МАН

2.Полісемія іменників в англійській мові

Багатозначність (полісемічность) притаманна як словами, так і морфем (і кореневим, і афіксальних), вона властива також і конструктивним об'єктам (словосполученнями, пропозиціям, текстів).Багатозначність характеризує переважна більшість слів (і знаменних, і службових), у чому легко можна переконатися, відкривши тлумачний словник будь-якої мови.

Полісемія спирається на зв'язаність значень слова: всі його значення спираються на загальне, стрижневе значення.Однак не всі значення слова зберігаються в рівній мірі, впливають на його вживання та словотворчі зв'язку.Це призводить до того, що багатозначне слово розпадається на ряд слів, у яких спільними є лише звукова форма.

Природне функціонування мови постійно приводить до зрушень такого простого співвідношення "один до одного" (про ne for one) і породжує інше співвідношення - "один до більш, ніж одному" (про ne to more, than to one), одне фонетичне слово щодо до багатьох предметів і значенням, тобто багатозначність слова.Інакше те саме явище називається терміном полісемія.Щоб наочно переконатися в багатозначності (полісемії) слів, досить навмання розкрити будь-який словник.Те, що зазначено там після кожного фонетичного слова під цифрами 1, 2, 3 і т. д., і є різні значення одного слова.

Система значень одного слова - явище складне і різнорідне.У ній зазвичай співіснують результати різних варіацій і змін.

Візьмемо слово oil.У числі його значень можуть бути зазначені:

1.рослинна або мінеральне масло;

2.нафту;

3.масляні фарби.

Набір значень одного і того ж слова в роботах В.В.Виноградова і його послідовників називається семантичною структурою слова.Окремі складові семантичної структури слів А.І.Смирницький називав лексико-семантичними варіантами, Ю.С.Маслов говорив про семантичних варіантах слова, В.А.Звегинцев пропонував термін моносемією.

Зважаючи на таку складності системи значень багатозначного слова складання гарного словника виявляється справою надзвичайно важким.Один з найскладніших питань - відмежування кілька розрізняються вживань слова при одному значенні, відтінків значення, від різних самостійних значень.Різні способи подачі значень - порядок перерахування значень (яке буде приведено першим, яке останнім), опис значень, приклади і т. д. - розкривають різні сторони в самій об'єктивно існуючої у мові системі значень.

На перше місце словникової статті виноситься головне значення.Природно, що цей спосіб вимагає вміння відокремлювати головне значення від неголовних.Головне значення - те ж саме, що вільне значення.

Головним, або вільним, значенням слова називається те значення, яке максимально незалежно від сполучень з іншими словами (повна незалежність неможлива), яке не змінюється скільки-небудь істотно при поєднанні даного слова з іншими словами в мові, тобто не залежить істотно від позиції в різних конкретних висловлюваннях.Неголовним значеннями називаються ті, які залежать від позиції, тобто можуть бути зрозумілі тільки в поєднанні з будь-якими певними, а не будь-якими словами.

Кожна мова індивідуальний, неповторний у тому, що стосується конкретного складу його елементарних знаків.Слова різних мов, що відносяться до одного й того ж денотату (далі в цій предмету або класу однорідних предметів), відрізняються один від одного наборами своїх значень.

Наприклад, слово cosmos має значення:

1."Космос, всесвіт";

2."Впорядкована система, гармонія".

Слід сказати, що англійські слова при описі їх значень вимагає уточнення поняття контексту, який служить для опису.Природно, що це повинен бути по можливості мінімальний і найбільш "вигідний" контекст.

Розрізняють:

- "Макроконтекст", що охоплює цілий уривок (наприклад, абзац) тексту;

- "Мікроконтекстом", що не виходить за межі пропозиції.

Але і всередині мікроконтексту виділяється якесь мінімальне поєднання, що може усунути багатозначність "ядерного" слова.Для потреб механічного переведення його визначають, наприклад, як найкоротший набір синтаксично пов'язаних слів, що дозволяє здійснити вибір варіанта для перекладу.Найцікавіші експерименти з метою виявлення мінімального контексту, що знімає багатозначність, були поставлені А. Капланом.Матеріалом аналізу послужили йому 140 багатозначних уживаних англійських слів, що знаходилися в різних умовах контексту.Таких видів контексту було обрано сім:

поєднання з попереднім словом - P 1 (preceding),
поєднання з наступним словом - F 1 (following),
поєднання з попереднім і наступним словом - В1 (both),
поєднання з двома попередніми словами - P 2,
поєднання з двома наступними словами - F2,
поєднання з двома попередніми і двома наступними словами - В2,
всі пропозиція - S (sentence).

Каплан вираховує для кожного випадку відсоток редукування багатозначності.Редукуванням називається в даному випадку відношення кількості смислів слова в конкретному контексті до їх кількості в нульовому контексті, тобто до потенційного їх кількості.Чим менше ця частина, тим більше ступінь редукції.Так, наприклад, якщо потенційна кількість значень слова дорівнює 5, а кількість значень в даному контексті - 2, то відсоток редукування дорівнює 2 / 5, тобто 40%.Якщо ж кількість значень у цьому контексті буде зведено до 1, то ступінь редукції, природно, буде більше: 1 / 5, тобто 20%.

Висновки Каплана надзвичайно повчальні; при цьому хочеться відзначити, що спосіб проведення експерименту вселяє достатню довіру.Каплан знайшов перш за все, що ланцюжок, що складається з одного попереднього і одного подальшого слова (B 1), за ефектом редукування більш продуктивна, ніж контекст, що складається з двох попередніх або двох наступних слів (Р2 і F 2) і наближається до ефекту, що дається цілим реченням (S).

Другий висновок свідчить, що величезне значення має матеріал тип контексту, тобто ту обставину, що входить у безпосереднє оточення: знаменні чи слова, або слова, звані автором "particles", куди він включає прийменники, сполучники, дієслова типу will або do , артиклі, займенники і прислівники типу there та ін

Перший тип контексту дає велику редукцію багатозначності, ніж контекст, що містить слова без конкретного лексичного наповнення.Загальні висновки Каплана зводяться до того, що найбільш практичним є контекст, що складається з одного слова ліворуч одного слова праворуч від аналізованої багатозначною лексеми.Якщо ж одне з слів оточення - "particle", то варто "підсилити" контекст до двох слів з обох сторін.За матеріалами його експерименту, коротенький контекст (тричленна ланцюжок) зменшує багатозначність на 2 / 3: з середньою багатозначності в 5,5 значенні до 1,5 або 2.

Викладені результати А. Каплана знайшли широке визнання серед самих різних вчених різних країн.Звичайно, для остаточного вирішення питання про вибір мінімального контексту слід враховувати специфіку мови, матеріал якого аналізується, а часто і специфіку того чи іншого слова.Але, безсумнівно, і те, що ідею "лінійного контексту" Каплана можна застосувати в дуже багатьох випадках.Метод контекстуального описи значення ставить перед дослідниками ще одну дуже велику трудність.Оскільки різні значення випробуваного слова як би "вирішуються" через зв'язки з іншими словами, необхідно в максимальній мірі "типізувати" контексти, що визначають значення слова.Якщо це можливо і неважко для контексту "граматичного", "структурного", то для лексичного контексту визначення "типу" слів, що впливають у тому чи іншому напрямку, - проблема, далеко не вирішена.

Содержание