Екстралінгвальні факторі як чинник збагачення мови неологізмами

Стрімкий розвиток науки і техніки, загострення екологічних проблем, зміни у сфері політики та економіки все це сприяє переосмисленню навколишньої дійсності та знаходить відображення у мові. За останні десятиріччя англійська мова значно збагатилася словами, що вживаються у різних сферах діяльності людини.

Найбільша кількість нових слів виникла у сфері економіки. Це пояснюється змінами у реалізації економічних теорій, удосконаленням керування економікою у багатьох країнах, впровадженням сучасної інформаційної техніки.

Яскравим прикладом екстралінгвального джерела неологізмів є сфера інформаційних технологій. Виникає велика кількість «комп’ютерних неологізмів» («інфонеологізмів»), які широко поширюються в загальній мові, зазнавши впливу процесу детермінологізації (Internet, computer, chip, virtual, net, digital та ін.). Продуктивним є утворення неологізмів методом зрощення за участю лексеми electronic: e-coup – «електронний переворот», спровокований розповсюдженням небезпечної для країни інформації через комп’ютерну мережу; e-fencing – збування крадених товарів «он-лайн»; е-mail – електронна пошта; e-mnesia – забування приєднати додатковій документ до електронного листа;, e-signature – електронний підпис.

В останні десятиріччя людство все більше переймається проблемами екології, забрудненням навколишнього середовища та збереженням екосистем. Це знаходить відображення у мові завдяки появі великої кількості неологізмів утворених за допомогою префікса eco-: eco-drive – зведення до мінімуму втрати пально та шкідливих викидів під час керування автомобілем;, ecoguard – загін «екорейнжерів», які стежать за тим, щоб не винищували тварин занесених до червоної книги; eco-roof – дах, засаджений рослинами, eco-smat – такий, що добре розуміється у сфері збереження довкілля; ecosexual – незаміжня (неодружена) особа з розвинутою екологічною свідомістю.

2.1 Неологізми як засіб відображення культу краси та молодості в сучасній англійській мові

Значне розширення можливостей медицини, зокрема пластичної хірургії та косметології, сприяло появі нових потреб суспільства, пов’язаних із втіленням культу краси та молодості. Сучасна медицина здатна задовольнити майже будь-які забаганки людини, пов’язані зі зміною зовнішності та покращенням зовнішнього вигляду.

Причиною появи культу краси та молодості в суспільстві є низка психологічних факторів, таких як комплекс неповноцінності, низька або навпаки завищена самооцінка, зациклення на зовнішності а також страх перед старістю. Культ краси активно пропагується масмедіа, в цьому є беззаперечні плюси, наприклад ведення здорового способу життя, проте присутні і негативні сторони: надмірне захоплення власною зовнішністю, патологічне бажання слідкувати за модними тенденціями. Всі ці процеси призвели переоцінки цінностей та зміщенні пріоритетів.

Проявом культу краси є надмірне, інколи навіть патологічне, захоплення своєю зовнішністю. Однією з причин здійснення пластичних операцій є невдоволення своєю зовнішністю. Це явище отримало назву imagined ugliness, і призвело до появи нових понять, пов’язаних із процедурами, спрямованими на покращення зовнішності. Наприклад bleachorexia – надмірне переймання відбілюванням своїх зубів; fish pedicure – косметична процедура при якій ноги пацієнта знаходяться у акваріумі з рибами, що об’їдають мертві ділянки шкіри; foot facelift – збільшення стоп шляхом застосування косметичної хірургії; feather lift – вишуканий метод косметичної хірургії, що полягає в імплантації спеціальних підтяжок, що піднімають і стягують тканину тіла; mom job – пластична операція, до якої вдаються жінки після пологів для повернення собі «допологового вигляду». Людину, яка вдається до численних пластичних операцій з метою вдосконалити свою зовнішність називають surgiholic. Синонімом цього неологізму є новостворений фразеологізм beauty junkie (нарцисист, людина, яка прагне постійно удосконалювати свою зовнішність). Таким чином виникає термін happy medicine (косметична хірургія), тобто ряд хірургічних заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішності, а отже здатних зробити людину щасливою.

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення певних частин тіла шляхом пластичних операцій та спеціальних предметів одягу. Так, наприклад, trout pout – збільшені після операції губи; butt bra – предмет білизни, що підтримує сідниці.

