2.1 Статус комунікативного мовчання

У комунікативній поведінці особливе місце посідає силенціальний ефект - комунікативне мовчання, позначене антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенними та психологічними витоками.

Комунікативне мовчання позначається в англомовному художньому дискурсі експліцитно та імпліцитно монолексемними, різночастино- мовними, синтаксичними, фразеологічними словосполученнями та па- реміями. Однослівні позначення силенціального ефекту (іменники, прикметники) вказують на стан людини. Номінації-словосполучення вказують на витоки силенціального ефекту, його якісні та кількісні оцінки. Силенціальний ефект корелює із психічними та ментальними, негативними та позитивними емоціями мовців. Це - лінгвістико-дискурсивне явище, яке віддзеркалює поведінку людини. `I wouldnt be much use if I couldnt protect you, would I? Its the whole point of this marriage, after all. Im a refuge and youre a front. I think it suits us both.She watched him leave, saying nothing more because what was there to say? «С меня было бы немного пользы, если бы я не смог защитить тебя, не так ли?Ведь в этом и вся суть этого брака. Я пристанище, а ты под прикрытием. Я думаю это нам обоим подходит». Она смотрела, как он уходит, ничего больше не говоря ему, иначе, что было говорить?

Мовчання як силенціальний ефект є психологічно релевантним, семантично навантаженим та значущим для людського спілкування. Питання невербаліки та вербаліки є дуже актуальним з огляду на тенденції сьогочасної лінгвістики до вивчення проблем комунікації. Мовчання - це перерив у вербальній поведінці, субститут просодичних паузальних компонентів. Воно позначається ГЗ, прямими та дескриптивними вербалізаторами. Перспективним при цьому є осмислення феномена мовчання у різних дискурсах, ідентифікація його типів та адгерентних понять. М. не вирішує конфліктів, але воно завжди корелює з конфліктністю [2].Стилістична фігура апосіопеза тяжіє до табуювання (замовчування) шокуючих, вульгарних елементів. Як засіб криптивності апосіопеза позначена структурною та інтонаційною незакінченістю. Апосіопеза - це прерогатива адресанта, який розраховує на кмітливість адресата, його лінгвістичну та соціальну компетентність.

Серед графічних маркерів апосіопези виокремлюються поодинокі літери - замінники когнітивного дефіциту та пунктуаційні знаки.

2.2 Причини мовчання

Мовчання у спілкуванні породжується різними причинами - небажанням розкрити секрет, назвати особу, зобразити хід думок, підказати можливі варіанти вирішення проблем. На письмі таке мовчання позначається в основному трьома крапками, які вказують на емоційно-психологічний стан комуніканта та актуалізацію вторинної, похідної функції ГЗ. Емоційність матеріалізується імперативами, інвективами, зоовокативами.Найсильніший емоційний стан супроводжується мовчанням [20 : 10]. Пор.: I have one principle - Me. Me and Jane and the child… She stopped breathing heavily, momentarily exhausted [1:62].

Сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються чітко вираженим антропоцентричним підходом до аналізу мовних явищ, за якого мову розглядають як засіб впливу на співрозмовника. Конкретні стратегії впливу залежать здебільшого від налаштованості партнерів по комунікації на співпрацю чи на конфлікт. Значну увагу в роботах А. Померанц та деяких інших філологів приділено застосуванню мовних ресурсів задля встановлення й підтримання дружніх стосунків між мовцями. Водночас дедалі більше вчених [3; 4] виявляють зацікавленість у дослідженні вербальної поведінки людини в умовах конфлікту, при реалізації вербальної агресії щодо співрозмовника чи захисту від неї. Інтерес лінгвістів, психологів, соціологів, філософів до конфліктної взаємодії не випадковий, адже конфлікти супроводжують людину від народження до самої смерті. За словами Ч. Ліксона, якщо у Вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у Вас пульс [5,6]. Для якнайповнішого вираження цієї інтенції мовець може залучати й інші невербальні засоби комунікації, перш за все, кінетичні (жести, міміку, пози, рухи тіла). Малодослідженою, а тому привабливою для вченого є взаємодія прагматичного мовчання з іншими невербальними засобами вираження інтенції в діалозі.

В хвилини депресії, роздуму, емоційної кризи людина опускається до узагальнень, генералізації, вживає у своєму мовленні семантичні примітиви, використовує силенціальні знаки. Спектр мовчання екстрополюється на ввічливість, етикет, небажання вести бесіду. На питання Чому мовчиш? можна одержати різні відповіді: не хочу говорити, не знаю, що сказати, хочу й мовчу, слухаю, не погджуюсь.

