Вступ
Актуальність і ступінь наукової дослідженості проблеми. Як відомо, мова - це історично сформована система звукових, словникових та граматичних засобів, що обєктивуює роботу мислення і є знаряддям спілкування, обміну думками і взаємного розуміння людей у суспільстві.
Кожна мова, в тому числі й англійська - це динамічна система, яка має характерну для неї граматичу будову, складовими частинами якої є два повязаних між собою розділи: морфологія і синтаксис.
Актуальність теми дослідження зумовлена неослабним інтересом до проблеми заперечення, оскільки вона безпосередньо повязана з розвязанням питання про співвідношення мислення та мови. Інтерес до проблеми заперечення пояснюється багатьма причинами, одна з яких - універсальність категорії заперечення. Вона властива більшості мов світу і представлена різноманітними засобами вираження. Серед інших причин, що викликають зацікавленість у лінгвістів, відзначимо: складність вироблення дефініції самої категорії заперечення; її багатоаспектність; трудність відмежування категорії заперечення від інших категорій, наприклад, субєктивної модальності і категорії негативної оцінки; потенційні можливості категорії заперечення, що актуалізуються в процесі комунікації, при вживанні цієї категорії в тексті.
Категорія заперечення в мові характеризується розгорнутою, складною системою засобів вираження й неоднорідністю семантики, що продовжує привертати увагу дослідників, не дивлячись на багатолітню традицію її вивчення: А. Бахарєв, В. Бондаренко, Е. Кліма, В. Комісаров, Ю. Люткина, О. Падучева, Е. Шендельс, Д. Штелінг та інші.
Проте в науковій літературі немає єдності думок відносно категоріальної приналежності заперечення. Воно визначається як логіко-граматична (В. Бондаренко), граматична (Е. Шендельс), синтаксична (Б. Мамедов), понятійна (О. Есперсен) категорія.
Незважаючи на безліч праць і досліджень вчених-лінгвістів, проблема заперечення залишається маловивченою.
Таким чином, актуальність проблеми, недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми нашого дослідження - "Категорія заперечення на морфологічному рівні сучасної англійської мови".
Обєкт дослідження - категорія заперечення в структурі сучасної англійської мови.
Предмет дослідження - морфологічні засоби вираження заперечення в сучасній англійській мові.
Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати найбільш поширені засоби вираження заперечення на морфологічному рівні англійської мови.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність поняття "заперечення"; розглянути основні способи вираження категорії заперечення в англійській мові.
2. Класифікувати різновиди англійських заперечень на всіх мовних рівнях (лексичному, граматичному, синтаксичному, стилістичному, морфологічному) та виявити підходи до їхнього перекладу українською мовою.
3. Здійснити порівняльно-зіставний аналіз відтворення англійських заперечних конструкцій на матеріалі українських перекладів англійських творів.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження; аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду; порівняння та зіставлення з метою аналізу відтворення англійських заперечних конструкцій українською мовою; кількісна обробка фактичного матеріалу.
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні засади застосування категорії заперечення на морфологічному рівні в англійській мові
- 1.1 Способи вираження категорії заперечення в англійській мові
- 1.2 Морфологічні засоби вираження заперечень в англійській мові
- 1.3 Вживання конструкцій з подвійним запереченням
- Розділ 2. Практика використання категорії заперечення в англійський мові
- 2.1 Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні"