2.2 Міфологеми у передвиборчій кампанії Великобританії

Сьогодні пропаганда з комплексом інститутів і розвиненою системою технологій роботи з дискурсом новин, можливо, представляє найбільш суттєву загрозу старої демократії Великобританії, підриваючи в суспільній свідомості відразу декілька панівних демократичних інститутів: вільних і незалежних загальних виборів, правління як колегіального органу прийняття ключових стратегічних рішень про розвиток суспільства, парламенту як репрезентативного і контролюючого органу, преси як четвертої влади – і представляє на сьогоднішньому етапі фундаментальну загрозу майбутній британській демократії, що може розцінюватися як виявлення падіння публічної сфери. Вербалізація концепту "ВИБОРИ" проектується на базову семіотичну опозицію політичного дискурсу "свої - чужі", репрезентованого за допомогою міфологем, і має архетипний характер.

Міфологеми у передвиборчій кампанії використовувалися у двох ракурсах: традиційному і сучасному. До традиційних передвиборчих міфологем віднесемо: міфи про легендарних політичних особистостей, прецедентні висловлювання, історіографія політичної партії, міфологеми – антропоніми (міфи-образи чи міфи-фрейми), міфи -ідилії, міфи -жахи. Так, поширеними у британських агітаційних політичних текстах виявилися прецедентні висловлювання відомих особистостей:

а)висловлювання про політичних лідерів минулого:

- Margaret Thatcher in the 1980s changed the private sector, which was comparatively easy. Cameron is going for the public sector, which fights its corner like a rat in a sack [4] Вживання міфологеми Margaret Thatcher (Маргарет Тетчер), зокрема, представниками консервативної партії відтворює певні асоціативні ідеологеми у британців. Тетчер проявила себе як рішучий політик і лідер держави. "Тетчеризм – унікальний. Щоправда, не як сукупність ідей, а як єдиний у своєму роді "ізм", що виник на основі імені британського прем’єр-міністра. Ніхто, окрім Маргарет Тетчер, особисто не вплинув так сильно на уряд мирного часу. Тетчеризм – швидше стиль, ніж ідеологія".

б) міфи-образи, міфи- фрейми (певні фрагменти біографічних даних, особливе ставлення лідера до чогось):

- "My moral frame of reference is clearly a Judaeo-Christian one. My ethics are not insulated at all from the world of faith and organised religion. I think that fundamental concepts of tolerance, of compassion, of love for your neighbour run very deep in our culture but they are also intimately bound up with our Christian heritage. In fact, I'm very sort of proud of the fact that some of that ethos I very much espouse. You know, many members of my family are very religious and I have a great deal of admiration for the strength of their faith" [5].

В основі таких міфологем закладено поняття логіко-філософської та лінгвокультурних категорій толерантності, що становить протилежний полюс агресивності чи конфліктності – це ті самі начала у людини – Добро і Зло, протиборство яких виявляється у будь-якому виявленні людської діяльності. Ідеологеми fundamental concepts of tolerance, of compassion, of love for your neighbour, Christian heritage, strength of their faith" володіють сугестивним потенціалом. Ілокутивною метою даного мовленнєвого висловлювання є створення образу порядного, чесного та вірного християнина, якого не зможе проігнорувати читач.

У даному висловлюванні відбувається поєднання двох смислів: з одного боку, Нік Клегг застосовує тактику самовиправдання – заперечення негативних суджень про нього типу: he was an atheist, Nick Clegg appears to have undergone a rapid conversion [4]. Використовуючи позитивно марковані ідеологеми, які апелюють до людських цінностей faith and organised religion, лідер виправдовує себе, а з другого боку, він наводить приклади своєї релігійної сім'ї. Лексеми proud, religious, admiration for the strength of their faith сприяють ефективності сприйняття, підкріплюють своє повідомлення активізацією сугестивності, впливаючи, таким чином, не тільки на раціональні структури свідомості, але й апелюючи до їхньої підсвідомості.

в) висловлювання, афоризми грецьких філософів:

-"It is the punishment of the wise, who refuse to take part in government, to live under the government of worse men." Plato said that.

Характерними рисами таких політичних максим є парадоксальність, образність, виразність форми і змісту. Афоризми такого типу містять імпліцитний модус повинності, що розгортається у вигляді певного розумового висновку. Асоціація британського суспільства з іменами відомих античних філософів сприяє позитивному відтворенню асоціацій знань, розуму, сили та істини. Апеляція до такої міфологеми свідчить про відсутність харизматичного лідера, сильної особистості у правлінні країною:

- The Greek philosopher believed society should be ruled over by the 'philosopher kings', a trained sect of experts at the peak of their physical and mental powers, who could tell the people what's best for them. It is, of course, an immensely dangerous and undemocratic idea.

г) висвітлення основних політичних принципів та ідей:

У передвиборчому агітаційному дискурсі ліберал-демократичної партії тісно переплітаються ідеологеми традиції й сучасності, які апелюють до загальнолюдських, державних, суспільно-політичних цінностей:

-"The Liberal Democrats exist to build and safeguard a fair, free and open society, in which we seek to balance the fundamental values of liberty, equality and community, and in which no-one shall be enslaved by poverty, ignorance or conformity. We champion the freedom, dignity and well-being of individuals …We believe that the role of the state is to enable all citizens to attain these ideals, to contribute fully to their communities and to take part in the decisions which affect their lives…We believe that each generation is responsible for the fate of our planet and, by safeguarding the balance of nature and the environment, for the long term continuity of life in all its forms"[6].

За допомогою міфологем із ідеологемами традиції й сучасності, якими в даному реченні є зарядження, навіювання та переконання, і відбувається мовленнєвий влив. Автор володіє величезним емоційним зарядом і вміє передати емоційний настрій аудиторії, змусивши її, тим самим, реагувати на свій виступ у потрібному напрямку. Вживання анафори We champion the freedom, dignity and well-being of individuals …We believe that the role of the state is to enable all citizens to attain these ideals, to contribute fully to their communities and to take part in the decisions which affect their lives…We believe that each generation is responsible for the fate of our planet and, by safeguarding the balance of nature and the environment, for the long term continuity of life in all its forms переконує читача у правильному виборі і сприймається як успішний інтелектуальний вплив на свідомість людини, в результаті чого він сам приходить до думки, що вчинок, який вимагається від нього , йому справді необхідний.

Таким чином, аналіз передвиборчого агітаційного дискурсу у Великобританії підтвердив процес міфологізації політичної комунікації: кожна партія позиціонувала свої політичні погляди й передвиборчу програму, орієнтуючись на декілька варіантів міфів, впливаючи на свідомість читачів. Наявність гри як міфологічного підґрунтя змагань представляє собою феномен соціально-політичного протистояння. Метою такої гри є право формувати суспільну думку, що забезпечує успіх у досягненні влади. Позитивний результат такої гри залежить від того, наскільки лінгвістично міцно міфологеми імпактів втілені у політичний дискурс ЗМІ, наскільки збалансованими виявилися мовні засоби впливу і наскільки послідовно організована мовна атака на когнітивні можливості соціуму.