Невербальна поведінка людини вказує на її психологічний стан, а мовчання як силенціальний знак є стратегічним компонентом поведінки [1 :81]. Відомо, що в усному спілкуванні прерогатива належить інтонації [21,24]. На письмі комунікативно-прагматичне навантаження має параграфеміка з її компонентами - графічна сегментація тексту, шрифтові та кольорові набори, іконічні засоби. Параграфеміка може порушувати у письмових текстах стандарти, відхилятися від норми. Лінгвовізуальні та іконічні елементи реалізують естетичну, символічну та емотивну функції.

Темпоральність мовчання позначається словосполученнями. В англомовному художньому дискурсі виокремлюються поодинокі слова-квантифікатори мовчання (a short pause, a long pause); ланцюжки слів (a very short pause); контактні (a short pause) та дистантні одиниці (a pause which lasted a second or two). Серед дистантних елементів виокремлюються одиниці локального (kept silent walking about the room) та темпорального характеру (paused for an hour).

Концепт мовчання є вельми значущим та актуальним, що обєктивується широкою парадигмою міждисциплінарних досліджень його поліаспектності, полімодальності та поліфункціональності [1; 2].Мовчання є універсальним явищем, про що свідчать типологічні терміни малих жанрів: прислівя, висловлювання, фразеологічні словосполучення , наприклад: англ. Beware of a silent dog and still waters. - рос. Остерегайся молчащей собаки и тихой воды [3: 87]. Не cannot speak well that cannot hold his tongue - рос. Кто не может держать язык за зубами, тот хорошо говорить не может [3: 144]. The silence often of pure innocence persuades when speaking fails - рос. Невинность и молчанье порой сильней красивых слов [3: 364-365] рос. Пока я храню молчание, я не даю согласие (Штейнхаус); Молчание - невыносимая реплика (Гилберт Честертон); Не та собака кусает, что лает, а та, что молчит да хвостом виляет; И лишь молчание понятно говорит (В. Жуковский); Мысль изреченная есть ложь (Ф.Тютчев); укр. Дзвінка тиша, панувала тиша, мир і тиша; рос. А мне от пустой тишины, той между молчанием и речью; В церковной тишине (М. Цветаева); Мякиш тишины, розовая тишь (С. Есенин).(5,2)Стилістичний прийом умовчання використовується не лише в діа¬логічному дискурсі (1), але й для передачі емоційного стану мовця (2), при описах думок автора/персонажів (3) або відображення навколиш¬нього світу (Богданов, 1997). Пор.:Oh, Harry, I never meant... (Greenwood, 1997, 46) In a minute he would draw it, and then I (Tolkien, 2002:111). The fo¬llowing day without saying a word, she walked me down the hill toward the village and turned at a path into a graveyard in the woods (5; 10). But she said nothing further to me.

Мовчання людини при виконанні певних обрядів і магічних дій нерідко розглядається як необхідна умова, для їх успішного завершення, досягнення бажаного результату. Мовчання передбачає обмеження в мовленнєвій поведінці, замовчування деяких феноменів, заборону на їх ословлення. Вічні універсальні мотиви емоцій лежать в основі когнітивної концептуалізації, наприклад, щастя, здивування, страху, гніву, страждання, презирства, інтересу, огидності тощо.Невербальні засоби їх позначення є прагматично релевантним .

В афективному стані людина затрудняється підібрати слова, вербально виразити свої думки. У цих ситуаціях людина від абстрактної аргументації переходить до конкретної, до вживання примітивів та невербальних засобів спілкування. Раціональне аргументація є атрибутом абстрактного мислення; емоційна аргументація корелює з відсутністю логічних постулатів,позначене хаотичним мисленням. Комунікант у стані афекту зосереджується на пошуці слів, невербальні знаки при цьому оживають, заповнюють нішу.Емоційність матеріалізується імперативами, інвективами, зоовокативами. Але найсильніший емоційний стан супроводжується мовчанням [20:10]. Пор.: I have one principle - Me. Me and Jane and the child… She stopped breathing heavily, momentarily exhausted [1 : 62].

Поняття в словнику Швєдовой «Молчать - 1. Не произносить ничего, не издавать никаких звуков; [1;71] 2. Соблюдать что-нибудь в тайне, не рассказывать о чем-нибудь, не высказываться». В «Словаре русского языка» «Молчать - 1. Ничего не говорить, не издавать звуков голосом; 2. Не нарушать тишины, не производить звуков; [5;89] 3. Не рассказывать, не говорить о ком- , чем-либо, хранить в тайне что-либо; 4. Не проявляться, не давать о себе знать». В «Толковом словаре русских глаголов» «Молчать - не говорить ничего, не издавать звуков голосом»[7;8]. В «Кратком толковом словаре русского языка«Молчать - не говорить, не кричать».