Cемантичні та структурні особливості фразеологічних евфемізмів в англійській, російській та новогрецькій мовах

магистерская работа

1.3 Процес евфемізації та його мета. Мовленнєві способи та засоби евфемізації

Процес евфемізації є тісно повязаним із процесом номінації - одним із трьох фундаментальних процесів, які формують мовну діяльність людини (два інших - предикація та оцінка). Обєкти, які з етичних, культурних, психологічних та інших причин не називають або називають із зусиллям, потребують евфемістичного визначення; оновлення номінацій диктується необхідністю знову та знову вуалювати або помякшувати сутність того, що у культурному суспільстві вважається незручним, непристойним [22].

Евфемізм має власну специфіку. Вона виявляється як у лінгвистичній сутності евфемізма, так і в темах, які частіше за інші піддаються евфемізації, сферах використання евфемізмів, у типах мовних способів і засобів, за допомогою яких вони створюються, у відмінності соціальних оцінок евфемістичних способів передачі [38, 98].

Для процесу евфемізації є істотними наступні моменти:

оцінка мовцем предмету мови як такого, пряме визначення якого може бути кваліфіковано (у даному соціальному середовищі або певним адресатом) як грубість, різкість, непристойність;

добір мовцем таких визначень, які не тільки помякшують спосіб передачі, але і маскують, вуалюють сутність явища (це особливо ясно на прикладі медичних евфемізмів: "neoplasia"/"neoplastic process", "carcinoma" замість "tumor") [28, 72];

залежність вживання евфемізма від контексту та умов мови: чим жорсткіше соціальний контроль мовленнєвої ситуації та самоконтроль мовцем власної мови, тим більш вірогідною є поява евфемізмів, та, навпаки, у погано контролюємих мовленнєвих ситуаціях та за умови високого автоматизму мови (спілкування у родині, з друзями) перевага може бути віддана не евфемізмам, а прямим, неевфемістичним засобам визначення, або навіть дисфемізмам.

Соціальна обумовленість уяви про те, що може бути евфемізмом: те, що в одному середовищі оцінюється як евфемізм, в іншій може отримати зовсім інші оцінки [29, 79].

Основна мета, яку переслідує мовець, вживаючи евфемізми у соціальних і міжособистісних стосунках, ? прагнення уникати комунікативних конфліктів та невдач, не створювати у співрозмовника відчуття комунікативного дискомфорту.

Більш специфічною є інша мета евфемізації: вуалювання, камуфляж сутності справи.

Третя мета полягає у прагненні мовця повідомити адресату таким чином, щоб це було зрозуміло лише йому. Але така зашифрованість є відносною, та дуже швидко вона стає уявною, якщо подібні повідомлення містяться не у приватному листуванні, а публікуються і тим самим стають доступними для інтерпретації кожному читачу або слухачу [30, 390].

Оскільки евфемізм помякшує визначення предмета, якості або дії, тобто є засобом непрямого, періфрастичного найменування, він співвідноситься з літотою, яку розуміють як прийом виразності, заснований на подвійному запереченні (not bad) або на зміщенні заперечення зі стверджувальної частини вислову (I do not think you are right) в модусну, та з мейозісом, який розуміють як прийом виразності, заснований на спеціальному применшенні інтенсивності властивостей предмету мови, дій, процесів та ін. (She was difficult to be called a beautiful woman) [6, 202].

Меньш характерним є формування нових евфемізмів через метафору та метонімію. Наприклад: south - the less industrialized technically and economically advanced countries of the world, so called because most of the less industrialized countries lie in the southern latitudes.

Серед факторів, які визначають здатність слова до евфемізації, головну роль грає належність до лексико-семантичної групи. Серед евфемізмів превалюють абстрактні іменники. Абстрактність значення створює у слухача (або читача) максимально невизначене - або, принаймні, нейтральне - враження про денотат. Наприклад, під час війни у Вєтнамі американські політики відкрили заспокійливий прагматичний ефект слов "pacification" (destruction of an area to eliminate guerilla activity), "defoliation" (chemical stripping of leaves from foliage as military tactic) [20, 35].

Другим параметром, вагомим для визначення здатності слова до евфемізації, є широта семантичної структури слова. Чим більше значень має слово, тим вищий його евфемістичний потенціал. Широка семантична структура слова служить своєрідною вуалю, яка приховує неприємну сутність явища [46, 54].

Серед евфемізмів політичної сфери значне місце займають словосполучення. У цьому випадку позитивний прагматичний ефект вислову досягається за рахунок позитивної семантики слов, які входять до них.

У словосполученні "soft-skinned targets", яке зявилося під час війни на Фолклендських островах та означає живі мішені для розривних бомб, "помякшуючий" прагматичний ефект створюється за рахунок семантики прикметника "soft" [20, 36].

До вище названих мовленнєвих засобів евфемізації можна додати наступні: 1. Слова-визначення з "дифузною" семантикою (some, particular, so-called, behind, unmentionables). 2. Номінації з достатньо загальним змістом, які використовують для називаня досить конкретних предметів і явищ (pregnancy - the situation, death - going to the other side). 3. Іноземні слова та терміни, які використовують як визначення, більш придатні для вуалювання сутності явища, ніж корінна лексика (derriиre, perspire, prophylactic). 4. Абревіатури (pretty damn quick - PDQ, hell - H-e-double hockey sticks). 5. Деякі слова, які визначають недоконанність дії або слабкий ступінь властивості, які використовуються не у своєму звичайному значенні, а у якості евфемізма, який помякшує її (visually impaired замість blind) [47, 72].

Делись добром ;)