1.5. Українська фразеологія відображає національну картину світу

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов’язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та загалом ментальності народу. Фразеологізми з одним і тим значенням у різних мовах мають неоднакову внутрішню форму (мотивацію): Пор.: укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ. when the pigs fly ( коли свині літатимуть).

В українській фразеології зафіксовано реалії життя народу, його історію: на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду, наче набігла татарська орда, язик до Києва доведе.

Фразеологія пов'язана з політичними, соціально-економічними й іншими умовами життя народу. Зміни цих умов ведуть і до змін у фразеології. Так, частина фразеологізмів, яка не відповідає новому часу, випадає з мови, перестає вживатися (наприклад: іду на ви; жіноча річ коло припічка; жіночий волос довгий, а розум короткий; люби жінку як душу, а тряси як грушу тощо), інша частина фразеологізмів, що відображає нові умови життя, з'являється й закріплюється у мовному вжитку. (за себе і за того хлопця (патетично або з іронічним відтінком); оксамитова революція, холодна війна, процес пішов) Особливо активно поповнився фразеологічний фонд української мови термінологічними словосполученнями з різних галузей наук, зокрема з економічної сфери, що пов'язано з упровадженням в Україні ринкової економіки, наприклад: банківська позика, довгостроковий кредит, акціонерне товариство, орендне підприємство, валютне регулювання, конвертована валюта, біржа праці, інвестиційні банки та ін.