Окремою групою новоутворень, є неологізми пов’язані із проблемою зайвої ваги та способів їх вирішення. В наш час дуже популярне захоплення різноманітними дієтами, що спрямовані на зменшення ваги тіла. До вжитку входять неологізми, які є назвами спеціальних дієт: F Plan diet – дієта, що базується на споживанні великої кількості клітковини, starch blocker – дієтичний препарат, який приймає участь у метаболізмі крохмалю, попереджуючи таким чином набирання зайвої ваги, deprivation cuisine – корисна для здоров’я, але несмачна їжа, ape diet – вегетаріанська їжа. Також виникають ад’єктивні інновації, що вказують на тип дієти: alcohol-free, animal-free, cholesterol-free, corn-free, diary-free, gluten-free, meat-free, milk-free, sugar-free, wheat-free. Утворюються неологізми на позначення осіб, які дотримуються дієти: diet cop – особа, яка відстежує втрату ваги в учасників програми схуднення; dietholic – людина, яка надто переймається своєю дієтою.

На противагу терміну anorexia виникає поняття magarexia – психічний стан людини, коли вона неадекватно сприймає своє тіло, вважаючи себе занадто худою та прагнучи поповнішати. Також із терміном anorexia пов'язане новоутворення pro-ana (скорочення від pro-anorexia) – такий, що призводить до зменшення ваги тіла, схуднення або анорексії. Патологічне тяжіння до зменшення ваги тіла призвело до виникнення специфічного розміру одягу – subzero – меншого за мінімальний.

Ще однією ознакою культу краси є прагнення відповідати модним тенденціям, які диктують правила у виборі одягу, зачісок, макіяжу тощо. Завдяки цьому з’являються неосеми пов’язані зі сферою моди. Так, наприклад, поняття fashionism (приділення надмірної уваги своєму зовнішньому вигляду) та похідне від нього fashionist (людина, що приділяє надмірну увагу зовнішності) а також fashionable (такий, що є взірцем моди для інших) походять від лексеми fashion (мода). Антонімами до неологізму fashionable є новостворений прикметник vernac (провінційний, відсталий у культурному відношенні, немодний) та іменник skid (несучасна, немодна молода людина). Останній використовується у розмовній лексиці як презирлива назва.

З’являються неологізми на позначення явищ модних тенденцій певних субкультур. Наприклад: gauging – розтягування мочок вух значно більшими прикрасами ніж попередні; sleeve – татуювання на руці; license plate – татуювання на тілі жінки, зазвичай на спині або нижче талії.

Неологізми на позначення певних стилів одягу: librarian chic – стиль моди, що використовує елементи, які стереотипно пов’язують з працівниками бібліотек; recession chik – стиль і елегантність одягу людини з незначним прибутком (звідси ressionistа – людина, яка купує модні, але не коштовні речі); third wardrobe – вид одежі, який не відносить ні до офіційного ділового, ні до буденного стилю.

Культ краси та молодості також виражається в мові за допомогою неологізмів пов’язаних із віком та гендерною приналежністю. Поява новотворів young-old (представники старшого покоління, які ведуть активний спосіб життя всупереч стереотипному уявлення про зниження їх можливостей) та grup (скор. від grown up) літня людина, яка поводить себе не у відповідності зі своїм віком) ілюструє прагнення людини подовжити період молодості.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Стрімкий розвиток науки, зміни у економіці та політичному житті, загострення проблем екології – все це призводить до змін у мовному середовищі. Ці екстралінгвістичні чинники впливають на словниковий склад мови, збагачуючи його новою лексикою.

Виникнення культу краси та молодості сприяло популяризації здорового способу життя, пластичної хірургії, виникненню модних трендів. Все це посприяло насиченню лексичного рівня мови неологізмами з цих сфер людської діяльності.

Викладений матеріал свідчить, що такі чинники як вік, гендер, соціальний статус та ціннісні орієнтації в значній мірі впливають на процес поповнення словникового складу англійської мови.

Серед неологізмів, що розкривають культ краси та молодості можна виділити лексеми та словотворчі елементи пов’язані зі способом життя людини: fashion, diet, -aholic, -free, -rexia та ін.

ВИСНОВКИ

Словниковий склад англійської мови постійно поповнюється новими лексичними одиницями. Нові потреби комунікації зумовили зміни в шляхах та засобах збагачення словникового складу. Система словотвору поповнилася новими дериваційними елементами. За рахунок тісної взаємодії національних варіантів англійської мови та відсутності бар’єру між літературним та не літературним мовленням зростає та в повній мірі реалізується словотворчий потенціал.

