1.1 Способи вираження категорії заперечення в англійській мові
Заперечення являє собою важливу категорію мови, оскільки виступає однією із основних розумових операцій. Універсальність заперечення обумовлена прагненням людини до диференціації явищ дійсності та відбиттям цього процесу в мові.
Проблема заперечення є однією з основних категорій філософії та логіки. Термін "заперечення" у філософію ввів Гегель [9, с.45], але він вкладав у нього ідеалістичний зміст. Він вважав, що в основі заперечення лежить розвиток ідеї, думки. Заперечення як реальний аналог логічного, уявного заперечення (антитезису) при цьому розглядалося як обовязковий момент, який багаторазово повторюється у будь-якому процесі, де має місце зміна фаз, періодів, етапів зміни того або іншого обєкта [6, с.34].
З погляду формальної логіки заперечення являє собою "… логічну операцію, що протиставляє істинному судженню недостеменне, помилковому судженню нехибне судження, що вказує на невідповідність предиката субєкту або утворює доповнення до даного класу. [10, с.76]". При цьому відзначається, що до запереченого судження веде не просте невиявлення очікуваного іншого певного обєкта, тому що небуття одного складається в бутті іншого [7, с.37-50]. Інакше кажучи, заперечення - це не пряме відбиття дійсності та її звязків, а спосіб нашого пізнання, заснованого на контрасті з вихідними позитивними фактами.
Виступаючи універсальною категорією мови зі складною й багатоаспектною семантикою та багатообразним арсеналом засобів вираження, заперечення одержує окреме тлумачення у світлі кожного нового напрямку мовознавства.
заперечення англійська мова морфологічний
Заперечення - елемент значення речення, який вказує, що звязок, який встановлюється між компонентами речення, на думку мовця, реально не існує [2, с.249] або що відповідне стверджувальне речення відкидається мовцем як помилкове. Найчастіше заперечне висловлювання спостерігається в такій ситуації, коли відповідне стверджувальне було зроблено раніше або входить у загальну презумпцію (стан, що встановлює наявність фактів або подій без певного доведення іх існування) мовців. Заперечення - одна із властивих всім мовам світу вихідних, семантично нерозкладених значеннєвих категорій, які не піддаються визначенню через більш прості семантичні елементи [4, с.223].
Синтаксичний аспект проблематики заперечення завжди був основним у дослідницькій практиці, і це іноді призводить до тверджень, що заперечення - категорія, властива тільки реченню. Так, наприклад, В. Лебедєв [19] висловлює думку, що "мінімальною мовною одиницею, в межах якої функціонує заперечення, є предикативна конструкція" [19, с.56]. Таке речення відбиває більш вузьке розуміння даного мовного явища й не узгоджується з фактами наявності заперечних мовних форм непредикативного характеру.
Отже, заперечення є не лише проблемою лінгвістів. Термін "заперечення" широко застосовується і в інших науках, таких як логіка чи філософія, що говорить про багатоаспектність цього поняття.
Говорячи про способи вираження заперечення в англійській мові, слід зазначити, що існують різні підходи щодо їх класифікації.
У сучасній англійській мові поняття заперечення може виражатися за допомогою суфіксів і префіксів, заперечних займенників і часток:
а) афікси, що виражають заперечність, реалізуються для представлення антонімів лексичних одиниць, вони не припускають заперечної форми речення.
Наприклад: father-fatherless, understand-misunderstand,order-disorder, appear-disappear, conductor-nonconductor, equal-unequal, dress-undress, aircraft-antiaircraft, revolutioncounterrevolution, direct-indirect, possible-impossible, rational-irrational, legal-illegal;
б) найпродуктивніший спосіб вираження заперечення - частка not, яка додається до допоміжних або звязувальних дієслів, примикає до присудка в реченні і передає заперечне значення дієслова, іменника, прикметника та інших частин мови з позиції присудка у структурі речень:
Наприклад: I didnt like him.
There was нот any need to insult her.
He couldnt be wrong three times.
You havent had much practice;
в) вираження заперечення лексичним способом, тобто заперечними займенниками і заперечними прислівниками: no, neither, no one, nothing, none, nobody, nowhere. [14, с.51-52]
В. Бондаренко у своїй монографії "Заперечення як логіко-граматична категорія" виділяє наступні шість способів вираження заперечення:
1. заперечні афікси;
2. заперечні частки;
3. заперечні займенники і прислівники;
4. заперечні сполучники;
5. заперечні прийменники;
6. імпліцитний спосіб вираження заперечення [5, с.31].
Тим часом, такі лінгвісти, як Л. Бархударов [3] і Д. Штелінг [27] виділяють три способи вираження заперечення:
1) заперечні займенники.
Наприклад: Nobody wanted to talk about it after that - Після цього ніхто не хотів говорити про це.
But nothing happens here - inside - Але ніщо не відбувається тут - всередині.
None of us has heard it, that we could remember - Ніхто з нас не чув цього, ми могли згадати це;
2) прислівники.
Наприклад: Never thought that he was a spy - Ніхто не думав, що він був шпіоном.
