Висновки
Адєктивація - різновид транспозиції, котрий полягає у переході слів з інших частин мови в прикметник. Адєктивація дієприкметників - одне з найскладніших питань проблеми розмежування частин мови. В основі адєктивації, як відзначається в мовознавчих працях, лежать втрата дієприкметником процесуального або результативного характеру ознаки, яку він виражає, і набуття якісного характеру цієї ознаки.
Адєктивація дієприкметників буває повна й часткова. Під повною розуміємо остаточний перехід у прикметники, коли власне дієприкметникового значення в мові не залишається (гарячий, кислий, вялий). Таку адєктивацію можна спостерігати тільки діахронічно. Під неповною розуміємо наявність адєктивованих значень при значення власне дієприкметниках, наявність опозиції: власне дієприкметник - адєктивований дієприкметник (плетені рукавиці).
Адєктивація дієприкметників буває неоднакова щодо її звязку із значеннями дієслова, а саме:
1) ті, що утворилися на основі оякіснення ознаки і повторюють пряме значення дієслова (гартовий меч, валяне сукно, саджені ліси);
2) ті, що утворилися через розвиток переносних значень, а також поза значеннями дієслова за асоціацією (насаджене місце, закриті збори, обернена задача).
Виразніше наближеність пасивних дієприкметників до прикметників зумовлюється ширшим колом переносних значень, які мають перехідних дієслова, що становлять основу творення пасивних дієприкметників, ніж неперехідні. Переносні значення частіше, ніж прямі набувають адєктивного характеру. Крім того, в пасивних дієприкметниках більше сприяють адєктивації граматичні фактори. Так, дієприкметники на -ний (-ений), -тий характеризується значним послабленням часових ознак. Вони не мають виразної часової опозиції і морфологічної різниці в суфіксах, як це є, а тільки видове протиставлення, що морфологічно розрізняються основами за допомогою суфіксів та префіксів. Вид у пасивних дієприкметниках виступає гальмівним фактором адєктивації тільки в певних умовах: недоконаний при наявності суфіксів - ува -, - юва -, овва -, - ва -, що надають характеру протяжності дії, доконаний при наявності або повторюваності префіксів, які вносять семантичні відтінки, конкретизують ознаку, надану дією, або підкреслюють її завершеність.
Найзагальнішими критеріями виявлення адєктивованих значень в одиничних дієприкметниках є:
1) неможливість трансформації в конструкцію з особовим дієсловом, співвідносним з дієприкметником;
2) неможливість сполучення із залежними словами навіть потенційно (з іменниками в орудному відмінку, що означають субєкт, знаряддя, матеріал дії, та придієслівними прислівниками.
Дієприкметник, що стоїть перед означуваним, ближче підходить до типу прикметника-означення, між тим як дієприкметник, що стоїть після означуваного, відстоїть від цього типу далі і в ньому дієслівний характер дієприкметника виражений чіткіше. Овсянико-Куликовський підкреслював, що дієслівність в одиничних дієприкметниках проявляється слабше, ніж в дієприкметникових зворотах. Отже, відрив від залежних пояснювальних слів-найперша умова адєктивації.
Отже, на сучасному етапі розвитку української літературної мови, адєктивація дієприкметників виявляється досить активно, охоплюючи всі часово-станові групи, особливо пасивні минулого часу, і виражається появою адєктивованих значень дієприкметника. Набуття дієприкметником якісного або відносного характеру ознаки, яку він виражає, супроводжується певними змінами:
а) деякими зрушеннями у семантиці і граматичними зрушеннями - повною або частковою втратою дієслівних категорій часу, виду, стану, дієслівного керування;
б) появою нової лексичної семантики на основі асоціативно-образних понять або повязуванні старої з несумісними для дії, названої мотивуючим дієсловом, предметами при таких граматичних зміщеннях - втраті категорії стану і дієслівного керування, але частковому збереженні категорій виду й часу [24, c. 28].
Список використаної літератури
1. Андерш Й.Ф. Особливості адвербіалізації іменників // Мовознавство. - № 1. - С. 3-7.
2. Бабайцева В.В. Гибридные слова в системе частей речи современного русского языка // Русский язык в школе. - 1971. - № 3. - С. 81-84.
3. Бабайцева В.В. Явления переходности в грамматике русского языка: Монография. - М.: Дрофа, 2010. - 640 с.
4. Бабайцева В.В. Явления переходности в грамматичеком строе русского языка // Материалы по русско-славянскому языкознанию / Отв. ред. В.И. Собинникова. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1967. - № 3. - С. 13-23.
5. Безпояско О.К., Городенська К.Г, Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. - К., 2009. - С. 138-141, 274 - 329.
6. Богославець Л.П., Кузьмич М.О., Черіпко С.І. Українська мова. Морфологія: навч.-метод. посібник / Національний авіаційний ун-т. - К.: НАУ, 2007. - 148 с.
7. Бойко В.М., Давиденко Л.Б. Сучасна українська літературна мова. Морфологія: Навч.-метод. посібник для студ. заочної форми навч. філол. ф-тів / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2004. - 136 с.
8. Большова Ю.В. К вопросу о прономинализации в современном русском языке // Вопросы русского языкознания. - Львов: Львов. ун-т, 1960. - Кн. 4. - С. 50-59.
9. Большова Ю.В. Развитие местоименно-неопределенных значений в прономинализированных прилагательных в современном русском языке // Вісник Львівського ун-ту. - 1970. - Вип. 7: Сер. філол. - С. 81-85.
10. Бондарь Н.А. Переходные явления в области частей речи. - Нежин, 2001. - 26 с.
11. Булаховський Л.А. Сполучники і сполучні групи (речення) // Вибрані праці. - Т. 2. - К., 2007. - С. 498-543.
12. Васильєва Н.В. Служебные слова // Лингвистический знцикло-педический словарь. - М., 1990. - С. 472-473.
13. Васильченко С.Т. Оповідання. Повісті. Драматичні твори / Упоряд. і приміт. Н.М. Шумило; Вступ. стаття Б. А. Деркача; Ред. тому Деркач Б. А. - К.: Наук. думка, 2008. - 600 с.
14. Ващенко В.С. Явища переходу в системі частин мови // УМЛШ. - 1953. - № 6. - С. 14-15.
15. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - М., 1947. - С. 30, 663 - 776.
16. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови / Іван Р. Вихованець (ред.). - К.: Університетське видавництво "Пульсари", 2004. - 398 с.
17. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. - К., 2008. - С. 34 - 40.
18. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. - К., 1980. - С. 5-59.