Одним з основних джерел збагачення англійської мови є запозичення з інших мов. Основними «постачальниками» новотворів були латинська, французька та скандинавські мови. Це було зумовлено історично. І хоча у другій половині ХХ ст. тенденція до запозичення дещо знизилася, в останні десятиріччя відчувається вплив іноземної лексики, яка є джерелом надходження термінів та словотворчих елементів.

Нові потребі комунікації зумовили зміни в шляхах та засобах збагачення словникового складу. Виникла необхідність у створення нових мовних засобів, які б могли відобразити зміни навколишнього середовища та дати назву новим явищам і предметам.

Зважаючи на те, що в сучасному мовознавстві немає єдино прийнятого визначення «неологізм», ми навели декілька дефініцій цього терміну та представили в роботі різні принципи класифікації неологізмів, посилаючись на вчених-дослідників Гілберта Л., Заботкіну В.І, Зацного Ю.А.

Дані класифікації ґрунтуються на різних критеріях оцінки неологізмів: умови творення (авторські та анонімні), призначення (номінативні та стилістичні), за способом утворення (фонологічні, запозичення, стилістичні, семантичні). В свою чергу семантичні неологізми поділяються на морфологічні та фразеологічні.

Морфологічні неологізми мають декілька продуктивних моделей творення: афіксація, словоскладання, скорочення та конверсія.

Ми визначили, що неологізми сприяють розвитку лексичного рівня мови і функціонують в ній завдяки мовним та позамовним факторам, а вживання неосем мовцями зумовлене лінгвальними та екстралінгвальними факторами.

На виникнення неологізмів в англійській мові впливають економічні, технократичні, політичні, екологічні та соціальні фактори. Виникнення в суспільстві культу краси та молодості спричинило знайшло своє відображення у мові та спричинило появу великої кількості новотворів пов’язаних із зовнішнім виглядом людини, здоровим способом життя, позначенням вікових категорій, медициною, психологією.

Дане дослідження відкриває перспективи для подальшого вивчення особливостей та способів утворення неологізмів пов’язаних із відображенням культу краси та молодості в англійській мові та змінами у способі життя англомовного населення взагалі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусяк І.В. Спосіб життя та дозвілля: фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ століття.//Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – 282 с.

2. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка (практический курс). Учеб. пособие для ІІ-ІІІ курсов ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высшая школа, 1977. – 240 с.

3. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке: Учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. яз./Е.Н. Бортничук, И.В. Василенко, Л.П. Пастушенко/Под ред. Жлуктенко Ю.А. – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1988. – 261 с.

4. Головко О.М. Неологізми і процеси розвитку мови.//Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. – №33. – 317 с.

5. Головко О.М. Роль екстралінгвальних чинників у формуванні англомовних темпоральних інновації.//Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – №50. – 221 с.

6. Голуб И.Б. Стилистика русского язика. – М.: Рольф; Айрис-пресс, 1997. – 448 с.

7. Жлуктенко Ю.А., Березинский В.А. Английские неологизмы. – Киев.: Наукова думка. 1983. – 154 с.

8. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка: Учеб. пособ. для ин-тов и фак. иностр. яз./Заботкина В.И. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

9. Зацний Ю.А., Янков А.В. Нова розмовна лексика і фразеологія. Англо-український словник./Ю.А. Зацний, А.В. Янков. – Вінниця. Нова книга, 2010. – 224 с.

10. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. – 431 с.

11. Зацний Ю.А. Шляхи і способи збагачення сучасної розмовної лексики англійської мови.//Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. – №34. – 332с.

12. Зацний Ю.А., Федоренко О.О. Демографічні неологізми англійської мови.//Вісник Запорізького державного університету:Збірник наукових статей. Філологічні науки/Головний редактор Толок В.О.. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 156 с.

13. Ковтун К.В. Образование и функционирование неологизмов в современном английском языке.//Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – №27. – 333 с.

14. Лингвистический энциклопедический словарь./гл. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. — 686 c.

15. Чередниченко В.А. Новая лексика и фразеология английского языка, отражающая физическое и ментальное состояние человека.//Нова філологія. – 2003. – №3 (18) – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – 444 с.

16. Sara Tulloch. The Oxford Dictionary of New Words: A Popular Guide to Words in the News, New York: Oxford University Press, 1991. – 336 c.

17. http://www.psa.eu.com/blended-learning/macmillan-english-dictionary-word-of-the-week

18. http://ru.wikipedia.org

19. http://www.worldwidewords.org

20. http://www.wordspy.com