimi de crocodil [1, с.256].

За вибором джерела виділяється чотири типи інтернаціональних форм:

- чисто латинські або грецькі слова (omnibus);

- національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ.industry, нім. Industrie);

- національні слова, що стали інтернаціоналізмами (рос. спутник);

- народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo - від лат. fluxus) [20, с.75].

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтернаціоналізми - це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.

Отже, є три принципи класифікації інтернаціоналізмів. Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці.

1.2 Переклад інтернаціоналізмів

Як було уже визначено інтернаціоналізми або інтернаціональні слова - це слова або вислови, які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком. Вони звичайно або запозичені безпосередньо з якогось джерела, або через іншу мову.

З точки зору перекладача ці слова можна умовно розділити на дві групи [4].

Перша - це власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж значення у мовах оригіналу та перекладу, наприклад:

англ. sport - укр. спорт

англ. football - укр. футбол

Ці слова співпадають як за формою, так і за значенням і в мові перекладу існують еквіваленти для їх перекладу. Враховуючи це, переклад власне інтернаціоналізмів не створює для перекладача ніяких труднощів.

Друга група - так звані псевдоінтернаціоналізми - в українській мові мають:

1. Зовсім інше значення, ніж в інших мовах.

2. Вужче значення.

3. Ширше значення [4].

Передача слів першої групи викликає певні труднощі. Перекладач, природно, згадує, перш за все, однокорінне слово, яке, однак, в українській мові має інше значення. Наприклад:

Rent - the money that someone pays for the use of a room, a house etc. that belongs to someone else.

Рента - вид прибутку з капіталу, землі, майна, що його власники регулярно одержують незалежно від заняття підприємницькою діяльністю.

Complexion - the natural colour or appearance of the skin on your face.

Комплекція - будова тіла.

Compositor - someone who arranges letters, pictures etc. on a page before they are printe.

Композитор - автор музичного твору.

Decade - a period of ten years.

Декада - проміжок часу в десять днів, десятиденка.

Аmmunition - bullets, shells etc. that are fired from guns.

Амуніція - речі (крім одягу і зброї), які становлять спорядження військовослужбовця.

Prospect - a possibility that something you hope for will happen soon.

Проспект - 1) широка пряма вулиця в місті; 2) поширений виклад плану, зміст якої-небудь наукової праці, учбового посібника; 3) рекламна листівка або брошура з описом товару та умов торгівлі.

Pathetic - something or someone that is pathetic is so useless, unsuccessful or badly done that they annoy you.

Патетичний - пристрасний, піднесений, пафосний, притаманний творам літератури, музики, кіно, театру тощо.

Sympathetic - willing to try to understand someone elses problems and give them any help they need.

Симпатичний - який викликає почуття прихильності, доброзичливості.

Trivial - unimportant or of little valuе.

Тривіальний - звичайний, заяложений, позбавлений оригінальності [4].

Прикладом другої групи може служити слово meeting, яке далеко не завжди відповідає українському слову мітинг. Основне значення англійського слова - an event at which people meet to talk and decide things. Наприклад, a meeting of old friends. Значення політичні збори є вторинним. Українське слово агонія має вузьке значення останні, переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a very sad, difficult, or unpleasant situation: It was agony not knowing if she would live.She was in agony of tears.

Слова цієї групи є особливо небезпечними для перекладача, оскільки вони є інтернаціональними тільки в одному із своїх значень. До них відносяться багато слів, які означають професію, рід занять:

Director - 1. one of the committee of top managers who control a company; 2. the person who gives instructions to the actors, cameraman in a film or a play; 3. someone who is in charge of a particular activity or organization.

Директор - керівник установи, підприємства чи навчального закладу.

Engineer - 1. someone who designs the way roads, bridges, machines etc. are built; 2. someone who controls the engines on a ship or aircraft; 3. BrE someone who repaires electrical or mechanical equipment; 4. soldier in the army who designs and builds roads, bridges etc; 5. AmE someone who drives a train.

Інженер - спеціаліст з вищою технічною освітою.

President - 1. the official leader of a country that does not have a king or a queen; 2. the person in charge of a club, college, government department, etc; 3. AmE the head of a business, bank etc;4. head of the meeting.

Президент - 1. виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо; 2. в ряді країн глава держави.

Student - 1. someone who is studying at a school, university etc; 2. be a student of sth - to be very interested in a particular subject.

Студент - учень вищого навчального закладу [4].

З наведених прикладів видно, як уважно потрібно перекладачу перевіряти по контексту та словнику значення подібних слів.

Прикладом третьої підгрупи може служити слово бригадир, яке, крім значення військове звання, має в українській мові ще й значення керівник виробничого підрозділу (бригади). В англійській мові однокорінне слово brigadier має тільки одне значення - a high military rank in the British army or the person who has this rank.

Псевдоінтернаціональні слова другої і третьої груп часто бувають нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають «фальшиві друзі перекладача» (translators false friends). Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із значенням та вживанням відповідного англійського слова.

З проблемою так званих «удаваних друзів перекладача» зустрічаються не лише початкуючі, але й досвідчені перекладачі. Прикладом такої помилки може служити наступний фрагмент перекладу роману Чарльза Діккенса «Девід Коперфільд», зроблений російським перекладачем І. Введенським: «Now, my dear Dora, you must know that I never said that».«You said I wasnt comfortable», said Dora. «I said the housekeeping wasnt comfortable».

«Но ты должна знать, душенька, что я этого никогда не говорил».«Ты сказал, что я некомфортабельна». «Совсем нет. Я сказал, что в нашем хозяйстве нет комфорта».

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення спокійний, задоволений.

Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни.

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у звязку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру:

... he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution.

Слово constituion у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т.ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити:

* ... він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію.

Правильним буде:

про життєздатність здорового організму [4].

Отже, проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови. Також, складнощі перекладу інтернаціональної лексики полягають в тому, що перекладач, особливо початківець, часто забуває про таке поняття, як «вживаність слова» (usage), і, знаходячись під враженням знайомої графічної форми слова, припускає у перекладі буквалізми і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо в області сполучуваності слів.