Демінутивна лексика латинської мови
Вступ
Демінутив - (від лат. deminutus -- зменшений) виразні стилістичні засоби, поширені в усній і художній мові. Це назви суфіксальних утворень з семантикою зменшуваності, емоційної оцінності, інтимності: спатоньки, їстоньки, дівулька.
Актуальність нашого дослідження зумовлена, по-перше, тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення універсальних та ідіоетнічних рис у контексті національно-мовних картин світу, і оцінно-емоційної концептуалізації зокрема, по-друге, пріоритетністю опису семантичної деривації, як засобу формування мовної картини світу [8,с.79], і, по-третє, проблемами перекладознавства, адже часто значення, що відтворюються в певній мові в межах засобів одного рівня, знаходять своє вираження в іншій за допомогою засобів інших рівнів мовної структури.
Предметом дослідження є демінутиви латинської мови та особливості їх відтворення українською мовою.
Обєктом дослідження виступають демінутиви латинсько-мовного тексту Апулея "Метаморфози" (Metamorphoses) та їхні відповідники в українському перекладі.
Мета дослідження полягає в аналізі семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинсько-мовного тексту Апулея та способів їх художнього перекладу українською мовою.
Для досягнення поставленої мети нами було поставлено ряд завдань: проаналізувати функції і значення демінутивів, категорію демінутивної лексики у творі Апулея «Метаморфози, або Золотий осел» і класифікацію демінутивів за семантикою. Для виконання завдання ми проаналізуємо перші чотири розділи твору Апулея, визначимо значення демінутивів, що використав Апулей у «Метаморфозах» і наведемо відповідники українською мовою.