3) заперечні сполучники: neither. nor, not. nor.
But neither of you knew him as I did - Але ніхто з вас не знав його, як я.
Л. Винокурова зазначає, що". в якості окремого розряду займенників для англійської мови слід вважати умовний, оскільки заперечні займенники являють собою за змістом поєднання неозначених займенників із заперечною часткою not: nobody > not і anybody; neither > not і either" [8, с.67].
Однак, на думку В. Жигадло, І. Іванова, Л. Іофік, "заперечні займенники вказують на відсутність предмета чи ознаки, вони співвідносні, з одного боку, з неозначеними займенниками, з іншого - з узагальнюючими, заперечуючи наявність поняття, яке висловлюють зазначені займенники" [11, с.69].
Заперечні займенники, на думку Е. Гордон та І. Крилової, зявляються замість неозначених займенників. І. Іванова, В. Бурлакова, Г. Почепцов відзначають, що". за морфологічною структурою і за синтаксичними можливостям "no" і його похідні не відрізняються від інших неозначених займенників даної групи, їх відрізняє тільки заперечне значення. Враховуючи паралелізм структури і функції, ми не виділяли займенники із заперечним значенням в особливу групу" [30, с.27].
Дж. Ліч, Я. Свартвік відносять елементи no one, nobody до таких, що виражають особовість, nothing - що виражає неособовість, а none (of) , neither (of) , no - і до особових, і до неособових [32, с.227].
None of them knew I was there - Ніхто з них не знав, що я там був.
На думку І. Андрєєвої, категорія заперечності повинна розглядатися в структурі реченнь, а заперечення має вважатися граматичною категорією. [1, c.4]
Р. Клоуз, коли говорить про заперечні речення, виділяє наступні елементи: not, never, hardly, scarcely, hardly ever, scarcely ever, seldom, no і його проформи none, nothing, nobody, no one , nowhere [29, c.38].
В англійській мові заперечення в реченні може бути виражено:
1) підметом, який при перекладі також має функцію підмета:
Nothing will induceme to part with Bunarry - Ніщо не змусить мене розлучитися з Банбері
2) присудком:
I havent asked you to dine with me anywhere to-night - Я не запрошував тебе вечеряти зі мною де-небудь сьогодні ввечері.
В цьому прикладі в англійському реченні заперечення виражене за допомогою заперечноїчастки not, і при перекладі українською мовою заперечення передаєтьсятакож заперечною часткою не.
3) додатком:
I know nothing, Lady Blacknell - Я нічого не знаю, леді Блеквел.
Додаток nothing українською мовою перекладається як нічого.
4) обставинами часу:
І never saw a woman so altered; she looks quіte twenty years younger. - Я ніколи не бачив жінку, що так сильно змінилася: вона виглядає на двадцять років молодше.
My own one, І have never loved anyone іn the world but you. - Моя люба, я ніколи нікого на світі не любив крім тебе.
В останньому прикладі заперечному займеннику never в українському перекладі відповідають заперечні займенники ніколи і нікого, а також дієслово у заперечній формі, тоді як в англійському реченні дієслово представлене в стверджувальній формі. Це пояснюється тим, що в англійській мові заперечення граматично виражається один раз.
5) реченням в цілому (за допомогою заперечного сполучника), яке при перекладі українською мовою передається за допомогою заперечної частки не:
There were no cucumbers іn the market Thіs mornіng, sіr - На ринку не було огірків сьогодні вранці, сер.
На відміну від української, заперечення в англійській мові може бути виражене лише одним з вищезазначених способів.
Необхідно памятати, що це стосується тільки вираження заперечення в односкладовому реченні. Якщо маємо не одне, а два або більше речень, навіть якщо вони входять до складу односкладного речення, то заперечення може бути виражене в кожному з них:
She did not feel angry, she did not feel inclined to laugh, she did not know what she felt - Вона не відчувала злоби, вона не була схильна сміятися, вона не знала, що вона відчуває.
Крім того, в одному реченні можлива комбінація заперечення в основному складі речення й заперечення в дієслівному словосполученні.
Таким чином, категорія заперечення є складною багатоспектною універсальною категорією і використовується на морфологічному, лексичному, граматичному та синтаксичному рівнях англійської мови.
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні засади застосування категорії заперечення на морфологічному рівні в англійській мові
- 1.1 Способи вираження категорії заперечення в англійській мові
- 1.2 Морфологічні засоби вираження заперечень в англійській мові
- 1.3 Вживання конструкцій з подвійним запереченням
- Розділ 2. Практика використання категорії заперечення в англійський мові
- 2.1 Аналіз способів репрезентації категорії заперечення на прикладі твору Джерома К. Джерома "Троє в човні"
- Історія англійської мови
- Лексикологія англійської мови
- Стилістика англійської мови
- Граматика сучасної англійської мови
- 1.2 Граматичні особливості сучасної англійської мови
- Морфологічні норми сучасної української літературної мови
- Тема 4. Морфологічні норми сучасної української мови в офіційно-діловому стилі