Практичні завдання

Виконайте вправи

Вправа 1. Серед однозвучних слів виділіть модальні слова, поясніть їх специфіку. Доберіть до них синоніми і визначте функцію. Зіставте інтонацію речень.

1. Здається вічністю маленька мить, перед якою навіть смерть безсила (Дм.) 2. Мета наша десь у тумані, за мороком ночі, але ми готові, здається, хоч все життя іти, аби лиш досягти її (О. Гончар). 3. Видно місто, далі поле у моєму у вікні... (М. Рильський.). 4. Перечитав я Ваші байки... Видно, вони у Вас, як казав колись Гоголь, не витанцювались (П. Мирний). 5. Нове життя нового прагне слова, так воно було з давніх-давен і, певно, так буде завжди (Мал,). 6. Хто робить кревно, той ходить певно (Народна творчість). 7. Ваша правда! Хіба ж може людина не трудитися, не йти вперед (П. Панч). 8. Правда прокладала собі шлях туди, де найменше хотіли, щоб її голос лунав. Але правда лишилась правдою (М. Рильський

Вправа 2. З наведених речень випишіть вигуки, поділивши їх на групи за значенням.. В окрему групу виділіть звуконаслідувальні слова.

1. – Та цур тобі, я тебе і не думав кликать! – каже чоловік (З казки). 2. – Здрастуй! – сказала вона, швидко дихаючи від їзди, усміхаючись, поправляючи розкидане по плечах волосся… (Г. Тютюнник). 3. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Край дороги! Та воли в його круторогі.– Ну, пересиділи? – Гайда! Пора, товариство в дорогу! (П. Тичина). 4. Гнат осаджує жеребця, кричить, розмахуючи нагайкою: «Ану, забирайтеся звідси! Геть!» (Г. Тютюнник). 5.  – Гов, дядьку! – хтось гукнув близенько (Л. Глібов). 6. Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, – Дякою нас тоді люди згадають – Нум же! До праці берись! (Б. Грінченко). 7. Де взяти кольорів стобарвних і живих для трав і квітів весняних?.. Ах, я знаю де! Я в казку дивную свою усюфантазію ввіллю, зроблю усе живим, чудовим, таємності, розкошів повним, – і в казці дійсність відіб’ю (Олександр Олесь). 8. З лугу прилетів жовтий гребенястий одуд, сів на бережку, пішов над водою. Пити, певно, захотів. – Киш! – крикнув йому Толя і пожпурив грудкою. «Замовчи, ти!» – сердиться Льоня. – «То ж він рибу лякає.» – «Не злякає…» – «А я…» – «Цс!» (Ю. Збанацький). 9. – Ш-ш-ш! Я спішу! Не заважайте! – Шумів вітер по дорозі, бо він завжди любив пошуміти і до діла і без діла (О. Іваненко). 10. – Хто тут? – придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати. – Чш… (О. Довженко). 11. Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! – та сама (Л. Костенко).

Вправа 2. Перепишіть речення. Підкресліть у них субстантивовані вигуки, визначте їх граматичні значення.

1. Сидить зозуля, горем п’яна і просторікує «ку-ку» (В. Стус). 2. Рантом почцлось у віддалині «ура» (О. Довженко). 3. Мене ізмалку люблять всі дерева, І розуміє бузиновий Пан, Чому верба, від крапель кришталева, Мені сказала: «Здрастуй!» – крізь туман (Л. Костенко). 4. І вже не «ура» виходить, а не знати що! (О. Довженко). 5. І враз неподалік обізвалася зозуля – полетіло вогкувате, ніби з вербових грудей, дерев’яне «ку-ку» (Є. Гуцало). 6. незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар).